Солідарність є незмінним гаслом Національної Спілки журналістів України
На думку голови НСЖУ Сергія Томіленка та Першої секретаря Ліни Кущ, треба продовжувати говорити про колег, що наразі перебувають у російському полоні. Для цього маємо робити усе, аби залишати ці важливі питання на порядку денному як в Україні, так і за кордоном.
Напередодні Всесвітнього дня свободи преси Спілка журналістів провела Акцію підтримки полонених журналістів у Київському центрі журналістської солідарності. До заходу доєдналися й колишні полонені медійники: Людмила Гусейнова, Олександр Гунько, Олена Цигіпа – дружина незаконно ув’язненого росією Сергія Цигіпи, переслідувана окупантами волноваська журналістка Лідія Тараш та інші колеги.
– Наше завдання – формувати порядок денний: аби там не було місця для “хороших росіян”, які перебувають у Європі та інших частинах світу. Маємо виходити зі своїми інфоприводами, інакше ті ж “хороші росіяни” закриють усе своїми жалісними історіями, – звернулася Ліна Кущ до учасників під час спільного підписання плакатів полонених медійників.
За словами Сергія Томіленка, росіяни «жалісно страждають» у Ризі, Вільнюсі, Парижі та інших містах, перетягуючи увагу з критично важливої теми українських полонених. Вони починають розповідати, як їх переслідували в росії. Тим самим створюють протилежний нашому порядок денний з акцентом на підтримці російських журналістів, котрі переховуються по світу.
Більше 30 українських медійників перебувають у неволі внаслідок незаконних затримань, захоплень у полон, облудних звинувачень і фальсифікованих «судових процесів» російських окупантів на території України. Наразі відомо, що частину з них піддають катуванням, погрозам та утримують у нелюдських умовах. Про декого немає досі жодної інформації із моменту викрадення.
– Після чималої кількості обговорень та заяв, політичних жінок-ув’язнених перестали утримувати з кримінальними. Відпущено з в’язниць, хоч і з неможливістю виїхати з окупованих територій, близько 15 людей, який тримали там без суду і слідства. Маємо формувати порядок денний і для цього треба виокремити чіткі кроки, – зауважує правозахисниця, колишня полонена, громадянська журналістка, директорка з комунікацій ГО СЕМА Україна Людмила Гусейнова.
«Я знаю як там важко, але свобода вже скоро! Тримайся!»: такі слова вона залишила біля фотографії полоненої журналістки Вікторії Рощиної, яка зникла у серпні 2023 року під час поїздки на окуповані території.
Учасники також висловили свою підтримку й віру у звільненні медсестри та громадянської журналістки з Криму Ірини Данилович, кримського в’язня сумління Сервера Мустафаєва, фрілансера Крим.Реалії Владислава Єсипенка, мелітопольської полоненої журналістки Ірини Левченко та кореспондента УНІАН Дмитра Хилюка, викраденого росією у перші дні повномасштабного вторгнення. До того ж активіста й журналіста з Нової Каховки Сергія Цигіпи: до акції солідарності доєдналася його дружина Олена та залишила таке послання: «Боремося за твоє повернення! Віримо, що скоро зможемо тебе обійняти на рідній землі».
– Закликаємо уряди демократичних країн та міжнародні організації висловити солідарність із захопленими в неволю журналістами та посилити заходи дипломатичного і санкційного характеру задля змушення російського режиму негайно звільнити всіх українських медійників, яких утримують у полоні. Як перший крок, необхідно спільними зусиллями встановити місця перебування всіх українських журналістів, котрі зникли безвісти на окупованій території, – написав після заходу у своєму Facebook Сергій Томіленко.
Журналістика – не злочин! Журналісти важливі!
Інна Косянчук, Людмила Гусейнова та Олена Цигіпа 
Лідія Тараш 
Ліна Кущ, Олена Цигіпа та Людмила Гусейнова
Валерія Мусхаріна, інформаційна служба НСЖУ
