Про тонкощі мистецтва фотографії запорізьким журналістам фотомитець, член Національної спілки фотохудожників України Ігоря Гірника під час майстер-класу, який відбувся у Запорізькиому Центрі журналістської солідарності НСЖУ для місцевих медійників і журналістів-переселенців. На майстер-клас прийшло чимало журналістів. Захід став дійсно творчим, цікавим і корисним і для самого наставника, і для його слухачів. Адже сучасний журналіст повинен вміти і писати, і показувати, і розповідати, і знімати на камеру – і все це оперативно, і в будь-яких умовах. Тож навчання, опановування нових навичок – одна з головних умов успішності журналіста. І зустріч з Ігорем Гірником стала не тільки, власне, навчанням, але і знайомством з фотомитцем, яке супроводжувалося презентацією його персональної виставки «Барви життя», яка в цей день відкривалася у фотоклубі «Запоріжжя».
–Було цікаво переглянути прекрасні роботи майстра і почути коментарі до них. Багато корисних деталей дізнався і почув чимало слушних порад. Раніше я тільки писав матеріали, знімки робив фотокор. Але зараз майже всі ми стали універсалами. І пишемо, і знімаємо, бо у воєнний час з журналістськими кадрами важкувато. Тож освоїли і фотографію, але ж хочеться навчитися робити це краще, тим більше, у такого досвідченого фотомитця. Цікаво було дізнатися і про його творчий шлях, його життя, – говорить Пилип Юрик, журналіст газети «Запорізька правда».

Знімати Ігор Гірник почав ще в далекі студентські роки звичайні світлини «на пам’ять». Фотоапарати тоді ще не були предметом широкого вжитку. А у Ігоря Гірника фотоапарат був, всім хотілося мати пам’ятні світлини, і він охоче знімав на плівку друзів-студентів, та й усе, що бачив навколо. Та згодом почав помічати, що, наводячи на щось об’єктив, підсвідомо шукає кращі ракурси і виграшні миттєвості, мимоволі підмічає якісь цікавинки, подумки ніби розкадровує у знімки природу навколо себе… Все це було таке нове, цікаве, хотілося знати і вміти більше, і він став навчатися мистецтву фотографії. Це і було початком довгого і щасливого шляху, який і привів технаря, інженера Ігоря Гірника у світ, де можна зупинити і зберегти на світлині миттєвості радості і печалі (бо ж це – теж життя), спогади про людей, нетлінну красу, явища, подорожі, події…
–Вже більше п’ятдесяти років – це мій світ, моє довкілля. Природа живе своїм життям, щоб не відбувалося у світі. І вона надихає жити нас – цікаво, насичено, бути людьми і творцями. В якомусь сенсі – саме в цьому головний зміст моїх світлин, моїх виставок від епохи чорно-білого до кольорового фото. Мистецтво знімку, яхтинг, велоподорожі і філософія простоти – цим я живу. Колись знімав на Байкалі, на Білому морі, на Уралі, а тепер вже багато років відкриваю для себе красу України, Карпатські гори, полонини, унікальну природу і унікальних людей. І охоче навчаюся і у молодих колег, і у досвідчених. Бо у творчості не можна зупинятися. У цьому сенсі наше навчання і майстер-клас дуже важливі, – говорить Ігор. Він охоче поділився з журналістами деякими секретами своєї майстерності і корисними порадами.
Поради від Ігоря Гірника:
найперше – ніколи не втомлюйтесь спостерігати, вдивлятися в оточуючий світ. Навколо нас – море тем і цікавинок для знімків і репортажів;
спостерігайте за природою – побачите і зможете сфотографувати дивні речі, які непомітні неуважним людям;
не бійтеся знімати багато кадрів – з різних ракурсів. З різних підходів. Якщо з 20 знімків один буде класний – то вже дуже добре. Класний знімок з першого кадра не завжди вдається навіть досвідченому майстру. Знімаючи багато, ви тренуєте увагу, око, вміння кадрувати;
якщо йдете знімати репортаж про подію – сплануйте роботу. Дізнайтесь побільше інформації, познайомтесь з місцем зйомки, виберіть свою позицію, щоб могли вільно пересуватись і знімати;
визначтеся із світлом і різними ракурсами. Експериментуйте, знімайте все підряд, доки навчитесь інтуїтивно визначати головне;
якщо хочете зробити гарний портрет людини – дізнайся про неї якомога більше, вдивіться у неї… Це велика робота, копітка, це вже вищий пілотаж;
завжди будьте готові до зйомки. Бо щось цікаве може з’явитись раптово, тож встигнете вчасно навести об’єктив камери і зупинити миттєвість.


Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 15
Валентина Бистрова
Світлини Дар’ї Зирянової
Дискусія з цього приводу: