З кожним роком про Крим в українських, а тим більше іноземних ЗМІ, говорять все менше. Наприклад, в січні 2020 року в наших ЗМІ вийшло всього сім матеріалів про Крим, підрахували в Детектор Медіа. Показники того січня виявилися рекордно низькими – в ефірі найбільших телеканалів тема окупованого півострова займала від 0 до 1% ефірного часу.
Однак в серпні в Києві пройшов саміт «Кримської платформи» – української дипломатичної ініціативи, покликаної координувати міжнародні зусилля для захисту прав кримчан і деокупацію півострова. До неї приєдналися 46 іноземних делегацій, тому подія привернула увагу не тільки національних ЗМІ. За підрахунками міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, про «Кримську платформу» вийшло понад 300 публікацій у виданнях майже 50 країн світу.
Так, саміт на час повернув тему Криму до порядку денного – але чи довго вона протримається на сторінках видань? Що може зробити українська влада і українські медіа, щоб про Крим не забули?
Чотириголовий дракон Кремля
Повернення Криму до порядку денного було однією з тем дискусій на нинішньому Lviv Media Forum, організованому за підтримки Українського культурного фонду.
На відміну від України, Росія системно працює, щоб легітимізувати анексію півострова – таку думку висловила керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Любов Цибульська під час обговорень.
«Хороша новина -« Кримська платформа »прозвучала, це круто. Погана новина – Росія працює надзвичайно системно всі 8 років. Тому «Кримська платформа» не повинна бути одиничним актом, має бути системне зусилля », – заявила Цибульська.
Експерт розповіла, що Росія працює одразу в чотирьох напрямках: політичному, економічному, культурно-історичному та військовому. Кремль запрошує європейських політиків на окупований півострів, проводить там офіційні заходи за участю окупаційної влади, вручає премії тощо. Тому українській владі слід постійно підкреслювати важливість міжнародного права, щоб протистояти політичній легітимізації Криму.
В економічному вимірі Кремль активно працює над тим, щоб залучити інвестиції. Незважаючи на санкції, окупаційна влада допомагає європейським компаніям знаходити лазівки і працюють з проектами на півострові. Наприклад, австрійський архітектурне бюро Coop Himmelb (l) au було залучено до будівництва культурно-освітнього кластера в Севастополі, раніше подібна історія стосувалася міжнародного концерну Siemens AG. Москва також закликає російських інвесторів заходити до Криму – віце-прем’єр Росії Марат Хуснуллін вже заявив, що для розвитку анексованого півострова він очікує близько трильйона рублів приватних інвестицій.
«Треба закликати бізнес до розуміння цінностей, щоб той зрозумів, що заробляти гроші на велику трагедію, коли стільки людей депортували або виселили – це страшна річ. Бізнес повинен вести себе відповідально », – сказала Цибульська.
Ще один важливий напрямок, в якому Україна відразу програвала Росії, – культурно-історичне. Кремль, на відміну від Києва, ще до 2014 року велику увагу приділяв півострову, просував ідеї спорідненості з Росією та ворожості щодо України.
«Крим ніколи не зникав з російської ментальної карти, а ось в українську він ніколи і не потрапляв, тому що його сприймали як просто екзотичний відпочинок біля моря. Тому після 2014 року це дало метастази. Зараз запит від українського суспільства щодо новин в Криму – це помста, зловтіха. Матеріали про те, що в Криму все погано, будуть набирати більше переглядів, ніж матеріали про політв’язнів », – розповів під час Lviv Media Forum журналіст Павло Казарін.
Важливо і те, що Росія мілітарізіруются Чорноморський регіон. Тому Україна повинна працювати і над тим, щоб посилювати власне військову присутність в Чорноморському регіоні, активно співпрацюючи з міжнародними партнерами.
Комерція vs соціальна відповідальність
Низьке присутність кримської тематики в ЗМІ журналіст Павло Казарін пояснює через модель роботи комерційного телебачення. ТВ повинен заробляти на рекламі, тому якщо рекламодавцеві обіцяють певні показники, необхідно їх витримувати. Тому в відповідні слоти телебачення повинні ставитися популярні теми, які привернуть більше глядачів. На думку Казаріна, ніхто не хоче брати соціально відповідальні матеріали, якщо це суперечить комерційним зобов’язанням.
«Росія звикла підпорядковувати інтереси власної економіки інтересам власної політики. Якщо їй цікаво змусити сусідів щось робити, то вона може піти на невигідні обмеження, щоб сусіди пішли на політичні поступки », – розповів Казарін під час Lviv Media Forum.
На його думку, комерційні ЗМІ навряд чи добровільно погодяться створювати контент про Крим. Вихід – колаборація з державою, такі події, як «Кримська платформа», регулярні інформаційні приводи від перших осіб держави.
З іншого боку, важливо говорити про Крим «людською мовою», через особисті історії, переконує заступник генерального директора Українського інституту Алім Алієв.
«Аудиторія може втомлюватися слухати про права людини. І я не можу це засуджувати », – сказав він. Тому Український інститут розвиває документальний перформанс «Крим. 5 ранку », який об’єднує театр, питання прав людини і медійну комунікацію.
Рекомендації від Національної спілки журналістів
Національна спілка журналістів також розробила для медіа рекомендації, як їм посилити освітлення кримської тематики. Організація радить мінімум раз в тиждень висвітлювати теми боротьби за збереження української ідентичності населення, опору русифікації і мілітаризації півострова і його жителів, спроб переписати історію України і Криму тощо. А також – створювати спеціальні відділи або рубрики про життя в окупації.
НСЖУ рекомендує поширювати матеріали про злочини окупантів в міжнародні організації, щоб протистояти фейк і маніпуляціям російської пропаганди.
Також спілка закликає всіма засобами боротися за звільнення журналістів, які стали в’язнями сумління в Криму: експертів Центру «Номос» Дмитра Штіблікова, Олексія Бессарабова і Володимира Дудки з Севастополя, журналіста фрілансера сайту «Крим.Реаліі» ( «Радіо Свобода») Владислава Єсипенко, кримськотатарських громадських журналістів Сервера Мустафаєва, Тимура Ібрагімова, Марлена Асанова, Сейрана Салієва, Ремзі Бекирова, Руслана Сулейманова, Османа Аріфмеметова, Рустема Шейхаліева, Амет Сулейманова.
Джерело сайт Крим.Реалії https://ru.krymr.com/a/krym-media-ukraina-krymskaya-platforma-lviv-media-forum/31466497.html
