«Влучне і пристрасне слово журналіста вселяє у людей віру, надію і налаштовує на перемогу», – в.о. голови Харківської обласної організації НСЖУ Валерій Данюк переконаний, що відновлення роботи медіа на прифронтових та деокупованих територіях стало одним із символів повернення туди українського життя.
За минулий рік НСЖУ разом з обласними організаціями розгорнула безпрецедентну програму підтримки українських медіа, яка охопила всі регіони країни – від Закарпаття до прифронтових територій. Особлива увага приділялася відновленню роботи редакцій на деокупованих територіях, де місцеві медіа подають змістовний, авторський контент.
Яскравим прикладом повернення у деокуповані регіони української преси є мультимедійне видання «Обрії Ізюмщини», друкована газета якого за 2024 рік вийшла 52 номерами, створено власну ефективну систему розповсюдження без залучення «Укрпошти».
На Донеччині відновили роботу газети «Вісті» зі Слов’янська та краматорський «Технополіс». «Слов’янськ – місто у 30 км від лінії фронту, тож часто доводиться збирати матеріали в різних ситуаціях. Ось тут відчувається різниця, бо смартфон є компактним і зручним у користуванні, що надважливо для журналістів із прифронтових територій», – розповідає Олександр Кульбака, головний редактор газети «Вісті», демонструючи смартфон, який отримав завдяки підтримці НСЖУ.
«Ми би вже не працювали і не виходили друком, якби не та допомога, яку отримуємо від Національної спілки журналістів», – зазначає Максим Забєля, головний редактор газети «Рідне місто» з Мирнограда, підкреслюючи важливість підтримки НСЖУ для регіональних видань.
Запорізький регіон може похвалитися відновленням відразу двох важливих видань. «Трудова слава» в Оріхові відновила вихід у квітні 2023 року, а «Голос Гуляйпілля» повернувся до читачів у жовтні. Ці видання чекають мешканці прифронтових територій, адже мають потребу у перевіреній інформації.
Потужною опорою для журналістів стала мережа Центрів журналістської солідарності. Івано-Франківський центр під керівництвом секретаря НСЖУ Вікторії Плахти перетворився на справжній хаб допомоги медійникам-переселенцям, де проводяться професійні тренінги та надаються індивідуальні консультації.
Дніпровський центр під координацією Наталії Назарової став ключовою точкою забезпечення для безпеки журналістів. У центрі постійно діє пункт прокату захисного спорядження – бронежилетів, шоломів та аптечок. У 2024 році спорядження видавалося журналістам 66 разів.
Важливим напрямком для підтримки місцевої преси є міжнародна співпраця. Так, Волинська організація НСЖУ відкрила новий вектор розвитку, підписавши угоду про партнерство з журналістами Підкарпатського воєводства Польщі, що створило нові можливості для професійного обміну та спільних проєктів.
Рівненська організація продемонструвала неймовірну стійкість, коли постала загроза виселення з приміщення, у якому медійники працювали з 1992 року. Організація знайшла прихисток у місцевій торгово-промисловій палаті та продовжила активну діяльність.
Чернівецька організація провела масштабну серію тренінгів з безпеки для журналістів, включаючи навчання з мінної безпеки, надання першої допомоги та кібербезпеки. Вінницька організація під керівництвом Марини Тепленко-Дідик реалізувала проект НСЖУ Вінниця Reboot, в рамках якого було проведено близько 100 заходів.
Одеська організація під керівництвом Юрія Работіна розвинула потужний волонтерський напрямок. «Війна внесла свої корективи у плани роботи організації. Багато моїх колег знаходяться у лавах ЗСУ, дехто виїхав за кордон. Решта займається волонтерством. Роботи вистачає всім», – розповідає голова обласної організації. Спільно з Миколаївською організацією одеські журналісти координують допомогу колегам-медійникам та захисникам України, організовують збір коштів на дрони для ЗСУ.
Полтавська організація започаткувала проєкт «Криниця пам’яті – герої Кременчуччини», присвячений землякам, які загинули на війні. Київська організація веде системну роботу з підтримки родин загиблих медійників та видає книги про журналістів на війні.
За минулий рік понад 300 журналістів отримали професійну психологічну допомогу через цілодобову гарячу лінію НСЖУ, причому 90% звернень надійшло від жінок.
Житомирська організація зосередилася на підтримці ветеранів журналістики, організувавши для них регулярну матеріальну допомогу. Всеукраїнський конкурс «Я – журналіст!» встановив рекорд, зібравши 846 робіт з України та 12 країн світу.
Хмельницька, Сумська та Кіровоградська організації докладають активних зусиль для підтримки колег у лавах ЗСУ. Херсонська організація, попри роботу в евакуації, координує допомогу медійникам з тимчасово окупованих територій. Львівська та Чернігівська організації налагодили ефективну систему гуманітарної допомоги.
Закарпатська організація стала надійним притулком для колег-переселенців, допомагаючи з житлом та працевлаштуванням. Тернопільська організація запустила серію професійних тренінгів, а Черкаська успішно провела конкурс «Інформаційна передова Черкащини-2024».
Журналісти разом з бійцями та волонтерами перебувають в найгарячіших точках фронту і також, на жаль, гинуть… Але попри всі виклики, завдяки системній роботі Спілки та підтримці міжнародних партнерів українська журналістика не просто вистояла під час війни – вона трансформувалася та стала сильнішою. Регіональні медіа освоюють нові формати роботи, розвивають цифрові платформи та залишаються надійним джерелом інформації для своїх громад.
Інформаційна служба НСЖУ (підготовлено за матеріалами звітів регіональних організацій НСЖУ про діяльність у 2024 році)
