• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
Субота, 31 Травня, 2025
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    «Frontline Press»: коли газети рятують життя

    «Frontline Press»: коли газети рятують життя

  • Юридична консультацiя
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Микола Вельма: від посади міського голови відмовився на користь журналістики

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    Редакторка газети з чернігівського прикордоння Олена Компанець вважає, що газетам потрібна термінова державна підтримка

    «Frontline Press»: коли газети рятують життя

    «Frontline Press»: коли газети рятують життя

  • Юридична консультацiя
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Новини

Крим розкриває частину журналістських таємниць: стало відоме ім’я ще одного журналіста, який працював в умовах підпілля

Степанов Максим Степанов Максим
16 Березня, 2025 / 12:25
рубрика Новини
0
Крим розкриває частину журналістських таємниць: стало відоме ім’я ще одного журналіста, який працював в умовах підпілля

Артем Лисак у Києві. Україна, січень 2025 року

Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

В умовах перших років окупації Криму на півострові, забезпечуючи свободу слова і поширення правдивої інформації про воєнні злочини росіян, залишилися працювати чимало українських  та міжнародних журналістів, які через переслідування окупаційної влади були змушені працювати в умовах підпілля, і нерідко підписувати свої матеріали псевдонімами, які часто змінювали.

Серед них були викриті російськими спецслужбами та засуджені уже відомі журналісти проєкту «Радіо Свобода» «Крим.Реалії» Микола Семена, репортажі з Криму якого в період з 2014-2016 роки видані окремою книгою «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму 2014-2016 рр», Владислав Єсипенко, який нині перебуває в незаконному ув’язненні в Керченській колонії, та чимало інших, а зокрема і біля двох десятків кримських громадянських журналістів, які засуджені російською владою за фальсифікованими звинуваченнями. До пори до часу кілька журналістів лишалися невідомими широкому загалу, а деякі ще й зараз перебувають на нелегальному становищі та стосовно них підтримується режим секретності. Інформація щодо них буде відкрита після деокупації Криму, коли буде усунута загроза їх безпеці. При цьому слід розуміти, що «робота під прикриттям» не є методом роботи журналістики, однак кореспонденти змушені  вдаватися до нього через постійні загрози їх власній свободі, хоч журналістика і не злочин. Але не в умовах російської окупації.

Пов'язанітеми

«Коли люди отримують газету, це стає порятунком для них»: Анатолій Жупина подякував Німецькій асоціації журналістів за підтримку

Журналісти, які опинилися у складних обставинах, отримають гуманітарну допомогу

На днях сайт «Крим.Реалії» розкрив ім’я ще одного свого журналіста, який був викритий, але якому вдалося вчасно вирватися з окупованого Криму та уникнути розправи. Вийшов у світ нарис журналіста Дмитра Євчина «Мене затримали, не пиши». Журналістська робота під прикриттям в анексованому Криму» про журналіста Артема Лисака, який з 2016 до 2020 року працював в Криму та публікував матеріали під псевдонімом «Назар Ситник». Ця розповідь свідчить наскільки специфічними були і лишаються умови роботи в Криму журналістів «під прикриттям».

Крим розкриває частину журналістських таємниць: стало відоме ім’я ще одного журналіста, який працював в умовах підпілля 1
Учасниця проукраїнської акції на захист свободи слова у Криму та проти тиску на кримськотатарський телеканал АТР. Сімферополь, 10 березня 2014 року

Артем Лисак – журналіст, лауреат Міжнародної телепремії Emmy у складі команди телеканалу Sky News. У минулому – спортивний журналіст, автор репортажів із київського Майдану під час Революції гідності в Україні та військовий кореспондент у зоні АТО.

Як пише Дмитро Євчин, «З початку окупації 2014-го українських журналістів у Криму залякували та били. З березня 2015-го вони вже могли працювати в Криму без перешкод лише з акредитацією МЗС РФ, але такі акредитації їм не видавали. (Наскільки відомо, по акредитацію на право працювати в українському Криму в МЗС Росії українські журналісти не заверталися. Замість цього вони часто користувалися посвідченнями ліберальних російських медіа. – авт.). Артем Лисак ризикував свободою, щоб розповісти об’єктивні реалії життя на анексованому агресором півострові…»

Артем Лисак: «У мене була початкова підготовка. Тобто почищені соцмережі. Всі фотографії з Євромайданів, усі фотографії десь з українськими прапорами, з українськими військовими я прибирав зі своїх, наприклад, соцмереж. Я видаляв усі чати. Це перший етап підготовки. Я видаляв навіть номери телефонів… Наприклад, наших редакторів я позначав зовсім іншими іменами, прізвищами. Якщо хтось почне гортати мою телефонну книгу, звичайно, телефон весь почищений», – стверджує журналіст.

