Після завершення децентралізації у регіонах відбувається болісна трансформація комунальних ТРК. Замість рад колись великих районів, тепер засновниками комунальних радіо виступають об’єднані громади або міські ради. На фоні загального дефіциту місцевих бюджетів у комунальних ТРК починають накопичуватися борги, а керівники мовників починають прораховувати варіанти ліквідації своїх редакцій. Без відповідального ставлення до справи інформування населення та захисту інформаційного простору з боку місцевих депутатів та столичних посадовців локальні медіа болісно згасатимуть….
Радіо Борзна: Друге народження з надією на життя
«Дуже радий що нарешті в нашому місті з`явилося своє радіо! Дякую всім, хто посприяв цьому! А самому радіо бажаю розвитку й процвітання та більше сучасної музики». «Відмінне радіо! Дякуємо тим, хто його створив! Так приємно, коли твоя маленька батьківщина розвивається і молодіє! Удачі вам і процвітання!». «Слухаю ваше радіо з величезним задоволенням, насолода, радість! Геніально підібрані пісні, цікава інформація. Велика вдячність за прекрасний ефір!».
Це слухацькі відгуки, опубліковані на офіційному сайті Радіо Борзна 99,2 FM (місто Борзна Чернігівської області) у 2017 році, коли після зникнення дротового мовлення у районі знову залунали позивні місцевого радіо. Тоді з початком реформи децентралізації великі надії покладалися саме на місцеве радіо як на голос громади, і Радіо Борзна стало піонером проекту «Мовлення громад» за підтримки Всеукраїнської Асоціації мовлення громад. Його принцип – мовлення, що здійснюється громадою, для громади і про громаду.
Довідка.
Як інформує департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації, комунальне підприємство «Редакція Борзнянського районного радіомовлення» (засновник – Борзнянська районна рада) як юридична особа зареєстроване 25 грудня 1996 року. Це було дротове радіо, яке виходило в ефір на першому каналі Українського радіо. 29 квітня 2016 року Борзнянське районне радіо отримало ліцензію на FM-мовлення (НР №00886-м). Строк дії ліцензії — до 29 квітня 2023 року. Загальний обсяг мовлення — 24 години на добу. Територія розповсюдження програм радіо — м. Борзна та Борзнянський район. Формат ефіру – місцеві новини, оголошення, реклама, пісні та привітання на замовлення.
Сьогодні його хвилі цілодобово линуть до осель понад 30 тисяч мешканців чотирьох новоутворених громад: Борзнянської, Плисківської, Височанської та Комарівської. Також слухати передачі Радіо Борзна мають змогу люди, які мешкають на сусідніх територіях. Нині це однойменна комунальна організація, яку очолює т.в.о. директора Олег Бобров. Пресслужба Національної спілки журналістів поцікавилась у нього, як живе і працює очолюваний ним колектив.
«Хотілося б, щоб справи були краще, бо самі розумієте – комунальна організація отримує фінансування з місцевого бюджету, – розповідає Олег Бобров. – Тому в цьому плані у нас відчуваються певні проблеми. Бо коли йде мова про фінансування тієї самої лікарні, яка колись була районна, а зараз утримується за рахунок громади, то перевагу надають їй, а не радіо.
Район розбився на чотири громади і кошти на утримання радіо не завжди вдається зібрати, бо у кожної громади своє бачення на питання розпорядження грошима. Коли йдеться про заклади охорони здоров’я та інші заклади соціальної інфраструктури, ми трохи відходимо на задній план. Місцевий бюджет нам забезпечує тільки заробітну плату для трьох працівників, на яких у зв’язку з пандемією суттєво зросло навантаження. Решту грошей на забезпечення життєдіяльності редакції ми повинні знаходити самі.
Директорка радіо Ірина Плющ до вересня перебуває у декретній відпустці, тому ми працюємо втрьох на дві з половиною ставки. До пандемії справи йшли трохи краще, ми могли спокійно вирішувати фінансові моменти з іншими людьми. Наше завдання полягало в тому, аби розвивати радіо в плані іншого контенту, більш сучасного, більш інформативного, забезпечувати нашу громаду і ті громади, які нас слухають, якісним інформаційним продуктом. Розвиток ішов, а коли почалася хвиля коронавірусу, почалися труднощі.
Мінялося керівництво міста, треба було знаходити спільну мову з іншими керівниками, бути дуже гнучким. Це гарний досвід для мене, бо потрібно було спілкуватися з різними посадовцями, з різним баченням того, що у нас виходить зараз. Сподіваюся, ми не будемо стояти на місці, будемо й далі розвиватися, оскільки знайшли спільну мову з головою Борзнянської громади Ларисою Осадчук.
