Газета «Крымские известия», яка до цього часу є органом кримського окупаційного парламенту так званого «госсовета», опублікувала замітку https://new.crimiz.ru/rubriki/85-politika/19135-gennadij-shelestenko-u-kievskogo-rezhima-osvobozhdenie-eto-istreblenie-mirnykh-zhitelej херсонського, як вони пишуть, «відомого херсонського журналіста Геннадія Шелестенко», однак з приміткою, що текст «підготував І. Долгополов». Виявляється Геннадій Шелестенко «відомий» ще й тим, що «Отримавши громадянство Росії, вирішив вирушити до Сімферополя». Тут він і попався в лапи російських місцевих пропагандистів.
Текст замітки включає пряму мову Геннадія Шелестенко, який нібито заявив, що «З початку військової операції жителів Херсона, природно, мали страх перед російськими військами. Цей страх культивував і розгойдував київський режим фейковими історіями про те, що росіяни всіх вбивають, гвалтують, грабують… Насправді ж, ще до приходу Російської армії, грабежами та вбивствами займалися саме тероборонівці, перші загони яких формувалися з представників націоналістів і радикалів з Західної України…»
Це вже неправда, оскільки тероборона, як відомо, формується з місцевих мешканців, а тому в Херсоні не могло бути «націоналістів і радикалів з Західної України». Проте, Шелестенко продовжує: «Спочатку, коли увійшли російські війська, агенти київського режиму намагалися влаштовувати мітинги, провокуючи військових на застосування бойової зброї проти мирного населення. Але ця витівка швидко провалилася, оскільки військові на провокації не піддалися, а активність людей для участі в мітингах швидко зникла. Потім агенти Києва перейшли до іншої тактики: вони почали тероризувати та залякувати людей (своїх громадян України), які приходили отримувати гуманітарну допомогу, доставлену з Криму та інших російських регіонів. Людям дзвонили ночами, погрожували розправою, деяких чатували на провулках і били. Але завдяки професіоналізму російських спецслужб агентів швидко відловили (щоправда, ще не всіх), і тепер деякі з них навіть просять про отримання російського громадянства…»
Як бачимо, у автора все перевернуто з ніг на голову – сцени описані так, нібито не росіяни прийшли хазяйнувати та силою зброї завойовувати на українське місто Херсон, а українці прийшли в якийсь там Тамбов, наприклад.
Автор не згадує про бої, які все ще точаться в регіоні, а відразу ж видає бажане за дійсне: «Настали мир і спокій, місто зажило нормальним життям, і люди почали активно подавати заяви на здобуття російського громадянства. Але, липень став дуже спекотним небезпечним, оскільки ворожий народу київський режим регулярно проводить обстріл міста з далекобійних важких озброєнь. Особливо обстріл посилився, коли ЗСУ отримали закордонну артилерію та ракетні комплекси. Б’ють вони не по військових, а по цивільних об’єктах, спальних районах, інфраструктурі, що забезпечує життєдіяльність міста. Гинуть громадянські люди. Вони фактично зайнялися винищенням мирного населення.
Липневі обстріли виглядають як звіт перед своїми кураторами зі США та країн Євросоюзу. Отримавши у розпорядження «Хаймерси», ЗСУ всіма силами прагнуть довести їхню ефективність залякуванням жителів Херсонщини. Вони кажуть, що звільнять Херсон. Але зазвичай звільняють людей. А у них визволення – це винищення мирних мешканців. І якщо в перші дні на мітингах люди кричали російським військовим «їдьте додому!», то вже сьогодні вони кажуть: «Рідні, тільки не кидайте нас. Ми не хочемо назад до України».
Шелестенко при цьому дякує кримській окупаційній владі за те, що вона організувала вивіз жителів Херсона в Крим, і сподівається, що скоро запустять поїзд, який буде дешевше – поїздом набагато дешевше – 300 гривень (450 руб.) проти 870 грн (1300 руб.) автобусом. Навіть в дрібницях чи то Шелестенко, чи то газета брешуть. Офіційний курс української валюти до російського рубля зараз становить 1:2, а не 1:1,5, як вони рахують.
Насамкінець Шелестенко стверджує, що «знаючи абсурдне та нелогічне мислення командування ЗСУ, яке може зробити демонстративний обстріл поїзда з метою залякування. Це справді страшно». В кінці колишній херсонський «відомий журналіст» стверджує, що він і ще хтось з ним «чекаємо, коли ЗС РФ звільнять усю Україну». Чекайте – не дочекаєтесь, Україна сама себе звільнить і від російських терористів, і від своїх зрадників.
Нема в світі нічого бридкішого та огиднішого, ніж брехливий журналіст, який зрадив свою країну і перекинувся служити до ворога. В постскриптумі замітки редакція пише, що «P. S. Поки готувався матеріал, стало відомо, що ЗСУ провели ще одну масовану атаку Антонівським мостом. Побудований за часів Радянського Союзу, міст встояв перед десятком хвалених американських ракет. Це вам не російський «Калібр», який попаданням лише однієї ракети повністю знищує ціль». Думається, що автор поспішив. Антонівський міст спеціально не повністю зруйнований тому, що він ще знадобиться для наступу українських військ, а кримським писакам варто б пам’ятати, що «побудований за часів Радянського Союзу крейсер «Москва» пішов на дно він влучення скромної української ракети «Нептун», і якщо треба буде, то такі ракети в Україні ще знайдуться. А різним шелестенкам треба вже зараз не вихваляти своїх же ворогів, а готуватися до суду за колабораціонізм і зраду батьківщини.
Служба інформації НСЖУ.