Артем створив легенду про себе. Щоб його робота з камерою у Криму не була підозрілою та не привертала увагу. Не лише рідні та близькі, а й багато колег Артема не знали, що він працює в Криму.

«Я навіть створив YouTube канал, завантажив туди кілька різних відео. Деякі я просто скачав з інтернету і завантажив, ніби цікавлюся різними історичними пам’ятками. Деякі відео я сам свої туди скачав. Ось у мене була така легенда. Навіть намагався якось просунути цей канал, щоби були якісь перегляди. У мене була така легенда, що я блогер, сам я маркетолог-копірайтер, який працює в рекламному агентстві, але мені подобається Крим, мені подобається повітря, мені подобається блогінг, природа, їду туди, я можу звідти, умовно, працювати. Ось у мене була така легенда, я її дотримувався».

«Наприклад, моя мама думала, що я їжджу до Польщі на заробітки. Власне, я аргументував, чому не можу їй зателефонувати. Я говорю: «Я в Польщі, тут не можна зателефонувати, це складно». Більше того, дуже довгий час більшість моїх колег не знали про це, знав там мій найкращий друг, [знали] буквально одиниці. Це було психологічно мені важко… По-перше, ти не можеш ні з ким поділитися, що ти робиш. Хто б мене не питав: «Чим ти займаєшся?» Я говорив: «Я у творчій відпустці».

Артем знімав ексклюзивні сюжети з анексованого Криму про курортні сезони, тиск на Православну церкву України, переслідування кримських татар, незаконне будівництво траси «Таврида» і Керченського мосту та про утиск ЛГБТ спільноти. Сам розробив правила безпеки для роботи у Криму.

«Я ніколи не залишаюся в одному місті більше трьох днів… У мене великий рюкзак і я постійно переїжджаю… У мене може з’явитися думка, іноді параноїдальна, що за мною хтось стежить. Я просто вирішую, що мені треба переїхати в інше місце. Я сідаю ввечері на автобус і просто переїжджаю. Чисто через те, що ось мені здалося. Буває так, ти побачив одну людину в автобусі, а потім її побачив десь увечері на набережній в іншому місті. І ти не знаєш, чи ти накручуєш себе так? Це випадковість? Чи це за тобою хтось стежить?» – каже Артем.

Якось під час зйомок під Керчю Артему запропонували залишити свій номер телефону місцевому активісту. Мовляв, йому є що розповісти. Активіст зателефонував і запропонував зустрітися на автостанції. Але сам не прийшов.

«Я стою і вже бачу – двоє класичних фсбшників. А я вже все розумію, і вони такі: «Добрий вечір, співробітник ФСБ, а хто ви? Що ви? Я показую український паспорт… Каже: «Пожалуйста, сядьте до нас у машину». І я говорю: «Я тільки пішки з вами пройдуся, а сідати в машину не буду». Вони двоє, вони трохи попереду йдуть, я намагаюся трохи відставати. Я розблоковую в кишені телефон, одним оком дивлюся, написав редактору: Мене затримали, не пиши. Це все, що зміг написати і видалити чат».

У відділенні ФСБ РФ його допитували росіяни, упевнений журналіст. Їх видавав акцент та повне незнання кримської географії.

«Одна людина провела допит. Прийшов інший, ті ж запитання поставив. Прийшла третя людина, ставить схожі питання. Вони забрали в мене телефон. І в якийсь момент заходить ФСБшник і каже: «Артеме, а в тебе є брат?». Думаю, хоча у мене там дуже почищена телефонна книга, в телефонній книзі точно його не було, але, думаю, не брехатиму. Зараз, якщо вони хочуть знайти, однаково знайдуть. Кажу: Так, є брат. А сестра? Кажу: Ні, сестри немає. Він говорить: «дуже дивно, каже, бо ось пише твоя сестра, пише тобі повідомлення. А одна з наших редакторів, яку я встиг повідомити, написала, що це твоя сестра, як твої справи?».

У цей момент Артем вирішив розкрити правду.

«У цей момент я витягую посвідчення Радіо Свобода, коли вже з’явилася перша брехня, а це вже було десь на третю годину, мабуть. Витягую посвідчення Радіо Свобода, кажу: «Хлопці, я ще знімаю для Радіо Свобода, як фрилансер, їжджу, так і так». Вони кажуть: «Зрозуміло».

В орендованій квартирі Артема в Криму провели обшук, вилучили ноутбук і техніку. Але нічого кримінального не виявили. Далі у справу втрутився випадок. Артема затримали 23 лютого. У Росії це День захисника Вітчизни.

