Трансформація медіа на Херсонщині у роки повномасштабного вторгнення рф в Україну зазнала значних змін – насамперед, більшість газет припинили вихід, перестали виходити всі шість місцевих телеканалів та обласне радіо. Найдоступнішим інформаційним форматом став онлайновий. До того ж, 73 відсотки території області – в окупації, то ж там вихід українських медіа неможливий. За словами голови Херсонської обласної організації НСЖУ Валерія Долини, серйозним викликом є і те, що деокуповане Правобережжя зараз покривається потужними російськими телеcигналами, які окупанти подають з тимчасово окупованої території області. Тож для жителів Херсонщини наявність українських медіа в інфопросторі Херсонщини вкрай важлива для розуміння того, що відбувається в Україні.
Перед ведуть онлайнові видання
Цифрові медіа. Нині найпопулярнішими цифровими медіаресурсами є «Вгору», «Мост», «Херсон плюс», «Кавун.City», «Новий день», «Херсон.онлайн», «Типовий Херсон». Нині плідно працюють 5 онлайн-видань мережі гіперлокальних медіа «Район.in.ua». Вони охоплюють Херсон, Берислав, Каховку, Скадовськ, Генічеськ і розповідають про новини та проблеми свого міста, району, місцевих жителів. У досить поширеній раніше мережі сайтів «The.City», розрахованій на мешканців об’єднаних територіальних громад, зараз продовжують діяти лише два – «НоваКаховка.City» та «Нижні Сірогози.City». Плідно також працює сайт «Горностаївка. Інфо» колишньої горностаївської районної газети.
Друковані видання. В області зареєстровано 30 друкованих видань. Це газети, журнали, альманахи, наукові збірники тощо. За інформацією представництва Нацради в області, всі вони релоковані, у тому числі й популярні в області газети, які все ж намагаються забезпечити свою присутність в інфорпосторі. Зокрема, з кінця 2022 року відновили випуски газети «Новий день» та «Гривна», які виходять, в основному один раз на місяць. Так, «Новий день» було відновлено за підтримки НСЖУ. Газета 10-тисячним тиражем друкується у Львові і «Новою поштою» доставляється читачам у всі 17 деокупованих громад Правобережжя за сприяння керівництва РВА і СВА. Щодо газети «Гривна» – за свідченням її засновника Михайла Новицького, за роки війни випущено і доставлено на Херсонщину 1 мільйон екземплярів видання. Також були спроби відродження нововоронцовської газети «Вісті». Вийшло кілька номерів, але відсутність коштів та ворожі обстріли не дають змоги налагодити роботу. За підтримки громадської організації Білозерського старостинського округу торік було відновлено випуск газети «Придніпровська зірка», однак вдалося випустити лише декілька номерів. Зараз газета не виходить через брак коштів.
Телебачення. З 6 місцевих телеканалів не працює жоден. Головна причина – те, що фахівці, які зайнялися б відновлювальними роботами, не можуть приїхати через постійні артобстріли, дроноскиди і реальні загрози життю. До того ж, окупанти вщент зруйнували телевежу в Херсоні. Нині Нацрада націлює на встановлення передавачів передовсім з урахуванням факторів ризиків для життя. Цифрове телевізійне мовлення в Херсоні забезпечує провайдер цифрових послуг ТОВ «Зеонбуд» у мультиплексах MX-1, MX-2, MX-3 та державний оператор MX-7, передавачі якого працюють на 6 ТВК у Херсоні та на 9 ТВК у Великій Олександрівці. Тож мешканці області мають можливість дивитися українські телеканали.
Радіомовлення. До повномасштабного вторгнення було 5 місцевих мовників. Нині відновлено роботу однієї станції – ТОВ «ТРК «Ваше радіо» («Радіо РОКС-Україна»). Також створено нове радіо ТОВ «ІКСОН МЕДІА» (позивні X.ON), редакція якого фактично працює у Херсоні. Загалом у радіоефірі Херсона доступними нині є 12 радіостанцій («Українське радіо», радіо «Культура», «Армія FM» тощо).
