«Розстріляна свобода слова» – такий масштабний проєкт-огляд ситуації про різнопланові атаки росіян на працівників медіа від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну реалізувала Національна спілка журналістів України за фінансової підтримки шведської неприбуткової організації «Civil Rights Defenders». Нині розпочалася презентація проєкту в регіонах України. Перша презентація відбулася у Кропивницькому.
В обласній бібліотеці ім. Чижевського місцевим медійникам та журналістам-представили відеоісторії журналістів із Херсона, Маріуполя, Мелітополя, Бучі, Харкова, Бахмута та інших гарячих точок, які під час повномасштабної війни стали жертвами або очевидцями воєнних злочинів. Загалом команда проєкту записала 102 відеоісторії, героями яких стали 104 журналісти, по яких пройшовся каток війни з рашистами.
– Журналісти під час війни стають цілями для загарбників, які прагнуть «звільнити» нашу країну від українських медіа, аби натомість насадити свою пропаганду. Ми всі відчули наслідки воєнних злочинів проти журналістів. Мета проєкту – привернути увагу до цих злочинів і нагадувати про них доти, поки винні у їх скоєнні не будуть покарані», – зауважила перша секретар НСЖУ Ліна Кущ.
Також вона звернула увагу на те, що НСЖУ прагне підтримувати журналістів та медіа, які опинились у складній ситуації. А таких немало. Адже журналістам доводилось переховуватись від окупантів, які намагались змусити їх до співробітництва з рашистською «владою», евакуйовуватись на безпечні території, шукати прихистку і нової роботи, і в той же час працювати над відновленням своїх видань у доступних форматах.
Дослідження потреб місцевих газет на де окупованих та прифронтових територіях показало, що близько третини місцевих газет через тимчасову окупацію територій та логістичні труднощі змінили місце друку газет; 30% редакцій були повністю переміщені, а 18% – переміщені повністю. Звісно, виникла величезна проблема з фінансуванням. Низка редакцій і досі працюють у режимі інформаційного волонтерства.
Втім, завдяки НСЖУ та іноземним партнерам вдалося відновити випуски локальних друкованих газет – зокрема, це 90% газет-учасниць дослідження, які отримали різноманітну допомогу від НСЖУ.
Ліна Кущ продемонструвала учасникам зустрічі номери газет з деокупованих та прифронтових територій, які відновили випуски, і зауважила, що окрім підтримки власне медіа, Спілка надавала і надає також адресну допомогу журналістам за потребами. Зокрема, надавалась адресна екстрена підтримка медійникам, необхідна техніка, тощо. А ще – у Центрах журналістської солідарності НСЖУ можна отримати захисне спорядження для відряджень у гарячі точки та тактичні аптечки, а також – різноманітну підтримку та пройти навчання. Формується і продуктова гуманітарна допомога медійникам. Так, Ліна Кущ передала журналістам Кіровоградщини кілька пакетів, сформованих із продуктів довготривалого зберігання, які зможуть виручити людей під час форс-мажорних ситуацій.
Також під час зустрічі Ліна Кущ вручила низку відзнак медійникам Кіровоградщини. Зокрема, подяку від голови Верховної Ради України передала голові Кіровоградської обласної організації НСЖУ Петру Мельнику.
Кіровоградська обласна організація НСЖУ отримала, як технічну підтримку, і новий ноутбук. Ліна Кущ передала гаджет Петру Мельнику, і побажала, щоб на цьому комп’ютері були створені програмні документи, які допоможуть поліпшити ситуацію у регіональних медіа Кіровоградщини.
Це тим більше важливо, що Кіровоградська обласна організація НСЖУ не має свого стаціонального офісу, тож працює в умовах мобільності. А завдяки переданому ноутбуку рівень мобільності і зручності зросте.
– Дякую секретаріату НСЖУ за дуже необхідну річ для роботи. Новий комп’ютер допоможе зміцнити матеріальну базу нашої обласної організації Спілки, зазначив Петро Мельник.
Також він розповів що НСЖУ допомагала журналістам евакуюватися з окупованих територій. Частина з них знайшли прихисток у Кропивницькому та в Кіровоградській області.
Зокрема, Ірина Швець із Бердянська знайшла у Кропивницькому не лише прихисток, а й роботу – щоправда, не в медіа а в сфері культури, вона зараз працює у обласному краєзнавчому музеї.
– Багато журналістів, які виїхали з окупованого міста, продовжили роботу, створивши телеграм-канали, у яких інформували земляків про ситуацію, надавали корисні для них контакти… На жаль, є й деякі, хто пішов на співпрацю з ворогом: це їхній вибір, який важко зрозуміти. Ми віримо, що Бердянськ буде звільнено, ми повернемось додому і відновимо наші українські медіа.
А ще відбулася професійна дискусія про майбутнє українських медіа і їхню роль у розвитку українського суспільства. Говорили й про проблеми, серед яких одна з основних – це доставка газет безпосередньо передплатникам.
Так, редактор газети «Сільське життя плюс» з м. Кропивницького Олег Шверненко, який також отримав під час зустрічі Подяку командувача об’єднаних сил ЗСУ Сергія Наєва, звернув увагу на те, що журналісти докладають максимум зусиль для того, щоб випустити газету з якісною і потрібною людям інформацією, а тим часом доставка її не витримує ніякої критики.
«Люди скаржаться, що не отримують передплачених газет місяцями, а тим часом поштовики їм кажуть: «Ви не передплачували». Прошу НСЖУ знайти засоби впливу на «Укрпошту», яка під час війни вбиває українські медіа», – підкреслив Олег Шверненко.
Ліна Кущ розповіла, що 6 липня на своєму розширеному засіданні правління НСЖУ було ухвалено звернення до Президента України, Уряду та керівництва «Укрпошти», у якому запропоновано пропонує невідкладно створити робочу групу з представників Офісу Президента, Уряду, Міністерства культури та інформаційної політики, Національної спілки журналістів України та видавців газет для пошуку спільного рішення щодо подальшої роботи «Укрпошти».
Інна Косянчук, інформаційна служба НСЖУ
