На днях, як повідомляє інформаційна служба «Кримської правозахисної групи» (КПГ), відбулося третє засідання Платформи міжнародної дії зі звільнення українських політв’язнів в Росії, на якому перша заступниця Міністра закордонних справ України Еміне Джапарова повідомила, що вже «понад 140 громадян України залишаються незаконно заарештованими Росією за політично мотивованими звинуваченнями, і ця кількість продовжує зростати. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну злочинна окупаційна влада винесла вироки кримським політв’язням, а загальний термін ув’язнення яких вже становить понад 1300 років».
Всіх їх потрібно визволяти, однак «найбільша складність у забезпеченні їх захисту полягає в їх насильному вивезенні з Криму, засудженні та ув’язненні в тюрмах по всій території Росії. Найбільш вразлива категорія політв’язнів – літні люди, яким окупанти не забезпечують нормальних умов ув’язнення, які мужньо відбувають свої драконівські строки, хворіючи найрізноманітнішими важкими хворобами без належного медичного супроводу», – сказала Еміне Джапарова.
Керівниця «Кримської правозахисної групи» (КПГ) Ольга Скрипник нагадала, що недавно за адресою колонії Сімферополя було відкрито новий слідчий ізолятор. За даними КПГ, це СІЗО розраховано на 458 місць, курує його ФСБ РФ. Наразі, за інформацією КПГ, в цьому ізоляторі більше 110 осіб, більшість з яких — цивільні мешканці окупованих після 24 лютого 2022 року територій України, зокрема Херсонської та Запорізької областей. Серед незаконно утримуваних є громадські активісти, волонтери та представники місцевої влади. Ольга Скрипник запропонувала вести спільну кампанію з метою їх визволення.
«Спільна кампанія необхідна задля того, щоб люди, яких викрала РФ з новоокупованих територій та вивезла до Криму, були звільнені та повернулися додому. Щоб весь світ знав й про ці злочини Росії», – підкреслила правозахисниця.
Під час засідання учасники Платформи погодилися, що реалії широкомасштабного вторгнення Росії потребують переосмислення підходів до засобів захисту прав українських громадян, у тому числі громадянських журналістів, яких незаконно утримує агресор. Було домовлено посилити дії України щодо привернення уваги міжнародної спільноти до системності вчинення репресій з боку Росії щодо громадян України, нарощування подальшого тиску на російську сторону та забезпечення невідворотності покарання всіх причетних до воєнних злочинів.
Нагадаємо, Платформа міжнародних дій зі звільнення РФ українських політичних в’язнів – неформальний механізм, ініційований у липні 2020 року МЗС України з метою об’єднання зусиль національних суб’єктів як урядового сектору, так і громадянського суспільства, залучених до звільнення громадян України, які незаконно утримуються Росією за політичними мотивами.
«Кримська правозахисна група» випустила в світ Звіт «Ситуація з правами людини у Криму та двісті п’ятдесят днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну», в якому вміщено розділи про справи журналістів Нарімана Джеляла, Владислава Єсипенка, громадянської журналістки Ірини Данилович.
В розділах про журналістів сказано, що заступника голови Меджлісу і журналіста Нарімана Джеляла та активістів Асана Ахтемова і Азіза Ахтемова засудили на основі фальсифікованих «доказів», основу яких склали свідчення підсудних, зроблені під тортурами або реальною загрозою їх застосування.
У справі Ірини Данилович автори звіту зазначають, що вона, працівниця охорони здоров’я та громадянська журналістка, зникла 29 квітня. Лише на тринадцяту добу після викрадення у Слідчому ізоляторі Сімферополя адвокату підтвердили, що активістка Ірина Данилович перебуває там. Її тримали в підвалі будівлі ФСБ та застосовували до неї незаконні методи слідства.
Після того, як Ірину Данилович змусили підписати порожні бланки, їй повідомили, що в її сумочці знайшли двісті грамів вибухівки й порушили кримінальну справу. За рішенням «суду» її взяли під варту. 23 серпня «Феодосійський міський суд» залишив під вартою Ірину Данилович до 2 лютого 2023 року. 29 серпня той самий «суд» почав розглядати справу Ірини Данилович, «прокурор» оголосив обвинувачення: нібито Ірина «не пізніше 29 квітня шукала саморобний вибуховий пристрій, який складався з вибухівки — приблизно 230 грам — електродетонатора військового зразка та елементів ураження у вигляді голок від шприців». Все це, за версією слідства, зберігалося в її футлярі від окулярів, який вона постійно носила з собою.
У справі Владислава Єсипенка в Звіті сказано, що він залишається за ґратами з 10 березня і був затриманий в Криму під час виконання редакційного завдання. Журналіста катували співробітники ФСБ, щоб вибити зізнання про буцімто роботу на українську розвідку. 16 лютого 2022 року «суддя» Длявер Берберов визнав Єсипенка винним у зберіганні та переробці вибухового пристрою, призначив покарання у вигляді 6 років позбавлення свободи з відбуванням покарання у колонії загального режиму. 18 серпня «Верховний суд» Криму розглянув апеляційну скаргу на вирок «Сімферопольського районного суду» та скоротив строк на 1 рік. «Верховний суд» ухвалив рішення у вигляді позбавлення свободи на строк 5 років у колонії загального режиму й штрафу у 105 тисяч рублів. У вересні журналіста Владислава Єсипенка етапували до виправної колонії № 2 загального режиму у Керчі, де раніше утримували політв’язня Володимира Балуха.
Як повідомлялося раніше, Генеральна прокуратура України, ряд Громадських правозахисних організацій, Європейська Федерація журналістів, Національна спілка журналістів України виступили з заявами на підтримку репресованих Росією журналістів Нарімана Джеляла, Владислава Єсипенка та Ірини Данилович та вимогою зняти з них всі звинувачення та звільнити їх з-під варти.
Інформаційна служба НСЖУ
