Майбутнє газет Вінничини дуже тривожить місцевих журналістів. Про це під час онлайн-наради редакторів, організованої Національною спілкою журналістів України з представниками Міністерства охорони здоров’я і Міністерства культури та інформаційної політики, заявила редакторка газети «Вісті Тепличчини» Ірина Лупещенко. Захід пройшов 12 листопада і був присвячений важливості місцевих медіа у інформуванні населення щодо вакцинації та подоланні наслідків пандемії.
Ірина Лупещенко розповідає:
– На початку листопада редактори локальних видань області за прикладом колег з інших регіонів звернулися до Вінницької обласної ради з проханням ініціювати Звернення до Кабінету Міністрів України щодо створення Державного фонду розвитку місцевих засобів масової інформації та здійснення інших, невідкладних для розвитку місцевих масмедіа, заходів.
Хочеться сподіватися, що ми будемо почуті і обласним керівництвом, і на рівні держави. Адже, відверто кажучи, нинішня ситуація з місцевою пресою на Вінниччині дуже складна: близько сорока відсотків редакторів уже думають про те, чи не завчасно розпочали вони передплату на 2022 рік. Адже на сьогодні питання про закриття видань стоїть дуже серйозно.
Поясню на ситуації в нашій газеті «Вісті Тепличчини». В результаті територіальної реформи Теплик перестав бути районним центром (наш район увійшов до складу Гайсинського), і сьогодні ми працюємо на три громади, Але через те, що громади на сьогодні слабкі, коштів не мають, фінансування на висвітлення діяльності газета від них не отримуємо. Обіцяють щось передбачити на наступний рік, але поки що все залишається тільки на рівні якихось оголошень, привітань тощо.
Якщо говорити про газети новоутворених райцентрів, у них ситуація трішечки краща, але тільки за рахунок реклами. Наскільки мені відомо, відповідальні особи з колишніх райцентрів, які увійшли до складу новоутворених районів, з газетами співпрацювати не хочуть. Чиновники чомусь вважають їх чужими, не довіряють журналістам. Виходить так, що нашим «Вістям Тепличчини» не можуть допомогти через фінансові проблеми в самих ОТГ, а з іншими не хочуть співпрацювати.
Виживаємо, як можемо. Наприклад, ми працюємо на те, щоб оплатити друк, сплатити єдиний внесок. Газ для опалення редакції навіть не включали.
В колективі залишилися я і один співробітник на півставки. Троє людей звільнилися через власні сімейні проблеми (я рада, що мені не довелося нікого звільняти), а нових співробітників прийняти на роботу через економічну ситуацію не можу.
Така ситуація на сьогодні в 40 відсотків редакцій, і хвалитися немає чим. Дехто нам співчуває, а дехто й радіє з того, що якійсь із газет дуже скрутно, що вона може закритися.
«Вісті Тепличчини» на 16000 тисяч жителів мають 2000 передплатників друкованої версії і 120 передплатників версії онлайн. Тримаємося з останніх сил, працюємо на голому ентузіазмі, щоб не підвести людей, які на нас сподіваються, залишаються вірними нашій газеті.
Іноді відчуваєш себе на межі власних можливостей і хочеться все залишити. А потім подумаєш: «Що ж буде, якщо я піду?» і працюєш далі.
