«Кожен день, проведений у руках окупантів, – це загроза життю наших колег», – Національна спілка журналістів України
Матеріал, покликаний ще раз привернути увагу світової громадськості до справи 27-річної журналістки Вікторії Рощиної, яку утримували в полоні росіяни, інформаційна служба Національної спілки журналістів України підготувала 17 вересня. Ми звернулися по коментар до батька Вікторії Володимира Михайловича, але він просив відкласти публікацію – як раз ішли перемовини про її обмін, і українським переговірникам була потрібна інформаційна тиша… Ми сподівалися на те, що незабаром зможемо поспілкуватися з самою Вікторією на українській землі. Але – ні… За два дні після цього, 19 вересня 2024 року, під час підготовки обміну вона загинула.
«Затримана й перебуває на території РФ»
Вікторія Рощина (6 жовтня 1996 – 19 вересня 2024) працювала в журналістиці з 16 років. Писала на теми криміналу, правозахисної діяльності, судової системи. Була дивовижно сміливою. Коли в 2018 році біля берегів анексованого Криму російські військові затримали українських моряків, Вікторія їздила в Москву знімати про них фільм. Уже під час повномасштабної війни, у 2022 році, вона робила матеріали з окупованого Енергодара, з Криму, з Маріуполя.
Вікторію декілька разів затримували на окупованих територіях – і щоразу під час виконання журналістських обов’язків (Рощина працювала для Hromadske, «Української правди» та ще низки видань). 7 березня 2022 року її машину обстріляв російський танк. Невдовзі журналістку затримали російські військові, але їй удалося втекти. За кілька днів у Бердянську її знов схопили і протримали в ув’язненні близько тижня; весь цей час Вікторія відмовлялася вживати їжу, яку приносили тюремники. Востаннє її затримали в серпні 2023-го в Донецькій або Запорізькій області – й більше не відпустили.
«Памʼятаю, як благав її перед від’їздом: «Доню, не їдь, не треба! Дозволь мені оплатити твоє відрядження». Я сподівався, що це може якось її зупинити. Але вона мені тільки відповіла: «Ні, тату, мені це треба». От і все. Журналістика — то все її життя», – згадував згодом батько Вікторії.
Після зникнення на окупованих територіях її доля більше року була символом боротьби за свободу преси та права журналістів в умовах війни. Міжнародні організації, Національна спілка журналістів України, українські посадовці та колеги-журналісти об’єднували зусилля, вимагаючи її негайного звільнення та привертаючи увагу до проблеми незаконного утримання медійників російською владою.
Востаннє Вікторія Рощина вийшла на зв’язок зі своїми близькими 3 серпня 2023 року. На той момент вона готувалася робити репортаж про життя місцевого населення в умовах окупації. Після цього контакти з нею обірвалися.
Упродовж наступних місяців родина Вікторії, колеги та правозахисні організації намагалися з’ясувати, де вона перебуває. Міжнародний інститут преси і Міжнародна жіноча медіафундація, яка відзначила Рощину нагородою «За мужність у журналістиці», висловили стурбованість її зникненням і закликали Росію з’ясувати місце перебування журналістки.
Представники Національної спілки журналістів України говорили про ситуацією з Вікторією Рощиною на всіх рівнях – від українського до міжнародного.
Так, 17 жовтня 2023 року НСЖУ доєдналася до акції підтримки полонених жінок, організованої ГО «СЕМА Україна». Національна спілка журналістів України нагадала всім присутнім, що на той час було відомо про трьох полонених журналісток, які були викрадені російськими військовими та ув’язнені під час широкомасштабного вторгнення: Ірину Данилович, Ірину Левченко та Вікторію Рощину.
2 листопада 2023 року на заклик НСЖУ учасники акції солідарності з полоненими журналістами підписали листівки солідарності полоненим журналістам. «Вікторія Рощина, тримайся! Ти сильна! Ти вистоїш! Ми віримо, наша зустріч вже скоро відбудеться!» – писали учасники акції… Незабаром з ініціативи НСЖУ подібна акція відбулася і в Дніпрі. У своїх листах солідарності журналісти висловили підтримку Вікторії і її батькові Володимиру Михайловичу.
У березні 2024 року правозахисниця, громадянська журналістка, директорка з комунікацій ГО СЕМА Україна Людмила Гусейнова говорила про справу Вікторії під час 68-й сесії Комісії ООН зі становища жінок у Нью-Йорку. Кейс Рощиної було включено до списків ув’язнених Росією журналістів, які ведуть Європейська федерація журналістів та американський Комітет захисту журналістів.
Запити до окупаційної влади Маріуполя, російської генеральної прокуратури, слідчого комітету та омбудсмена залишалися без відповіді або з формальними відписками.