Розповсюдження газет: від послуг Укрпошти відмовились
–Газети «Новий день» і «Гривна» фінансуються за рахунок грантів та спонсорів. Матеріали готують херсонські журналісти, які знаходяться в різних містах країни, а дехто навіть за кордоном. Надсилаються, вичитуються онлайн, часто без оплати, на волонтерських засадах. Реклами немає зовсім. Друкуються в містах поза Херсонщиною. Є проблеми з доставкою. А розповсюджуються на місцях волонтерами та добровольцями» – зауважує Валерій Долина.
З Укрпоштою ці редакції не співпрацюють.
За словами головного редактора «Нового дня» Анатолія Жупини, через відсутність поштових відділень і листонош у більшості деокупованих населених пунктів не вдається налагодити ні передплату, ні продаж газет у роздріб.
Втім, газета приходить не лише на Херсонщину, а й в інші регіони України, де знайшли тимчасовий прихисток жителі області. Журналістка і кореспондентка «Нового дня» Марина Савченко, яка тимчасово переселилася до Вінниці, розповідає, що люди радіють, отримавши газету.
“Принесла газети у Херсонський хаб у Вінниці. Наші земляки-переселенці дуже переживали, що залишаться без свого «Нового дня», який є ниточкою з рідним краєм. Я знаю, яких зусиль коштувало зберегти з нового року видання, і не лише у друку, головному редактору «Нового дня» Анатолію Жупині, і разом з очільницею хабу Наталею Капінус передаю слова подяки від наших херсонців!”, – зауважила на своїй Фейсбук-сторінці Марина Савченко.
Випуски газети «Гривна» останнім часом залежать від донорських коштів, видання розповсюджується безкоштовно. «Нам пошта пропонувала провести передплату та доставляти газету передплатникам. Ми відмовилися. Як поштовики робитимуть це на деокупованій Херсонщині, яка перебуває перед постійними обстрілами або замінована? Адже й до війни періодичні видання доставлялися вкрай незадовільно», – цитує Валерій Долина розповідь Михайла Новицького.
Голова Херсонської обласної організації НСЖУ звертає увагу, що редактори ратують за те, що давно назріла необхідність створення державного фонду підтримки медіа на зразок Українського культурного фонду. Але справа ця не посувається, а на «Укрпошту» управи немає.
–Щодо можливості забезпечувати інформаційними продуктами окуповані території – в окремих місцевостях є можливість приймати теле- та радіосигнали, бачити інформаційний продукт в Інтернеті. Інша справа, чи користуються цією можливістю населення через питання безпеки. Щодо розповсюдження газети «Новий день» на окупованому Лівобережжі, то є лише поодинокі випадки пересилання PDF-сторінок. Але це дуже небезпечно, – каже Валерій Долина.
Можливості і проблеми
Херсонська журналістка Валентина Пестушко – кореспондентка телевізійного 5 каналу, а ще працює у редакції єдиної на нинішній час локальної радіостанції в Херсоні Радіо Х.ON. Вона каже, що умови роботи на початку війни, під час окупації, були набагато складніші, ніж зараз.
– Ми фактично майже одразу після початку повномасштабного вторгнення опинилися в окупації. Так, тоді було важче, ніж зараз, це була абсолютна відсутність достовірних джерел інформації, багато інформації було неможливо перевірити,бо ж не всім у місті можна було довіряти. Важко було й морально, – через нерозуміння, як продовжувати роботу. Зараз у цьому сенсі трохи простіше, адже в місті наша влада, є до кого звернутися, і отримати інформацію набагато простіше. Та й морально ми стали стійкішими, уже напрацювали певний досвід, розуміємо, як реагувати в тій чи іншій ситуації. Звісно, багато нюансів воєнного часу потрібно враховувати, зокрема, на зйомки доводиться їздити з безпековим набором – аптечкою, броніком, які нам надав у безкоштовне користування Івано-Франківський Центр журналістської солідарності НСЖУ, – заважує Валентина Пестушко.
–Херсонські журналісти розповідають, що існує нормальна взаємодія з обласною військовою адміністрацією. Однак нарікають на недостатню увагу до місцевих медіа з боку міської військової адміністрації. Мається на увазі доступність до інформації, відповіді на запити. Кажуть, що у порівнянні з початком бойових дій відчутно покращилась взаємодія з прес-офіцерами на півдні країни, – каже Валерій Долина.
