Національна спілка журналістів України провела експертну онлайн дискусію «Крим в українських медіа: практика та проблеми висвітлення», ініційовану секретарем НСЖУ Миколою Семеною. Фрагменти дискусії публікуватимуться окремими текстами на сайті Спілки.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко відзначає: «Кримська проблематика, тема повернення окупованих українських територій є надзвичайно важливими для українських медіа. Нинішня експертна дискусія допоможе ЗМІ порадами щодо того, що ще можна зробити, щоб кримська тематика була постійно присутня в наших українських медіа».
Це буде внеском українських журналістів у визволення Криму від окупації, у наближення часу відновлення історичної справедливості. Разом з українськими журналістами і колеги з Міжнародної федерації журналістів, Європейської федерації журналістів наголошують: незалежна громадянська журналістика в Криму – небезпечна, людям загрожують фізично, їх б’ють, ув’язнюють, за надуманими приводами засуджують на великі терміни. Але вони працюють і потребують захисту міжнародної спільноти.
«ПОЗИЦІЯ МІЖНАРОДНОГО СПІВТОВАРИСТВАЗАЛИШАЄТЬСЯ НЕПОХИТНОЮ – НЕВИЗНАННЯ АНЕКСІЇ КРИМУ» – постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим Антон КОРИНЕВИЧ
У приміщенні представництва Президента України в Автономній Республіки Крим розміщені фотографії з так званого судового процесу над журналістом Миколою Семеною – як постійне нагадування про те, що може відбуватися в тимчасово окупованому Криму з вільнодумними громадянами . Що бачив, знає і пережив, що відчував, пан Микола розповів у своїй книжці «Кримський репортаж». Думаю, її варто прочитати, щоб знати більше безпосередньо від учасника подій в Криму, що там діється в умовах російської окупації. І те, що легенда українсько-кримської журналістики Микола Семена обраний секретарем Національної спілки журналістів України, засвідчує про увагу НСЖУ до Криму.
ВАЖЛИВО, ЩОБ ТРЕК КРИМСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ РУХАВСЯ І ВСЕРЕДИНІ ДЕРЖАВИ.
Україна мала і має мінський та нормандський майданчики, на яких обговорюються питання тимчасово окупованого Донбасу. Стосовно ж Криму в царині міжнародних відносин у нас ведеться активна робота українських дипломатів. Рішення і резолюції міжнародних організацій, на жаль, порушують тільки питання або захисту прав людини, або мілітаризації. А от повноцінного формату, де ми могли б на міжнародному рівні говорити про всі пов’язані із тимчасовою окупацією Криму проблеми, у нас не було.
Як логічний розвиток політики держави щодо деокупації та реінтеграції Криму постали ініціативи Президента України Володимира Зеленського Кримська платформа. Установчий саміт Кримської платформи став найбільш представницьким: ніколи за часи нашої Незалежності в Києві не брали участь у саміті одночасно стільки глав держав і урядів, міністрів закордонних справ. Примітно, що позиція міжнародного співтовариства залишається непохитною – невизнання анексії Криму.
Важливими факторами є підписання Декларації Кримської платформи, яка відкрита для приєднання інших держав і заснування офісу Кримської платформи як постійно діючого майданчика постійно діючої ініціативи на базі представництва Президента України в Автономній Республіці Крим. Зараз ми розробляємо координаційні механізми, щоб трек Кримської платформи активно рухався всередині держави.
ЗА КЕЙСАМИ ЄСИПЕНКА І ДЖЕЛЯЛОВА МОЖЕМО БАЧИТИ, ЩО КОЇТЬСЯ В КРИМУ.
Коли ми говоримо про права людини як один з ключових блоків Кримської платформи, то кажемо про те, що відбувається в Криму з журналістикою і журналістами, з тими, хто намагається вільно висвітлювати події. Дружина арештованого під надуманим приводом і утримуваного у в’язниці журналіста проєкту Радіо Свобода «Крим. Реалії» Владислава Єсипенка брала участь у заходах Кримської платформи. Вона розповідає про тортури , які переносять Владислав Єсипенко, інші політв’язні в анексованому Криму, і це жахливо, такого не має бути в сучасному світі.
Так само брав участь у заходах Кримської платформи, не приховуючи цього, перший заступник голови меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелялов. Він – не журналіст, але він відкрито висловлюється в соціальних мережах, лідерська думка якого швидко й ефективно поширюється по Криму і об’єднує не тільки кримських татар, а всіх кримчан. Через два тижні після повернення з Кримської платформи його затримано російськими спецслужбами, він перебуває в сімферопольському СІЗО, окупанти безпідставно інкримінують йому вчинення диверсій і підрив газогону в селі Перевальне біля Сімферополя.
Думаю, кейсами Владислава Єсипенка та Нарімана Джелялова ми можемо побачити, що коїться в Криму з людьми, які вільно професійно здійснюють свою діяльність або вільно висловлюють свою точку зору, свою позицію.
Так само в Криму чиниться вкрай жахливий тиск на громадянських журналістів.
ТРИМАЄМО ЗВ’ЯЗОК З КОМІТЕТОМ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ СВОБОДИ СЛОВА.
З 2014 року не згодні з анексією, проукраїнські професійні редакції ЗМІ були змушені покинути півострів і не можуть здійснювати свою діяльність у Криму. Для прикладу був вимушений покинути територію Криму і зараз працює в Києві перший кримськотатарський телеканал АТР. Так само змушена була покинути територію Криму і працює зараз в Києві Чорноморська телерадіокомпанія.
В такій ситуації громадянські журналісти в Криму показують себе як джерело інформації, з відеострімів і коментарів яких в Україні і за кордоном отримують інформацію про події на анексованому півострові. Цих людей затримують, їм інкримінують злочини, які вони не вчиняли. Російська Федерація придушує свободу слова, свободу вільно висловлювати свої погляди, в тому числі і в засобах масової інформації.
Ми робимо все, що можемо, щоб привертати увагу до цього питання на національному рівні. Вперше за тривалий проміжок часу Комітет з питань свободи слова Верховної Ради України заслухав представництво Президента України в АР Крим і прокуратуру АР Крим та міста Севастополя таргетовано щодо питання забезпечення свободи слова в Криму і видав відповідні рекомендації.
Ми й надалі підримуємо зв’язок з комітетом Верховної Ради України з питань свободи слова з тим, щоб комітет тримав на контролі і завжди був у курсі всіх подій, які стосуються здійснення журналістської діяльності в Криму. Думаю, що це може бути цікаво й Національній спілці журналістів України і думаю, що наша співпраця буде ефективною.
Представництво Президента України в АР Крим завжди відкрито до спілкування і співпраці щодо журналістської діяльності, питань свободи слова, вираження поглядів на території Криму, феномену громадянської журналістики. Завжди будемо раді почути про будь-які ініціативи, ідеї щодо співробітництва.
