…У липні 2022 року, коли при Запорізький обласній організації НСЖУ був створений один з Центрів журналістської солідарності, які тоді відкривалися в Україні, так склалося що саме у нас зібралися редактори та ведучі журналісти-переселенці районних та міських друкованих ЗМІ, що на той час припинили вихід. Після професійних тренінгів, на тему «Яким ви бачите перший номер відновленної газети?» – деякі редактори всеройз замислилися над релокацією своїх видань. Їм на допомогу прийшла Національна спілка журналістів, і особисто голова НСЖУ – Сергій Томіленко. Пройшло три роки, і сьогодні на Запоріжжі виходять в світ чотири релокованні виданя – «Трудова слава» (Оріхів), «Голос Гуляйпілля», «Наше життя» (Новомиколаївка) та «Червоний промінь» (Запорізький район).
У ЦЖС відбулася тепла й водночас надзвичайно важлива зустріч творчих колективів прифронтових газет – «Трудова слава» та «Голос Гуляйпілля». Колеги дізналися про їхню роботу в умовах війни, блекаутів і постійних форс-мажорів, про місію та перспективи місцевих друкованих видань.
Це була відверта розмова про виклики, які стали частиною їх професійної реальності: говорили про те, як готуються матеріали до друку без стабільного світла й зв’язку, як знаходяться теми, які дійсно хвилюють читачів сьогодні, як вибудовується комунікація з героями публікацій – людьми, чиї історії народжуються під звуки обстрілів, у прифронтових громадах, на межі небезпеки й надії.
– Кожного разу, коли привозимо нашу газету на прифронтові території чи у релоковані громади, чуємо від людей, що місцева газета стала для них своєрідним символом віри і незламності. Ці слова надихають нас на роботу, попри всі труднощі і негаразди, – зазначила Світлана Карпенко, головна редакторка газети «Трудова слава» з прифронтового Оріхова.
Журналісти ділилися досвідом, підтримували одне одного, говорили про відповідальність журналіста перед суспільством і про силу друкованого слова, яке навіть у найскладніші часи залишається важливим і потрібним.
– «Голос Гуляйпілля» – це маленьке регіональне медіа з великою відповідальністю. Ми працюємо там, де новини – не абстракція, а частина щоденного виживання громад. Нас читають місцеві мешканці, переселенці, військові, волонтери, люди, яким важливо знати правду з перших рук у Запоріжжі, Дніпрі, Києві, по всій Україні та за кордоном – у Польщі, Німеччині, США – всюди, куди війна розкидала українців. Ми – голос прифронтових громад, фіксуємо реальність війни, життя і відновлення. Прифронтове медіа – це не «мале медіа». Це опора громади, інформаційний щит і документ часу, – підкреслила редакторка видання Тетяна Велика.
Учасники зібрання щиро дякували Національній спілці журналістів України та її очільнику Сергію Томіленку, міжнародним партнерам, Запорізькому Центру журналістської солідарності за постійну підтримку, допомогу, навчання й віру в регіональну журналістику. І передусім – воїнам Збройних Сил України. Саме завдяки вам ми маємо змогу жити, працювати, творити й продовжувати розповідати правду.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 15.
Тамара Борт, світлини Ірини Єгорової та Світлани Костюк
