«Важлива не лише робота журналістів, а й те, що відбувається з самими журналістами». На цьому наголосила перша секретар НСЖУ Ліна Кущ, презентуючи в Черкасах проєкт Спілки «Розстріляна свобода слова».
У межах проєкту було підготовлено 102 відеоісторії про 104 журналістів, які постраждали від російських загарбників, опинившись в полоні, переживши фізичний і психологічний тиск окупантів, ставши вимушеними переселенцями, втративши роботу і можливість робити улюблену справу.
Історії, які увійшли до проєкту, реалізованого Національною спілкою журналістів України за фінансової підтримки шведської неприбуткової організації «Civil Rights Defenders», є також свідченнямзлочинів російських окупантів щодо медіа і медійників. Адже загарбники, які зацікавлені в тому, щоб українці не мали об’єктивної інформації, роблять своїми цілями медійників. Однак випадки агресії проти журналістів і медіа фіксуються, аби зло було покаране.
Ліна Кущ розповіла також про те, що в регіонах України діє шість Центрів журналістської солідарності НСЖУ, до яких, за потреби, можна звертатись по допомогу. Адже її потребують не лише воєнкори і медійники-переселенці.
– На сьогодні ми створили мережу з шести Центрів журналістської солідарності НСЖУ – вони діють у Дніпрі, Запоріжжі, Києві, Львові, Івано-Франківську, та Чернівцях. Журналіст із будь-якого регіону може звернутися до центрів, отримати консультацію та допомогу, — підкреслила Ліна Кущ.
Практично всі медіа в Україні з часу повномасштабного вторгнення рф зіштовхнулися з низкою проблем. За даними НСЖУ, від російського вторгнення постраждали 22% редакцій.
Так, за результатами дослідження потреб місцевих газет на деокупованих та прифронтових територіях, 60% відсотків редакцій не мають коштів для виплати зарплати, 17% редакцій взагалі не мають коштів.
До речі, деякі видання переходять в онлайн, або працюють у форматі інформаційного волонтерства. І це стосується не тільки медіа в деокупованих та прифронтових регіонах. Воєнна криза пройшлася по більшості регіональних видань: поменшало рекламодавців, стало складніше проводити передлатні кампанії, до речі, частина медіа у передплатну кампанію так і не вступила.
НСЖУ за підтримки міжнародних партнерів прагне підтримати локальні медіа, адже у прифронтових зонах нерідко єдиним джерелом інформації є саме друковані газети. Ліна Кущ продемонструвала черкаським медійникам номери газет, які відновили вихід завдяки НСЖУ. Їхня кількість уже наближається до 30.
Про свої нагальні потреби і проблеми розповіли й черкаські медійники.
Так, редакторка радіо «На хвилі Корсуня» Галина Добровольська розповіла, що у редакції створений міні-пункт незламності. Радійники працюють у непростих умовах,однак прагнуть створювати якісний контент, адже бачать, що місцева інформація потрібна людям
– Нам важливо вижити. Не можуть існувати лише потужні холдинги. Потрібні і місцеві медіа. Тож локальні ЗМІ мають працювати! – зауважила Галина Добровольська.
У непростих умовах працює і газета «Черкаський край». Ії редакторка і голова Черкаської обласної організації НСЖУ Тетяна Калиновська розповіла, що взимку доводилось мерзнути, адже працювали без опалення, та й зі світлом були проблеми. І хоч довелося зменшити обсяг газети, а журналістів перевести на третину зарплати, видання вдалося зберегти, і навіть залучати передплатників.
Про газету людям нагадує і рекламний плакат будинку редакції: «Читайте газету «Черкаський край»!»
– Журналісти під час війни протидіють фейкам, дезінформації, вони розповідають про те, що відбувається як на мирний території, так і в зоні бойових дій, – зазначає Тетяна Калиновська.
До речі, редакція має і свого воєнкора – Василя Марченка, який, попри поважний вік, десятки разів бував на фронті, спілкувався з нашими захисниками. Йому НСЖУ видала особисті засоби захисту – бронежилет і шолом, без яких на передовій не можна ніяк.
Про необхідність знати правила безпеки на дотримуватися їх розповіла журналістка з Донеччини, експертка з питань безпеки мережі ЦЖС Тетяна Уралова, нині живе у Черкасах. Вона поділилася своїм досвідом роботи на небезпечних територіях, який здобула, працюючи воєнною кореспонденткою. І дала медійникам низку порад, серед яких найголовніше – не нехтувати правилами безпеки, безумовно слухатися військових, і не «геройствувати», наражаючи на небезпеку себе і інших.
Інформаційна служба НСЖУ, відео інтернет-видання «Прочерк».