Лише 17 квітня 2024 року, через більш ніж 250 днів після зникнення Вікторії, її батько отримав офіційне підтвердження від російського міністерства оборони. У листі, підготовленому російською військовою поліцією, зазначалося: «За наявними відомостями, Рощина Вікторія Володимирівна, 6.10.1996 року народження, затримана і наразі перебуває на території Російської Федерації».
Це підтвердження, хоч і довгоочікуване, викликало нову хвилю обурення серед журналістської та міжнародної спільноти та посилило заклики до негайного звільнення Вікторії та інших затриманих журналістів.
НСЖУ: «Робота журналістів – висвітлювати правду, а не страждати за неї у в’язницях»
«НСЖУ вимагає негайного та безумовного звільнення Вікторії Рощиної та всіх незаконно утримуваних українських журналістів, – наголосив очільник Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, виступаючи на конгресі (щорічних зборах) Європейської федерації журналістів. – Кожен день їхнього перебування в полоні – це удар по свободі слова та елементарним правам людини. Ми закликаємо міжнародну спільноту посилити тиск на російську владу та використати всі можливі дипломатичні канали для звільнення наших колег. Журналісти не повинні бути заручниками у цій війні. Їхня робота – висвітлювати правду, а не страждати за неї у в’язницях».
30 травня 2024 року Міжнародна та Європейська федерації журналістів (IFJ та EFJ) виступили із заявою, в якій висловили глибоку стурбованість ситуацією з Вікторією Рощиною та загальним станом свободи преси на окупованих Росією українських територіях.
«Ми повністю солідарні з Вікторією Рощиною та всіма журналістами, які перебувають під невпинним тиском з боку кремля», – йдеться у заяві. Міжнародна та Європейська журналістські федерації наголосили, що тисячі українських цивільних осіб, зокрема журналістів, наразі перебувають у російському полоні без підстав, звинувачень суду й доступу до адвоката.
Американський Комітет захисту журналістів (CPJ) також виступив з рішучим засудженням затримання Вікторії Рощини. Гульноза Саїд, координаторка програми CPJ в Європі та Центральній Азії, заявила: «CPJ рішуче засуджує затримання російською владою журналістки Вікторії Рощиної, яка зникла безвісти під час створення репортажу на окупованій росією території України». Пані Саїд підкреслила, що журналісти повинні мати можливість вільно повідомляти про війну, не побоюючись репресій.
Представниця CPJ також наголосила на важливості включення українських полонених журналістів до списків обміну полоненими, закликаючи українську владу приділити цьому питанню особливу увагу.
Кампанія солідарності з полоненими журналістами
Національна спілка журналістів України ініціювала кампанію солідарності з полоненими українськими медійниками, серед яких була і Вікторія Рощина. НСЖУ регулярно привертає увагу до долі ув’язнених журналістів, включаючи Анастасію Глуховську, Ірину Левченко, Сергія Цигіпу, Ірину Данилович, Дмитра Хилюка, Владислава Єсипенка, всіх незаконно засуджених кримських журналістів.
19 липня 2024 року IFJ та EFJ офіційно приєдналися до кампанії НСЖУ, опублікувавши заяву: «Російська влада повинна негайно звільнити незаконно затриманих українських журналістів на окупованих територіях». У своєму зверненні федерації підкреслили, що випадок Вікторії Рощиної – це лише одна з багатьох історій журналістів, незаконно затриманих у російських в’язницях.
Ярослав Юрчишин, голова парламентського комітету свободи слова, повідомив про схвалення Верховною Радою України важливої постанови щодо полонених журналістів. Ця постанова є зверненням до ООН, Європарламенту, НАТО, ОБСЄ, «Репортерів без кордонів» та інших міжнародних організацій з проханням допомогти у визволенні журналістів, включаючи Вікторію Рощину. Юрчишин підкреслив: «Імена Владислава Єсипенка, Дмитра Хілюка, Вікторії Рощиної, Ірини Данилович мають бути на слуху всього світу, адже їх незаконно тримають у російських тюрмах. Тільки міжнародний розголос та тиск з боку найбільш авторитетних організацій світу може вплинути на росію».
Міжнародні організації наголошували, що роль медійників у висвітленні конфліктів є життєво важливою. Журналісти, такі як Вікторія Рощина, свідчать про дії комбатантів та їхній вплив на цивільних осіб, ризикуючи власною свободою та безпекою заради правди.
