Другий спеціальний випуск місцевої газети «Трудова слава» надійшов у вівторок 23 травня в прифронтовий Оріхів на Запоріжжі. Головна редакторка Світлана Карпенко, яка сама привезла в рідне місто газету, поділилася з НСЖУ своїми враженнями про поїздку.
– Першим пунктом нашого маршруту була пожежно-рятувальна частина, яка, незважаючи на систематичні жахливі обстріли, діє в Оріхові, – розповіла Світлана Карпенко. – Люди там уже чекали – вони знають, що рятувальники привозять хліб і воду… Там було багато моїх знайомих. Ми обнімалися, плакали… Люди дуже емоційно сприймали газету, яку передплачували десятиліттями, а тепер побачили вперше за цілий рік. Вона для них – як ковток повітря.
За словами Світлани Карпенко, одна із давніх передплатниць сказала, що, незважаючи на брак коштів, усе одно передплатила б газету, якби була така можливість.
Проте наразі поширювати газету в небезпечних прифронтових умовах доводиться через волонтерів і органи місцевого самоврядування. Якщо перший номер, який за сприяння НСЖУ вийшов на початку квітня 2,5 тисячним тиражем, надійшов лише Оріхівській громаді, то другим, 3-тисячним, спецвипуском редакція вирішила нагадати про себе читачам й у інших чотирьох громадах колишнього Оріхівського району: Преображенській, Малотокмачанській, Таврійській, Комишуваській. Крім того, певну частину тиражу було вирішено залишити в місті Запоріжжі для вимушених переселенців.
– Людина, яка розповсюджувала газети разом із гуманітарною допомогою в Оріхівській громаді, розповіла мені, що роздала 400 примірників «миттєво». Всі просили газету… Ми з читачами десятиліттями жили як одна велика родина. І зараз «Трудова слава» залишається візитівкою нашої Оріхівщини. Вона – частина історії нашого краю, – зазначила Світлана Карпенко.
Редакторка повезла примірники «Трудової слави» в Оріхів разом з журналістами Другого каналу Німецького телебачення «Zweites Deutsches Fernsehen» (ZDF).
– Німці хотіли достеменно зрозуміти, чи все-таки потрібна друкована газета на прифронтовій території, – розповідає Світлана Карпенко. – Вони фільмували виробничий процес у друкарні, поїздку в Оріхів, роздачу її людям. Я багато розповідала їм і про місто, і про газету. Їм подобалося, що я кажу, й іноді вони просили повторити це на камеру. Але найкраще про важливість газети їм сказали люди в Оріхові, мої земляки. Вони наголосили, що інтернет – це дуже добре, але він зараз є не скрізь. Більше того, не всі мають телефони та інші гаджети, щоб ним користуватися. А є люди, які просто потребують друкованого слова: газети, журналу, книжки. Як розповів голова Таврійської громади, в селі Юрківка цієї громади, досі, незважаючи на війну і обстріли, працює бібліотека, яку люди постійно відвідують.
Другий спецвипуск «Трудової слави» вдалося видати за фінансового сприяння Національної спілки журналістів України й інтернет-видання «Заборона». Завдяки цій допомозі номер вийшов удвічі більший за перший – на 8 сторінках. Техніку для редакції надала Асоціація незалежних видавців.
«Сьогодні неймовірні емоції – зі сльозами місцеві жителі отримують другий номер рідної оріхівської газетки, – написав у соціальній мережі голова НСЖУ Сергій Томіленко. – З минулого року видання припинило вихід через постійні російські обстріли міста. У квітні цього року НСЖУ допомогла нашій колезі Світлані Карпенко видати перший “воєнний” випуск. Зараз завдяки поголосу і підтримці українських та міжнародних партнерів вийшов новий номер. І ми мріємо про постійний вихід газети, яка в умовах постійних обстрілів Оріхова є єдиним доступним джерелом перевіреної та важливої інформації. Про оріхівську районку уже написала британська газета The Telegraph, знімали репортаж німецькі журналісти. Журналісти важливі!»
Інформаційна служба НСЖУ
