23 березня Національна спілка журналістів України провела вебінар «Моя травма – моя сила. Як журналістові знаходити внутрішні опори під час війни». Тренеркою виступила голова ГО «Українська асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій», представниця Європейської спільноти з вивчення травматичного стресу в Україні (ESTSS), травматерапевтка Тетяна Назаренко.
Журналісти, працюючи в умовах війни, стають очевидцями психотравмуючих подій або спілкуються з людьми, які їх пережили, і мимоволі перебирають на себе негативний вплив. Найкращий спосіб убезпечитися від психологічних травм – підготуватися до них, переконана Тетяна Назаренко.
Під час вебінару вона навчила журналістів, як поповнювати свої психологічні ресурси, аби успішно долати негативні наслідки психотравмуючих подій. Зокрема, за словами Тетяни, потрібно підсилювати свою надію, працювати із самооцінкою, виховувати в собі оптиміста та стійкість.
НАДІЯ
Якщо щось погане трапляється, людина в першу чергу втрачає надію. Уникнути цього допомагає заміна поганих думок на хороші.
«Високорекомендований метод когнітивно-поведінкової терапії показує, як ми, змінюючи думки, можемо змінювати свій настрій. Склянка повна чи порожня – описує це на побутовому рівні», – каже Тетяна Назаренко.
Крім того, щоб підсилити надію, потрібно мати цілі – коротко- та довгострокові. Вони мають бути:
визначеними;
такими, які можна поміряти;
такими, які можна досягти;
адекватними;
такими, які можна запланувати в часі.
(САМО)ЕФЕКТИВНІСТЬ
Щоб долати травми, людині потрібна віра у власні можливості, переконана Назаренко.
Щоб розвинути самоефективність, потрібні:
досвід майстерності (усвідомити, що маєш достатньо досвіду для роботи журналістом в умовах війни);
соціальне моделювання (подумки подумайте: що можете зробити, сказати у тій чи тій ситуації);
соціальне переконання (віра у важливість своєї роботи);
психологічні реакції (навчіться керувати емоціями).
Тетяна Назаренко дала корисну вправу для підвищення самооцінки:
Згадайте досягнення, яким пишаєтеся.
Подумайте, завдяки яким трьом рисам, навичкам вам вдалося цього досягти.
Відчуйте, де у вашому тілі є відгук на ці риси – тепло, легкість.
Робіть це 21 день.
ОПТИМІЗМ
Щоб розвинути оптимізм, потрібно:
подивитися на ситуацію під іншим кутом зору (для цього психологиня радить подумати: якби таке сталося з вашим другом, як би ви підбадьорювали його);
вести щоденник;
віддати собі належне (похвалити себе, що працюєте для людей);
визнати свій локус контролю – що ви можете контролювати, а що ні (ви не можете спинити війну, але можете бутим волонтером, наприклад);
визнати, що негатив іноді трапляється, але це лише дещиця вашої роботи;
будьте частиною компанії (спільноти, наприклад, НСЖУ).
СТІЙКІСТЬ
Щоб краще долати стрес, потрібно розвивати психологічну стійкість. Для цього Тетяна Назаренко радить наступне:
будувати соціальні зв’язки;
слідкувати за здоров’ям;
знайти конкретну мету;
приймати здорові думки (погані міняти на позитивні);
за потреби, звертатися по допомогу;
тренувати психологічну пружність.
Загалом журналістам, які працюють в умовах війни, Тетяна Назаренко радить відпочивати.
«Ми не можемо контролювати все. Ми не можемо звільнитися від війни… Але можемо контролювати свій відпочинок, фізичне навантаження. У кого є проблеми зі сном, треба його покращувати. Якщо не висипаєтеся – ідіть до лікаря», – наголосила спеціалістка.
Нагадаємо, Національна спілка журналістів України за підтримки ЮНЕСКО запустила програму із психологічної підтримки журналістів і членів їхніх родин. В рамках програми працює перша в Україні цілодобова «гаряча лінія» для медійників і відбуваються вебінари з психологами. Звернутися на «гарячу лінію» в режимі 24/7 та отримати допомогу від професійних психологів може будь-який журналіст або журналістка, а також їхні рідні. Сервіс є безкоштовним, конфіденційним та доступним із будь-якого регіону чи країни, де перебувають медійники. Зв’язатися з психологом можна телефоном 0800 501 594 або через Viber/Whatsapp +38067 861 97 92.
Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Про ЮНЕСКО. ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
ЖУРНАЛІСТИ ВАЖЛИВІ!
Інформаційна служба НСЖУ