А 30 серпня 2024 року, в Міжнародний день зниклих безвісти, понад 400 рідних полонених та зниклих безвісти зібралися в столичному виставковому центрі «Український дім» на презентації фотовиставки «Об’єднані серця сімей зниклих безвісти та полонених». Подію організувала Національна спілка журналістів України спільно з Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти (МКЗБ), аби вкотре нагадати про тих українців, які наразі перебувають у російському увʼязненні. Нікого з учасників заходу не залишили байдужими емоційні і тривожні світлини фотовиставки, реалізованої за підтримки Міжнародної комісії зниклих безвісти у межах проєкту «Об’єднані серця сімей, зниклих безвісти та полонених». Під час презентації на локації фотовиставки було встановлено банер із логотипом цього проєкту, і всі бажаючі писали і прикріплювали до нього короткі побажання, слова підтримки для рідних…
Міжнародна спільнота вимагає розслідування смерті української журналістки Вікторії Рощиної
«Вікторію утримували у Таганрозі принаймні з травня до вересня 2024 року. У камері-одиночці», – написала в соціальній мережі виконавча директорка Медійної ініціативи за права людини Тетяна Катриченко.
Вона зауважила: журналістку утримували, зокрема, у СІЗО №2 Таганрога – «пеклі на землі» для полонених українців. Вікторію мали включити до одного з найближчих обмінів полоненими, повідомив у коментарі «Суспільному» речник головного управління розвідки Андрій Юсов.
10 жовтня 2024 року батькові Вікторії Рощиної надійшло повідомлення про смерть доньки. За офіційною інформацією від російської влади, це сталося в процесі етапування з Таганрога до Москви. Повідомили також, що її тіло повернуть «українській стороні в рамках обміну тілами затриманих». Причини смерті не зазначили. Офіс генерального прокурора кваліфікує загибель журналістки як воєнний злочин, поєднаним з умисним вбивством. Розслідування веде головне слідче управління СБУ.
«Російський полон вбиває. Ані журналістська діяльність, ані підтвердження затримання, ані щось інше не може врятувати», – додає Тетяна Катриченко.
… «З Вікою ніколи не було легко», – цитує французька «Libération» одного з її колишніх редакторів, котрим вона додавала сивини через небезпечність своїх розслідувань.
«Фанатична відданість роботі, божевільне бажання покарати або хоча б викрити всіх покидьків цього світу», – так характеризує Рощину її колишній головний редактор Дмитро Гнап.
«Золота медалістка, науковиця, дуже світла, позитивна дівчина», – написала в соціальній мережі про Вікторію її землячка з Кривого Рогу Оксана Зайцева.
Смерть Вікторії Рощиної в російському полоні викликала величезний резонанс у світі. «Росія сьогодні проявляє ще більшу жорстокість, ніж за радянських часів», – відреагувала на трагедію «Libération».
«СРСР боявся мати погану репутацію за кордоном. Сьогоднішня Росія на це не зважає», – наголошує філософ Володимир Єрмоленко.
«Європейський Союз вимагає проведення ретельного та незалежного розслідування, яке якнайшвидше прояснить усі обставини смерті Вікторії Рощиної», – йдеться в заяві Європейської служби зовнішніх відносин.
Американський Комітет захисту журналістів шокований новиною про смерть Вікторії Рощиної під час її незаконного ув’язнення Росією. «Відповідальність за її смерть лежить на російській владі, яка затримала її за те, що вона насмілилася повідомляти правду про російсько-українську війну», – заявила представниця організації Гульноза Саїд. Комітет захисту журналістів закликав українську та російську владу зробити все можливе для розслідування смерті Рощиної.
Міжнародна та Європейська федерації журналістів (МФЖ-ЄФЖ) разом з Національною спілкою журналістів України та Національною медіапрофспілкою України засудили Росію та закликали до негайного розслідування смерті Вікторії Рощиної. МФЖ та ЄФЖ заявили: «МФЖ та ЄФЖ разом зі своїми членськими організаціями невпинно боролися за звільнення Рощиної та всіх українських журналістів у російському полоні. Смерть Рощиної – це трагедія. Ми закликаємо владу провести незалежне розслідування смерті Рощиної з чіткими та прозорими поясненнями. Вся наша підтримка йде її родині та журналістам у полоні, яких потрібно звільнити».
…11 жовтня в Києві відбулась акція памʼяті Вікторії Рощиної. Близько пів сотні медійників увечері прийшли на Майдан Незалежності із портретами Вікторії.
– Ми глибоко шоковані смертю нашої колеги Вікторії Рощиної, – каже голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Її смерть підкреслює серйозну небезпеку, з якою стикаються журналісти під окупацією. Ми закликаємо до негайного та ретельного міжнародного розслідування російського полону та обставин її смерті. Крім того, ми закликаємо міжнародну спільноту посилити тиск на Росію для забезпечення звільнення всіх українських журналістів, незаконно утримуваних окупантами.
Інформаційна служба НСЖУ
