На місці херсонської трагедії наш запорізький колега, власний кореспондент фінської газети Iltalehti Олександр Павлов разом з зарубіжними колегами, журналістами найбільшого франкомовного швейцарського телеканалу RTS з’явився одним з перших. І якимось чином, тільки йому відомим, зміг дістати човен, щоб зафільмувати кадри трагедії, які потім стануть свідченнями злочинів російських загарбників на українській землі, і героїзм рятувальників, волонтерів та пересічних херсонців у ті пекельні години і дні, коли велика вода загрожувала змити все живе, а люди протиставили їй витримку, мужність, віру в перемогу.
Воєнкор Олександр Павлов разом з зарубіжними колегами працювали, виконуючи свій професійний обов’язок, в затопленому місті, під обстрілами, без відпочинку майже дві доби. А потім поїхали до Кривого Рогу, де ворог поцілив у житлові будинки і загинули люди. Вони знову були там одними з перших, бо це стиль роботи Олександра Павлова.
– Не витримує серце бачити все це. Невимовний біль, бо гинуть мої співгромадяни, цивільні мешканці, діти, старенькі люди. Біль, злість, ненависть до ворога, після кожної такої зйомки дуже важко приходжу до тями. Але розумію, що треба працювати, треба все показувати людям і документувати всі злочини ворога. Це мій професійний обов’язок, – говорить Олександр.
Підтримує колегу Андрій Андрієнко – журналіст-переселенець з Донбасу, який нині живе і працює на Запоріжжі, знімає сюжети і фото для зарубіжних видань. Він теж працює у всіх гарячих точках. Херсон і Кривий Ріг – серед них.
– Неймовірно важко бачити все це, -– Але хто, як не ми? Світ повинен знати, якою ціною дається нашій Україні ця війна, які злочини творять російські загарбники. Ми несемо правду про цю несправедливу війну. А отже, робимо, що можемо, щоб зміцнити підтримку України всім, – каже Андрій Андрієнко.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 152.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Валентина Бистрова
Фото Олександра Павлова
