Національна спілка журналістів України провадить далі презентацію проєкту «Розстріляна свобода слова». 5 вересня відбувся круглий стіл для обговорення в Запорізькому Центрі журналістської солідарності, де перша секретар НСЖУ Ліна Кущ представила декілька відеоробіт «Історія життя та роботи в умовах війни». В заході взяли участь журналісти-переселенці, місцеві медійники й студенти факультету журналістики Запорізького національного університету.
Перед початком Ліна Кущ оглянула фотовиставку, присвячену роботі запорізьких спецкорів та пресофіцерів на лінії фронту та на окупованих територіях, яка відкрилася в Запорізькому пресцентрі «Журналіст».
Завдяки журналістам світ дізнається про воєнні злочини ворога. В тому числі й проти самих журналістів. Добувати інформацію медійникам нерідко доводиться під ворожими обстрілами. На жаль, від початку повномасштабного вторгнення загинуло 64 журналісти, нагадала Ліна Кущ.
– Головна мета проєкту – донести світові посил про необхідність покарання російських воєнних злочинців, – наголосила вона. – Російські військові не зважають на напис «Преса», вони стріляють прицільно в журналістів, знищують приміщення редакцій і технічні засоби, позбавляють працівників ЗМІ роботи, а жителів міст і сіл – необхідної інформації.
За словами Ліни Кущ, на тимчасово окупованих територіях у Запорізькій області зруйновано або захоплено ворогом 20 редакцій. Багатьом журналістам вдалося перебратися у відносно безпечні місця, однак декому, зокрема, Ірині Дубченко, яка перебувала в Розівському районі, та Миколі Тишакову з Бердянська, довелося зазнати жахів російського полону. Донині невідома доля мелітопольської журналістки Ірини Левченко. Національна спілка журналістів України ставить за мету допомогти постраждалим журналістам, мінімізувати шкоду, завдану українським медіа, а також захистити свободу слова і діяльність ЗМІ в усіх передбачених міжнародним законодавством та Конституцією України формах та проявах, зазначив у вступі до брошури «Розстріляна свобода слова» голова НСЖУ Сергій Томіленко.
У проєкті серед 120 розповідей про долі українських медійників на початку війни є й про запоріжців – Світлану Залізецьку з Мелітополя, Віталія Голода з Токмака та Світлану Карпенко з Оріхова.
Пригадала перші дні війни та свою евакуацію з Оріхова головна редакторка газети «Трудова слава» Світлана Карпенко. Завдяки сприянню НСЖУ і невтомній роботі маленького редакційного колективу відновився випуск газети, і її отримують жителі всіх громад Оріхівщини.
– Газета потрібна людям, її чекають, – сказала Світлана, – і це додає наснаги в роботі. На цьому тижні побачив світ вже шостий випуск газети.
Ліна Кущ вручила Світлані Карпенко знак народної пошани «Хрест громадянських заслуг».
У роботі над проєктом «Історії життя та роботи в умовах війни» взяла участь запорізька журналістка Ольга Боглевська. Вона підготувала 16 інтерв’ю з колегами, які, ризикуючи життям, працюють на прифронтових територіях, а також з тими, які з величезними труднощами вибралися із захоплених ворогом міст. «Психологічно це було дуже важко», – сказала Ольга.
У Запоріжжі знайшли прихисток журналістка з Енергодара Алла Шамрай, бердянська журналістка Вікторія Горбатко, журналіст і письменник з Гуляйполя Іван Кушніренко. У кожного з них – своя непроста історія, якою вони поділилися з колегами. Вони поділилися з присутніми своїми розповідями про долі своїх колег на тепер окупованих територіях.
Після обговорення брошури та перегляду деяких відеоісторій голова Запорізької обласної організації НСЖУ Наталія Кузьменко та перша секретар НСЖУ подякували всім медійникам та наголосили на продовженні публікацій історій українських журналістів, доки не буде покарано всіх російських воєнних злочинців.
Зустріч відбулася в рамках проєкту «Привернення уваги української та міжнародної аудиторії до серйозних порушень прав людини та злочинів проти журналістів та ЗМІ, вчинених Російською Федерацією», що реалізується Національною спілкою журналістів України за фінансової підтримки шведської неприбуткової організації «Civil Rights Defenders».
Ніна Деркач, Наталія Вадимова, фото Сергія Біжка
