У Дніпрі редактори локальних друкованих медіа зустрілись із представниками Укрпошти – дискутували щодо поштових тарифів на передплату, якості обслуговування та доставки періодичних медіа. Нині це дуже важливо, адже в Україні триває передплатна кампанія на 2024 рік. У її ефективності зацікавлені і газетярі, і поштовики.
Передплата – за новими тарифами
З 1 листопада Укрпошта розпочала приймати передплату на 2024 рік. Оформити видання можна онлайн, а також у поштових відділеннях та через листонош. Але передплата супроводжується підвищенням тарифів. Зокрема, послуга з приймання передплати на періодичні друковані медіа (на одну адресу незалежно від кількості видань) становитиме 15,00 грн. Досі вартість операцій, пов’язаних із доставкою газет і журналів, розраховувалася залежно від кількох складових: ваги й обсягу видання (шпальт) та кількості виходів на мінімальний термін передплати. Відтепер достатньо вибрати сферу розповсюдження медіа: загальнодержавне чи місцеве. Доставка одного примірника становитиме для загальнодержавних медіа 5,00 грн; для місцевих медіа — 4,00 грн.
– Нова переплата буде формуватися на рівні генеральної дирекції, тобто у Києві. Вже сформовано передплатні каталоги. Але вперше за два роки «Укрпошта» вирішила підвищити тарифи. На це є низка причин. Зокрема, зростання тарифів забезпечить хоча б мінімальну рентабельність надання послуг та уникнення подальших збитків. Також сприятиме покращенню сервісу доставки. Товариство зможе більше інвестувати у розвиток. І врешті, полегшить будні видавців. На сайті Укрпошти буде можливість приймати публічну оферту онлайн без зайвої паперової тяганини», – розповіла начальниця відділу періодичних видань Дніпровського регіону АТ «Укрпошта» Катерина Панова.
На Дніпропетровщині, які по всій Україні, тиражі періодичних видань упали в рази.
Чому так сталось?
Бачення поштовиків. За їхніми словами, причини такі: постійні обстріли населених пунктів – Нікополя, Марганця, Синельникового та інших; міграція людей у межах області, країни чи за кордон; втрата передплати від юридичного сектора; зменшення кількості пенсіонерів, які обслуговуються в Укрпошті; читачі поступово переходять на електронні видання; втрата довіри передплатників через невихід або закриття значної частини видань.
Бачення медійників. Газетярі однією з причин істотного зниження кількості передплатників вважають наслідки реформи, проведеної «Укрпоштою»: скорочення листонош, закриття поштових стаціонарних відділень та переведення їх у формат роботи пересувних. Це підтверджують і результати роботи гарячої лінії з питань доставки преси, яку ініціювала НСЖУ. Упродовж двох місяців надійшло понад 1000 скарг на неналежну роботу Укрпошти.
Як зазначила координаторка Дніпровського Центру журналістської солідарності НСЖУ Наталя Назарова, люди скаржилися на те, що після звільнення листонош газети приносять або із затримкою, коли вона втрачає актуальність і «стає просто макулатурою», або ж не носять зовсім, і по пресу доводиться самим ходити до поштового відділення чи до авто «Укрпошти».
Голова Правління Дніпропетровської обласної організації НСЖУ, директор ТОВ «Вісті Придніпров’я» Олексій Ковальчук наголосив на соціальній відповідальності «Укрпошти». Під час війни сайти, телебачення, радіо без друкованих видань не можуть бути повноцінними бійцями інформаційного фронту. Особливо це українці відчули під час блекаутів, коли тривалий час не мали доступу до електроенергії та інтернету.
– Укрпошта є монополістом щодо доставки періодики. Але водночас це підприємство виконує стратегічні завдання і не повинно забувати про соціальну відповідальність перед громадянами. Жодна компанія, жодне товариство не повинно працювати у збиток. Непроста ситуація і для медійників, які стали заручниками низки обставин. Тому нам треба знайти баланс. НСЖУ вивчає всі проблемні питання, апелює з ними до держави. Але я переконаний: зараз потрібен компенсатор як для пошти, так і для газетярів, – зазначив Олексій Ковальчук.
Про роздріб, роботу листонош і спільні проблеми
Також редактори порушили питання роздрібної торгівлі періодикою. Адже є категорія громадян, яка надає перевагу купівлі газет, ніж передплаті. За словами начальниці відділу поштових послуг Дніпровського регіону АТ «Укрпошта» Ксенії Кардінал, якщо читач хоче отримувати газету в роздріб, то він повинен звернутися до начальника відділення з заявкою. Нині розрахувати роздріб дуже складно, бо населення мігрує, і кожного дня від читачів надходять різні запити.
У Дніпропетровській області працює 833 листоноші, вакантних місць – лише 8. Зрозуміло, що є невеличкі села, у яких економічно недоцільно утримувати відділення. Та є густонаселені громади, але їх інколи обслуговують лише 3-4 листоноші. За словами редакторів, які не з чуток знають ситуацію: листоноші ходять пішки по селах, не завжди мають у своєму розпорядженні хоча б велосипеди. До прикладу, населення Софіївської громади – 6,5 тисяч осіб, і 2 листоноші просто фізично не встигають усіх обслуговувати.
У газетярів виникли питання і до пересувних відділень. Вони мають раз чи двічі на тиждень приїздити у село. Насправді ситуація інша, і пересувне відділення інколи прибуває значно рідше. Тож газета втрачає повністю свою актуальність.
Поштовики також пояснили принцип роботи пересувних відділень. Вони зупиняються переважно у центрі населеного пункту. Це є їхнім місцем стоянки. Листоноша займається доставкою до будинків. А керівник відділення обслуговує людей на місці.
Директор з розвитку мережі Дніпровського регіону АТ «Укрпошта» Сергій Єрмоленко вислухав зауваження редакторів-учасників наради. Він узяв на замітку усі проблемні населені пункти, де, за словами газетярів, поштовики недобросовісно працюють, і пообіцяв найближчим часом усунути недоліки.
–Люди повинні мати поштовий сервіс, де б вони не жили: у місті чи невеликому селі. Треба частіше обговорювати спільні проблеми. Спілка журналістів на державному рівні порушує всі ці наболілі питання, – зазначив Олексій Ковальчук. – Прохання до «Укрпошти» теж бути соціально відповідальними. Від вас залежить не лише доставка періодики, а й забезпечення робочих місць у селах.
У разі виникнення питань щодо оформлення передплати та доставки видань можна:
– звернутися до контакт-центру за номером 0 800 300 545;
– надіслати лист на e-mail [email protected];
– заповнити форму зворотного зв’язку за посиланням.
Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності в Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба ДОО НСЖУ
