Закордонні журналісти щодня ризикують життям, висвітлюючи війну в Україні. Вони вражені жорстокістю росіян.
Для Матеуса Антоніо це вже третя війна за 39-річну роботу журналістом. Кореспондент португальського суспільного мовника RTP в Україні вже вдруге і перебуває тут другий місяць, часто працює на передовій.
„На першій війні в Анголі я не мав спеціальних тренінгів із безпеки, але в мене було велике серце і бажання показати правду”, – зауважив Матеус, беручи слово на круглому столі «Броня» для журналістів: захист журналістів під час війни», організованому НСЖУ.
Португалець розповів, що саме в Анголі він стикнувся з «культурою» роботи Москви з медіа: «Журналістика для них – це шлях пропаганди, а журналісти – просто її інструменти. Якщо вони не виконують цю пропагандистську функцію – їх «видаляють». Тому в Україну я приїхав, щоб показати правду».
«Мені дуже важко слухати, що кажуть колеги про пережите за окупованих територіях. Нам дуже це резонує, бо, коли їдемо висвітлювати перебіг повномасштабного вторгення в Україну, стикаємося зі знищеними мріями людей. Хочемо показати цю несправедливість і саме тому ми їдемо на передову, а не сидимо в готелі в Києві», – сказав Матеус Антоніо.
Цинізм і жорстокість російської армії вражає навіть його, бувалого кореспондента. І страшні картини руйнування і горя, що їх принесли з собою вороги, медійник доносить до своєї аудиторії за кілька тисяч кілометрів від українського фронту:
«Кожного дня ми показуємо, що їх цілями є не військові об’єкти, а цивільні. Окупанти руйнують школи, лікарні і роблять це вони без якихось відчуттів. Ми їздимо у віддалені куточки і спілкуємося з людьми, та, на жаль, не маємо відповіді на питання, чому їх обстрілюють, чому один маленький дідуган знищив усі їх мрії”.
Що ж до дотримання заходів безпеки працівниками ЗМІ в умовах воєнних дій, то португальський журналіст порадив українським колегам навчитися все ж якось працювати в умовах обмежень ЗСУ в місцях потенційних і наявних бомбардувань і обстрілів, хоч це і буває і проблематично. І комунікувати з військовими, адже вони можуть остерігатися в таких умовах навіть людей із написом „PRESSA” на бронежилеті, вбачаючи у кожному незнайомцеві шпигуна на коригувальника вогню. І безперечно – дотримуватися базових порад із безпеки життя, наданих ЮНЕСКО: „Найкращий журналіст – це живий журналіст”.
„Ми з оператором Клаудіо дуже часто працюємо в небезпечних ситуаціях. Наші родини в Португалії думають, що ми зовсім з’їхали з глузду!”, – зізнався Матеус Антоніо.