Звісно, редакціям усіх медіа, що діють на Херсонщині, та, власне, як і в усій Україні, доводиться розв’язувати немало проблем, які виникли через війну.
Насамперед, усі видання відчувають фінансові проблеми. За словами Валерія Долини, їх, можливо, менше хіба що у мережевих онлайн-виданнях.
–Також критична ситуація – з кадрами. Загалом нині у Херсоні залишилося десь 15 журналістів, хоча точно сказати неможливо. Є ще кілька телеоператорів із Суспільного. Більшість працює віддалено. Наприклад, для «Гривни» готують матеріали журналісти, які зараз живуть у 7 різних містах, у тому числі й за кордоном, у Херсоні живуть лише двоє. Подібна ситуація і у газеті «Новий день». Більшість медіа Херсонщини зараз працюють на цифрових платформах, через безпекову ситуацію в основному віддалено, маючи декілька або й одного журналіста у Херсоні, інші приїжджають додому у відрядження. Багато херсонських колег нині у Києві, Одесі, у містах західного регіону.
Тож херсонські медійники, які залишилися вдома, отримують немало пропозицій щодо співпраці від різних організацій, всеукраїнських медіа тощо.
–Таких пропозицій досить багато. Зраз різні медіа шукають журналістів, які б працювали в Херсоні. До того ж, нині в ціні – журналісти з досвідом. Тобто зараз найбільша проблема – кадрова. Зокрема, на нашому Радіо Х.ON зараз працює троє журналістів. Звісно, можна було б узяти на стажування студентів, вчити їх, але це, можливо, завдання на перспективу, адже при тому напруженому графіку, у тих умовах, які є на сьогодні, важко навіть викроїти час для наставництва.
Із обнадійливого – Валентина Пестушко зауважує, що, попри всі складнощі, у медійників з’явилося більше можливостей, якщо порівнювати з довоєнним періодом.
–Насамперед, це змога взяти участь у різноманітних грантових програмах. Адже донори прагнуть допомагати медійникам на прифронтовій території. Зареєстровані медіа можуть створювати свої проєкти, отримувати під них грантові кошти, зокрема, наше радіо X.ON підтримала й Національна спілка журналістів України, запропонувавши участь у грантовій програмі, що також було неабиякою підтримкою. Ми реалізували проєкт під грант НСЖУ, отримали для цього фінансову допомогу.
Онлайн-радіо X.ON – потужне нове медіа
Херсонське онлайн-радіо X.ON є єдиним новим медіа в області у сфері радіомовлення, запущеним під час широкомасштабного вторгнення. Вперше в ефір вийшли у листопаді 2023 року. Валерій Долина назвав його найбільш вдалим проектом у цій сфері.
– За останній рік невелика команда журналістів під керівництвом Катерини Цимбалюк створила потужне медіа, яке мовить на більшій частині деокупованих та частині окупованих територій. З лютого 2024 року воно є і в FM-діапазоні (87,7 МГц), – зауважує Валерій Федорович.
Валентина Пестушко розповідає, що триматися радійникам непросто. Окрім браку кадрів, проблемним є й технічне питання виходів в ефір.
– Нерідко наше радіо зникає з FM-простору через пошкодження обладнання, антени під час обстрілів, дронових атак. Втім, це все ремонтується, і ми знову з’являємося в ефірі. Онлайн-трансляція у нас стабільніша. Ми зараз навіть обмірковуємо, який формат трансляції залишити, бо FM-трансляція постійно має перебої, а онлайн-виходи зручніші і менш проблемні – хіба що можуть вимкнути світло чи інтернет. У нас на випадок відключення електрики є спеціальне обладнання – це такий собі великий павербанк, потужностей якого вистачає день на півдоби роботи. Якщо ж вимикається інтернет, то це набагато складніше, – каже Валентина Пестушко.
Налагодити комунікаційний місток
Щодо контентних питань – на радіо нині намагаються налагодити такий інформаційний місток з владою, щоб представники влади та військові з перших уст розповідали про нагальні проблеми і їхнє розв’язання, адже, як помітили радійники, нині така комунікація з населенням вимагає особливої уваги.
