Черговий рекорд онлайн-заходів Спілки журналістів: учасниками вебінару «Місія журналіста. Як тема прав людини може зацікавити широку медіа-аудиторію?» на платформі ZOOM стали 226 слухачів – журналістів національних та місцевих ЗМІ, а також викладачів і студентів Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка і кафедри журналістики, реклами та зв’язків з громадськістю Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. До них приєдналися слухачі трансляції вебінару на сторінці НСЖУ у Фейсбуці.
А загалом, зазначив модератор вебінару – голова НСЖУ Сергій Томіленко, слухачами розробленого спеціалістами Національної спілки журналістів України на чолі із авторитетним кримським журналістом, секретарем НСЖУ Миколою Семеною онлайн-курсу «У фокусі – КРИМ» вже стало більше 1000 журналістів регіональних та національних ЗМІ, студентів і викладачів журналістики.
Спікерами вебінару «Місія журналіста. Як тема прав людини може зацікавити широку медіа-аудиторію?» виступили головна редакторка видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва і голова Регіонального центру прав людини (RCHR) Сергій Мокренюк. Також узяли участь у вебінарі і виступили перша секретар НСЖУ Ліна Кущ та секретар НСЖУ – куратор програми «У фокусі – КРИМ» Микола Семена.
Севгіль Мусаєва народилася в Узбекистані, де проживало багато депортованих радянською владою кримських татар. У 1989 році, коли кримським татарам дозволили повернутися до Криму, її родина переїхала до Керчі. Ще зі шкільної парти Севгіль друкувалася в республіканській пресі, була членом Малої академії наук, отримувала стипендію Ради міністрів Криму.
Отримавши вищу освіту в Інституті журналістики Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, працювала у різних медіа ділової журналістики.
На запрошення Олени Притули у жовтні 2014 року журналістка стала головною редакторкою онлайн-видання «Українська правда», де працює і дотепер. І, коли Президент України Володимир Зеленський пропонував Севгіль стати його прессекретаркою, вона віддала перевагу праці в «Українській правді».
Севгіль Мусаєва підкреслює: місія «Української правди» – доносити правду, задавати стандарти, шукати істину. Усі ці принципи працюють у виданні й при висвітленні кримської тематики.
Основними викликами перед медіа в темі Криму вона вважає втому аудиторії від теми постійних обшуків і негативних новин. Відсутність доступу до території Криму, що журналісти мають спиратися на інформацію громадянських журналістів або правозахисників.
Залучати споживача інформації до теми Криму, на її думку, треба і можливо якісною аналітикою, цікавим сторітеллінгом (розповідями історій), актуалізацією інформації.
Правозахисник Сергій Мокренюк як і Севгіль Мусаєва – кримчанин. Він – юрист, свого часу працював у Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, де багато зробив для для відстоювання прав українських бранців, повернення їх на підконтрольну Україні територію.
Від 2014 року, як сам про це каже, він ні на хвилину не перестає думати про те, як протидіяти Російській Федерації та відновити територіальну цілісність і суверенітет України юридичним шляхом.
Сергій Мокренюк наголошує:
– Наш Регіональний центр прав людини (RCHR), керівником якого я є, дивиться на кримську проблему виключно через право і через юридичні механізми. Всі наші звіти, аналітика, довідки пов’язані виключно з правом і юридичним поглядом на проблему. Займаємося переважно такими темами, як колонізація Криму, заміна населення, права людини, переслідування за релігійними мотивами, знищення культурної спадщини на півострові, порушення прав власності.
Опираючись на дослідження різних аналітичних центрів, керівник RCHR стверджує, що нині люди більше дізнаються про Крим з російських джерел інформації, ніж з українських. Вважає, що це недопрацювання Кабінету міністрів України і низки українських міністерств та відомств, які не ведуть системних досліджень ситуації в Криму. Втім, він не втрачає віри, що ситуація має змінитися на краще і розповідає про дослідження з кримської тематики, які проводяться Регіональним центром прав людини.
В ході вебінару, як і під час попередніх з онлайн-курсу «У фокусі – КРИМ», прозвучало ряд запитань від його учасників. На всі ці запитання обидва спікери дали вичерпні відповіді.
І насамкінець.
Під час одного з вебінарів циклу «У фокусі – КРИМ» журналістка Анастасія Магазова розповіла, як їй довелося звертатися до одного з німецьких видань, де Крим був названий російським. Після її звернення і роз’яснень з вимогою грубу помилку виправили.
І от знову в новинах одного з телеканалів прозвучала інформація про те, що в Іспанії помітили, як в підручнику «Соціальні науки» для учнів 6-го класу півострів Крим було позначено на мапі тим самим кольором, що й Російська Федерація. Посол України Сергій Погорельцев невідкладно звернувся до Міністра освіти і професійної підготовки Іспанії щодо виправлення грубої помилки.
Водночас у відомстві висловили подяку українцю, який проживає в Іспанії, – Богдану Довганю – за пильність та небайдужість у справі обстоювання національних інтересів. Саме він звернув увагу на грубу помилку, з якою зіткнулася в школі дитина, вивчаючи підручник видавництва “Edelvives”.
Ця інформація ще раз засвідчує: тема «У фокусі – КРИМ» – на часі і дуже важлива. Онлайн-курс для журналістів «У фокусі – КРИМ» є ініціативою Національної спілки журналістів України у партнерстві з Європейською федерацією журналістів. Курс із 10 зустрічей розповідає про досвід та методику висвітлення проблем окупованого українського півострова
