Про те, як корона-криза позначилася на українських медіа, порталу «Коментарі» розповіла перша секретар Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Ліна Кущ
Із початком пандемії аудиторія українських медіа різко зросла. В окремі дні карантину відвідуваність місцевих сайтів збільшувалася у 20 разів, порівняно зі звичайним періодом. Люди відчули потребу в якісній традиційній журналістиці, оскільки в соціальних мережах та загалом і Інтернеті поширювалися багато фейків або маніпуляцій.
Тому українські медіа взяли на себе насамперед функцію інформування і роз’яснення того, що відбувається. Двічі на день подавали статистику захворюваності, запрошували в ефіри лікарів, інших експертів, мерів, губернаторів. Робили репортажі з лікарень, із підприємств, які забезпечують життєдіяльність. Робили прямі включення, стріми. Створювали карти, інфографіку, ставили на сайті дашборди (інфопанелі – це розумні звіти в реальному часі, за допомогою яких можно побачити, що прямо зараз відбувається з певними показниками і групами показників – ред.)
Цей та інші приклади свідчать, що довіра до журналістів із боку читачів, глядачів, слухачів зросла. Але от грошей у медіа стало менше
Втрата робочих місць, зменшення тиражів і передплати, борги перед друкарнями чи за трансляцію телерадіосигналу, втрата рекламодавців й відсутність коштів на подальшу діяльність. Чи не кожну українську редакцію місцевої газети, сайту чи ТРК зачепила економічна криза, викликана поширенням епідемії коронавірусу та запровадженим карантином.
Наприклад, газети, які використовували передплатну модель, під час карантину продовжували виходити. Але ті, які продавали лише вроздріб – наприклад, біля станцій метро, на зупинках транспорту, у торгівельних центрах – перестали виходити, тому що позбулися місць торгівлі.
Місцеві рекламодавці перестали давати рекламу. Медіа, які працюють в онлайні, не можуть конвертувати свої доходи від друкованого варіанту газети, оскільки в онлайні левову частину коштів забирають такі платформи, як YouTube, Facebook, Google.
Відповідно до опитування, яке проводила Спілка серед ЗМІ, майже 70% місцевих медіа зазначають, що найбільшою проблемою є втрата рекламодавців. 49% опитаних ЗМІ були змушені скороти свої обсяги роботи, 9% – призупинити вихід. 36% відмовилися від нових проєктів, 20% мають заборгованість за платежами. Так само більш, ніж п’ята частина редакцій заявила про зменшення зарплат, майже стільки ж – про вимушені безоплатні відпустки для колективу.
Робота в медіа ніколи не була простою, але в ці місяці вона особливо складна. Криза спричинила загрози і свободі слова, і фінансовому становищу редакцій.
Ми також бачимо, що економічна криза спонукала медіа шукати нові джерела фінансування. Наприклад, прямі дотації від читачів. Деякі онлайн-медіа пробують перейти на платну модель. Цей досвід відносно новий для України, ми не знаємо, скільки людей будуть готові платити за новини, але медіа вже запроваджують таку посаду, як менеджер спільноти. Цей менеджер вестиме комунікацію з передплатниками онлайн-медіа, надаватиме їм, наприклад, доступ до ексклюзивних матеріалів або звіти.
З професійної точки зору період пандемії, будь-яка криза – це нові можливості для журналіста. Це важко для країни, для людей, але для журналіста це – можливість виявити себе, досягнути нових цілей. Ми бачили справді якісні проекти і відкрили для себе багато нових імен. Журналісти відчули, що їхня робота справді дуже потрібна суспільству.
Кілька прикладів. Регіональне телебачення в Полтаві – телеканал Центральний – як і всі телекомпанії, скоротило виробництво нових програм під час карантину. Натомість журналісти зняли цикл онлайн-уроків для молодших школярів, і ці уроки виявилися дуже популярними.
Багато регіональних медіа опанували нові формати. Наприклад, започаткували свій канал у YouTube чи стали знімати відео для сайту. Це непрофесійні відео, зняті телефоном, але вони мають свою унікальність у тому, що це не знімав ніхто. У цьому цінність місцевого контенту для медіа: його дивитимуться і читатимуть, тому що це унікально.
Національна спілка журналістів України провела творчий конкурс “Журналісти проти епідемії”. Ми отримали понад 130 заявок із усієї країни. Переможцем визнано проект Суспільного ТБ. Це документальний серіал, який складається із кількох 10-хвилинних історій про людей, які працюють під час пандемії. Лікарка, кур’єр, продавець, поліцейський у селі, листоноша. Журі відзначило, що в цьому випадку журналісти показали не просто цифри чи факти, – вони показали, як живуть і працюють звичайні люди. Подавайте складні історії через життя звичайних людей, – і ви зможете створити виразну історію.
Багато місцевих і загальноукраїнських медіа включилися до благодійних проектів: допомагали із засобами захисту для медиків, збирали гроші для придбання дихальних апаратів та іншої апаратури для місцевих лікарень. Наприклад, газета Діалог у Кропивницькому оголосила про кампанію зі збільшення втричі потужності місцевої лабораторії, де робили тести на ковід. Журналісти постійно писали про це, розповідали про важливість лабораторії, запитували про це у мера, у депутатів. І зрештою в місті зібрали кошти і придбали нове обладнання для лабораторії.
Отже, мої висновки:
Потреба в якісній журналістиці зросла, і найближчим часом мета медіа – утримати цю підвищену увагу. Це буде складно, тому що люди потребують інших тем, втомлюються від негативних новин. З іншого боку, грошей у медіа стало менше. Всі ми в пошуку нових економічних моделей і нових моделей контакту з аудиторією.
Досвід роботи журналістів під час пандемії свідчить, що варто використовувати такі форми:
1. Спиратися на унікальний контент. Якщо ви – місцеве медіа, то це місцеві новини.
2. Подавати складні теми через історії звичайних людей.
3. Використовуйте UGC (User-generated content або призначений для користувача контент – це оригінальний контент, який створюється аудиторією бренду). Наприклад, попросіть ваших читачів чи підписників надіслати фото, відео. Це може бути гарною історією.
4. Не боятися експериментувати з новими форматами: відео, інфографіка, соціальні мережі. Але не забувайте, що в основі повинна лежати гарна ідея.
5. Говоріть із аудиторією не про проблеми, а про рішення. Кожна ваша історія про проблему має показувати вихід.
Джерело Comments.ua