«І я чув, вони коридорами ходили, і казали, що я зіпсував їм лазню, повій, дівчаток і так далі. Викликали їхнього начальника. Приїхав начальник. Не знає, що робити. І вони не знають, що робити. Вони всі приїжджі, козачки. І вони розуміють, що зараз буде купа рапортів, багато роботи», – розповідає Лисак.

Щоб не зіпсувати собі свято, співробітники ФСБ РФ запропонували Артему записати його зізнання на відео. Мовляв, приїхав до Криму заради заробітку. Після запису відео Артема справді відпустили. О п’ятій ранку він сів в автобус і успішно перетнув адмінкордон анексованого Росією Криму з материковою Україною.

Крим розкриває частину журналістських таємниць: стало відоме ім’я ще одного журналіста, який працював в умовах підпілля 2
Адмінкордон із Кримом. КПВВ «Каланчак», Україна, 2018 рік

***

Після такого досвіду Артем поставив відрядження на паузу. Пів року працював в офісі, а потім відновив поїздки до Криму. Близько року він успішно їздив на півострів, знімав відео та робив сюжети для редакції Крим.Реалії, доки його знову не викликали на допит у ФСБ.

Цього разу Артему погрожували судом. За те, що незаконно, за версією російського законодавства, займався журналістикою та в міграційній карті вказав не робочу, а приватну мету візиту до Криму. Не чекаючи суду, на свій страх і ризик, Артем поїхав на адмінкордон. Там знову успішно пройшов паспортний контроль. Після цього до Криму не повертався.

Інформаційна служба НСЖУ

Попереднє

Первинна спілчанська організація НСЖУ в Університеті Короля Данила – простір для розвитку журналістики

Наступне

Правозахисники розповіли про злочинні умови утримання кримської журналістки Ірини Данилович у російській колонії

Схожі новини

«Співпраця з німецькими колегами допомагає посилити медіапростір»: НСЖУ провела онлайн-зустріч українських і німецьких журналістів
Новини

«Коли люди отримують газету, це стає порятунком для них»: Анатолій Жупина подякував Німецькій асоціації журналістів за підтримку

30/05/2025
Журналісти, які опинилися у складних обставинах, отримають гуманітарну допомогу
Новини

Журналісти, які опинилися у складних обставинах, отримають гуманітарну допомогу

30/05/2025
Не поширюйте інформацію, не перевіривши її на достовірність: воркшоп з медіаграмотності в Івано-Франківську від данського журналіста Лейфа Лонсманна
Новини

Не поширюйте інформацію, не перевіривши її на достовірність: воркшоп з медіаграмотності в Івано-Франківську від данського журналіста Лейфа Лонсманна

30/05/2025
Іван Вигівський, керівник Нацполіції: «Ми розуміємо важливість роботи журналістів, особливо під час обстрілів»
Новини

Іван Вигівський, керівник Нацполіції: «Ми розуміємо важливість роботи журналістів, особливо під час обстрілів»

30/05/2025
Наступне
Правозахисники розповіли про злочинні умови утримання кримської журналістки Ірини Данилович у російській колонії

Правозахисники розповіли про злочинні умови утримання кримської журналістки Ірини Данилович у російській колонії

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • «На війні треба вижити, але вижити гідно», – військовий та журналіст Олег Зонтов

    «На війні треба вижити, але вижити гідно», – військовий та журналіст Олег Зонтов

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • На фронті загинув актор і телеведучий Максим Неліпа

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Студент-журналіст Дмитро Яременко – навічно 18-річний…

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

«Співпраця з німецькими колегами допомагає посилити медіапростір»: НСЖУ провела онлайн-зустріч українських і німецьких журналістів

«Коли люди отримують газету, це стає порятунком для них»: Анатолій Жупина подякував Німецькій асоціації журналістів за підтримку

30/05/2025

Журналісти, які опинилися у складних обставинах, отримають гуманітарну допомогу

Журналісти, які опинилися у складних обставинах, отримають гуманітарну допомогу

30/05/2025

Не поширюйте інформацію, не перевіривши її на достовірність: воркшоп з медіаграмотності в Івано-Франківську від данського журналіста Лейфа Лонсманна

Не поширюйте інформацію, не перевіривши її на достовірність: воркшоп з медіаграмотності в Івано-Франківську від данського журналіста Лейфа Лонсманна

30/05/2025

Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

30/05/2025

Іван Вигівський, керівник Нацполіції: «Ми розуміємо важливість роботи журналістів, особливо під час обстрілів»

Іван Вигівський, керівник Нацполіції: «Ми розуміємо важливість роботи журналістів, особливо під час обстрілів»

30/05/2025

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: spilka@nsju.org

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична консультацiя
  • Навчання