Зараз, коли карантинні обмеження послабили і Чернігівська область увійшла до зеленої зони, наш колектив знову відчув віру у свої сили. Наш колектив почав більш тісно співпрацювати з місцевою газетою «Вісті Борзнянщини», аби максимально задовольнити потребу громад у локальних новинах. Ми віримо, що зможемо доносити інформацію до своїх слухачів вчасно і якісно, підтримувати з ними зворотній зв’язок і постійно тримати руку на пульсі життя громади».
Тульчинське радіо: Прощавай, «Щедрик»?
Упродовж майже 20 років до осель мешканців міста Тульчин та Тульчинського району Вінницької області линули звуки мелодії «Щедрик» Миколи Леонтовича. Це – позивні місцевого радіо, яке виходить в ефір на частоті 105,5. Комунальним підприємством «Редакція Тульчинського радіомовлення» керує Наталія Загребайленко. Каже, очолюваний нею колектив складається з трьох працівників, які вже кілька місяців не отримують заробітну плату.
«Раніше наше комунальне підприємство, як і всі, було районного підпорядкування, – розповідає вона. – У зв’язку з тим, що район відмовився нас фінансувати (мотивували відсутністю коштів), нас взяла під свою опіку Тульчинська міська рада. На сесії було прийняте рішення про передачу радіо в комунальну власність громади. Відверто скажу: нічого хорошого поки що немає. У громадах проблеми з фінансуванням, у нас – відсутність заробітної плати. Я поки що не бачу перспективи і боюся, що Тульчинське радіо може опинитися на межі закриття.
Наша потреба на рік – 300 тисяч гривень, але задовольнити її поки що ми не в змозі. Працівники два місяці сидять без зарплати. Нещодавно телефонував представник Нацради з приводу продовження ліцензії на мовлення, але я йому відверто сказала: «Нічого не знаю, нас можуть закрити. Бо у громаді коштів немає». Бюджет громади складається з надходжень підприємств та організацій. Є одне-єдине на весь район підприємство, Тульчинський маслосирзавод, але й тут є свої нюанси, бо закон не врегульовує цей процес. От і все.
Я ходила до депутатів, відвідувала всі засідання комісії, просила, переконувала, зверталася. Ніби мене й підтримали, програму зробили на рік. Усі згодні, і депутати з розумінням поставились. Але питання фінансування не вирішується! Всі чиновники з посмішкою погоджуються, кивають, але грошей не дають.
А якщо відверто, то нікому воно не потрібно, це комунальне радіо. У мене таке враження, що органи влади в його існуванні не зацікавлені. Вони кинули інформацію на сайт і вважають, що цього цілком вистачить для інформування населення. Але треба враховувати, що чимала когорта пенсіонерів не сидить на сайтах. Люди не читають сайт, у них обмаль інформації, і вони цілими натовпами йдуть до управління соцзахисту, аби дізнатися про підвищення пенсії, про зміни в порядку нарахування субсидії тощо. Але з цією категорією громадян хто у нас рахується?
Мені шкода, я так довго боролася за це радіо, ми так довго намагалися вижити. Хотіли розвиватися, є команда, яка хоче й може працювати. Бо радіо для громади дуже потрібно. Але при такому стані справ я не бачу майбутнього.
Під час анкетування, яке Національна спілка журналістів проводила перед Всеукраїнською нарадою керівників регіональних і місцевих ТРК, я зазначила, що виходом могли б стати створення державного Фонду підтримки медіа та бодай часткова компенсація заробітної плати персоналу. Поки що ми не бачимо державної підтримки, хоча й є закони про підтримку радіо, є законопроект «Про медіа». Але поки що воно тільки на папері. Нікому немає діла до наших проблем на місцях. Грантових заявок, які могли б стать у нагоді, ми подавати не можемо, бо комунальні. Ось вам і розвиток місцевих медіа…».
У Національній спілці журналістів України зазначають, що уряд має невідкладно розпочати програму антикризової підтримки місцевих медіа. Під час підготовки та проведення Всеукраїнських нарад керівників вітчизняних ЗМІ сотні українських редакцій вказали на критичну економічну ситуацію, яка загрожує інформаційній безпеці країни.
- Крім заходів із підтримки всіх регіональних ЗМІ, урядовцям варто окремо відпрацювати проблемні питання комунальних ТРК та реформованих газет, – наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Багато труднощів у локальних радіостанцій виникло через децентралізацію, коли замість великого району засновником ТРК стає невелика громада. Ключовим пріоритетом, якого мають дотримуватися урядовці, є захист права громадян на місцеву достовірну інформацію. Відповідно, тоді політика підтримки місцевих медіа сприйматиметься як очевидні кроки відповідальної влади.
Найближчим часом НСЖУ надішле до Президента, Парламенту та Кабінету Міністрів Резолюцію Всеукраїнської наради керівників регіональних ЗМІ, яка містить пропозиції щодо антикризових заходів з підтримки українських медіа.
