Адміністрація Володимира Зеленського обрала для спілкування зі ЗМІ новий формат – за запрошенням. Сам глава держави в середині свого терміну воліє звинувачувати журналістів у інформаційних атаках і дестабілізації, – йдеться у огляді «Німецької хвилі»/ Deutsche Welle.
Про плани президента Володимира Зеленського провести четверту велику пресконференцію його пресслужба попередила журналістів менше ніж за добу. Для більшості таке попередження не мало жодної практичної користі, адже вперше за багато років офіс глави держави не відкрив на неї загальну акредитацію засобів масової інформації. Замість цього пресслужба сама запросила на захід 30 заздалегідь відібраних медіа, пообіцявши, що кожне з них матиме можливість поставити запитання.
“Офіс президента поставив журналістів у нерівні умови”
У повідомленні на сайті президента України пояснили такий формат складною епідемічною ситуацією в країні. “Ми експериментуємо з форматами, намагались зробити так, щоб розмова була комфортною і насиченою”, – сказав у розмові з DW прессекретар президента Сергій Никифоров. Напередодні пресконференції він оприлюднив список запрошених ЗМІ (серед них і DW) – щоб “зняти сумніви щодо вибору”.
Співавторка журналістського розслідування Pandora Papers Тетяна Козирєва запрошення на пресмарафон теж не отримала
А втім, незапрошених журналістів це не заспокоїло – дехто з них наступного дня прийшов пікетувати зустріч колег з головою держави. “Нам, як журналістам, незрозумілий формат пресмарафону, в якому відсутня процедура акредитації, – заявила співавторка журналістського розслідування Pandora Papers Тетяна Козирєва, яка теж була серед протестувальників. – Нам незрозуміло, що таке – запрошення для журналістів. Воно не визначено жодним законом”.
У законі “Про інформацію” визначено, що влада може використовувати акредитацію – певний відбір журналістів для висвітлення окремих заходів чи діяльності органів влади загалом. Однак, правила цієї акредитації мають бути відкритими і рівними для всіх, а відмова в акредитації – обґрунтованою.
“Те, що відбувається – неприпустимо. Офіс президента поставив журналістів у нерівні умови, позбавивши багатьох навіть шансу поставити запитання. Нові формати можна створювати, але вони не повинні порушувати принципи рівного доступу до інформації”, – наголошує медіаекспертка Інституту масової інформації Ірина Земляна.
Президент: нема часу комунікувати всі рішення
Сам Володимир Зеленський на початку і наприкінці розмови кілька разів вибачився перед журналістами, які не змогли потрапити на зустріч з ним і поскаржився на брак часу для спілкування з пресою. “Щодня я приймаю по сто рішень: іноді правильні, іноді неправильні. Я рухаюсь уперед, і в мене немає часу комунікувати всі свої рішення зі суспільством”, – визнав глава держави.
Щоправда, таке зізнання радше було схожим не на каяття, а на претензію. Впродовж шести годин пресконференції президент кілька разів, відповідаючи на запитання, вдавався до закидів як на адресу конкретних журналістів, так і на адресу масмедіа в цілому. За словами Зеленського, на початку своєї каденції він хотів бути для журналістів “товаришем” і “розраховував на підтримку” з їхнього боку, але зараз бачить, як завдяки ЗМІ щоденно відбувається “розкачування ситуації”. “Престиж, ціна держави падають, тому що медіа говорять то про паливну кризу, то про завтрашній воєнний стан”, – дорікав він присутнім.
“Завдяки вам, я не можу відпочивати”, – звернувся Зеленський до журналіста-розслідувача Михайла Ткача
Чи не найбільше дісталося представникам “Медіа Групи Україна” – телеведучим Наталі Влащенко та Савіку Шустеру. Замість відповіді на запитання Володимир Зеленський обвинуватив їх в обслуговуванні політичних інтересів власника медіакомпанії – олігарха Ріната Ахметова. “Це не про свободу слова, це війна зі мною. Ба навіть не війна, а медіаатака, бо я не маю в гаманці власних телеканалів, щоб оборонятися як на війні”, – насідав президент на журналістів, назвавши Савіка Шустера під кінець “одним із дестабілізаторів країни”.
На головного редактора видання “Цензор.нет” Юрія Бутусова Зеленський взагалі поклав відповідальність за загибель військових на Донбасі – буцім-то через публікацію відео атаки дрону Bayraktar. Щоправда, склалося враження, що Бутусов і сам скористався запрошенням на пресконференцію радше задля звинувачень президента в зриві спецоперації із затримання “вагнерівців”, ніж для запитань. Розмова головреда й президента швидко переросла в емоційну перепалку. Вже по завершенні пресконференції Бутусов оголосив, що позиватиметься до суду “через брехню” голови держави.
Томіленко: Право на емоції є у простої людини, а не в президента
“Завдяки вам, я не можу відпочивати, у мене нема часу на власне життя, завдяки вам ніхто з моїх дітей не може бути без охорони, ніхто з моїх дітей нічого не святкує. Те, що ви робите по відношенню до мене, я вважаю неправильним”, – звернувся Зеленський до журналіста-розслідувача Михайла Ткача з “Української правди”, автора останнього резонансного розслідування про святкування дня народження голови Офісу президента Андрія Єрмака.
На скарги журналістів про проблеми комунікацій з Офісом президента й затримку відповідей, глава держави сказав, що його адміністрація не зобов’язана відповідати на запити “по щелчку”.
Прессекретар президента Сергій Никифоров у розмові з DW заявив, що проблема полягає в самих запитах – журналісти буцім-то цікавляться питаннями, на які інформаційний департамент глави держави не може відповісти самостійно. На його думку, Володимр Зеленський достатньо спілкується з журналістами під час поїздок країною та закордон. “Вам журналістам як мед, так і ложкою”, – заявив у розмові з DW прессекратар президента.
За спостереженнями голови Національної спілки журналістів України Сергія Томіленка, стосунки між Володимиром Зеленським і журналістським середовищем погіршуються. “Говорити про глобальне порушення прав журналістів поки що немає підстав, але влада демонструє безапеляційність, а це викликає напруження в професійному середовищі. Право на емоції є у простої людини, посада ж президента зобов’язує до більш коректного спілкування”, – зазначив Томіленко в розмові з DW.