–Я підтримую друковану пресу, але, як на мене, зараз у Херсоні вона об’єктивно не може бути такою оперативною, як телеграм-канали. Знаєте, у Херсоні час – він якось по-іншому тече, ніж у безпечніших містах України: ситуація може змінюватися мало не щогодини. Тож онлайн-медіа оперативніше закриває інформаційний запит, але дуже велика проблема – те, що не завжди влада може ефективно з ними комунікувати. Втім, ця проблема характерна для багатьох регіонів України. А коли немає офіційної інформації від влади, інфопростір заповнюється дезінформацією. Не вистачає, насправді, достовірних, якісних матеріалів, таких, які б відповідали журналістським стандартам. Ми не раз спостерігали, як деякі колеги маніпулюють заголовками, подають провокативну інформацію, посилаються на сумнівні джерела. Зазвичай це навіть не медіа, а так звані телеграмні блогери, люди, які інформаційну порожнечу заповнюють своєю інформацією з недостовірних джерел. А люди, буває, вірять. Як цю ситуацію змінити – я не знаю, це неможливо технічно. Тому дуже важливо – учити людей аналізувати, фільтрувати інформацію, яку вони отримують.
Валентина має мрію щодо майбутнього різних медіа у Херсоні, це – колаборація медіа.
–Хотілося б, щоб медійники ставали лідерами думок, і ділилися ними з читачами, слухачами чи глядачами. До прикладу, було б добре, щоб ми могли до себе на радіо запросити колег, які нині в Херсоні, щоб змогли з ними створити спільний проєкт, який поширювався б і онлайн, і на радіо. Тобто, щоб сформувалася справді журналістська спільнота, щоб колеги не конкурували, не сварились, а комунікували заради досягнення спільної мети. Я бачу, як в інших регіонах колеги співпрацюють і впроваджують спільні проєкти. А нам цього поки що дуже не вистачає. Щиро сподіваюсь що ця моя мрія здійсниться.
НСЖУ підтримує морально і емоційно
Херсонські журналісти відзначають, що допомога від НСЖУ та її мережі Центрів журналістської солідарності для багатьох стала досить дієвою і своєчасною підтримкою. І йдеться не лише про матеріальну складову, зокрема, щодо відновлення випусків газети «Новий день», щодо гранту для радіо, чи надання тревел-грантів херсонським медійникам, завдяки яким вони змогли поїхати у відрядження і підготувати унікальні матеріали тощо.
–Ніколи не знаєш, які саме витрати можуть стати першочерговими, але завжди дуже важливо залишатися мобільним. Я вдячний НСЖУ за підтримку і сподіваюсь, що завдяки подібним ініціативам більше журналістів зможуть бувати на Херсонщині, й буде ще більше матеріалів з мого рідного півдня, – каже Олег Батурін, який завдяки тревел-гранту зміг здійснити обслуговування і ремонт автівки, якою користується для відряджень, і підготувати кілька матеріалів.
–Було багато корисних навчальних тренінгів, семінарів. Медійники вдячні за матеріальну підтримку, допомогу у пошуку спонсорів. Однак всі редакції відчувають фінансову скруту, хоча й розуміють, що це напряму від НСЖУ і не залежить, – зауважив Валерій Долина.
А Валентина Пестушко виокремлює таку допомогу НСЖУ, яка допомагає триматися не лише професійно, а й морально.
–Я, як медійниця, постійно відчуваю підтримку колег. Дуже вдячна Спілці за технічну підтримку – коли у мене була велика проблема з ноутбуком – я на той час не могла його собі придбати, а старий вже просто «не тягнув» – то мені на той час допомогла саме НСЖУ. Я щодня за цим ноутбуком ним працюю, і думаю, що це просто диво – я навіть повірити не могла б, що мені хтось надасть ноутбук саме в той момент, коли він мені був дуже потрібен. А ще відчуваю велику підтримку від Івано-Франківського Центру журналістської солідарності НСЖУ, який патронує і медійників Херсонщини. Це така людяна підтримка, як сюрпризи дітям медійників, наприклад, смаколики. І це завжди дуже класно і дуже приємно, тому що ти розумієш, що є спільнота, до якої ти належиш, ти не один в цьому світі. Це підтримує морально і емоційно.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: