–А ви знали, що конфлікт у міжособистісному спілкуванні – це не про сварку, а передусім про контакт, і яким він буде, визначають важливі фактори, насамперед потреби учасників? – звернулася до журналістів Тетяна Бєлявцева, психологиня з досвідом роботи в медійній сфері, розпочинаючи другий тренінг із психологічної підтримки в межах проєкту «Розширення стратегій, мереж та інструментів у галузі психічного здоров’я та профілактики вигоряння для громадянського суспільства в Україні». Цей проєкт реалізує Івано-Франківський Центр журналістської солідарності НСЖУ спільно з Araminta gUG та Офісом Дій. Співорганізатори заходу – кафедра журналістики Карпатського національного університету ім. В. Стефаника й кафедра журналістики, реклами та зв’язків з громадськістю Університету Короля Данила.
До офлайн тренінгового заняття долучилися студенти-журналісти, викладачі та практикуючі медійники. Тематика тренінгу стосувалася питання управління конфліктами. Як зауважила Тетяна Бєлявцева, ця проблема хвилює багатьох людей, адже хоча мало хто полюбляє напругу, яку вносить конфлікт у наше життя, проте час від часу ми конфліктуємо всі – вдома, на роботі, на вулиці.
Тож учасники тренінгу вчилися розуміти витоки конфлікту та випробовували інструменти його скерування.
Вступна вправа зі знайомства дала знати кожному й кожній про потаємні джерела ресурсу, який можна використати в складних життєвих обставинах. Учасники тренінгу також досліджували, що за кожним конфліктом стоять потреби, які прагнуть бути почутими. Вчилися відділяти оцінки від фактів, називати власні почуття й чесно говорити про свої потреби без звинувачень. У процесі обговорення слухачі дійшли висновку, що міжособистісний конфлікт – це контакт, і наскільки він буде конструктивним і чи перейде в ескалацію – залежить передусім від свідомості й ресурсності учасників.
Через рольові вправи та практичні кейси журналісти вчилися розуміти, що варто не лише відстоювати власну позицію, а й бачити людину та її потреби за словами й емоціями.
Розбір життєвих кейсів також показав: конфлікт може бути не руйнівним, а ресурсним, якщо навчитися вчасно помічати потреби – свої й співрозмовника.
Тож що особливо важливо знати задля управлінням процесом конфлікту? Передусім – свої істинні емоції, мотиви, потреби, заради яких ви вступаєте в конфлікт, і спробувати дізнатись мотиви та потреби іншої сторони.
–Бажання, наприклад, бути видимим, оціненим, бажання мати вплив, дефіцит фізичної безпеки, свободи, дефіцит розуміння, потреба у відпочинку, запит на справедливість – наразі ми дуже й дуже часто бачимо прояви цих незадоволених потреб у людей. Відсутність їхнього задоволення може призвести до серйозних перманентних конфліктів з оточенням, – акцентувала увагу учасників навчання Тетяна Бєлявцева.
Тренерка також зауважила, що бажано, за можливості, проговорювати свої цілі, причини дій та свої потреби, адже приховані, латентні конфлікти можуть затягуватись і перетворюватися на загострені та суттєво знижувати якість життя всім навколо. Варто також спитати й уточнити потребу іншого без маніпулювання – це гарний спосіб прояснити ситуацію, якщо перед вами, наприклад, людина, готова до діалогу. Якщо ж перед вами людина, яка не має бажання вступати в діалог та мирно вияснювати тонкощі спілкування, розуміння потреб іншого, то ви можете керувати процесом одним лише розумінням чужих інтересів та потреб, про які людина навіть сама собі не зізнавалася.
Тетяна Бєлявцева звернула увагу на управління конфліктами й назвала універсальні поради:
- вміння слухати себе та інших;
- чути й розуміти потреби людей;
- розвивати емоційний інтелект (вміння розпізнавати та керувати своїми й чужими емоціями).
У підсумку учасники відзначили, що тренінг дав їм більше впевненості й інструментів для діалогу без ескалації, як у майбутній професійній роботі, так і в особистому спілкуванні.
–Психологічна підтримка і для журналістів у професії, і для наших майбутніх колег зараз дуже важлива, адже, працюючи з темами війни, доводиться працювати з чутливими темами та проживати емоції інших людей. Для того, щоб бути готовим виконувати своє сьогоднішнє завдання в таких складних умовах, варто, передусім, прислухатися до себе й до інших людей, – зауважила Вікторія Плахта, координаторка Івано-Франківського Центру журналістської солідарності. – Більшість наших колег-медійників ігнорують допомогу психологів, але я вважаю, що це нам потрібно і ще довго буде потрібно. Адже наша професія завжди була такою, ще несе певні навантаження, а особливо тепер».
Захід відбувся в залі Навчально-методичного центру культури і туризму. Прикарпаття – надійного партнера Центру журналістської солідарності й обласної спілки журналістів.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти Центру журналістської солідарності в Івано-Франківську – 066 677 07 26 (Вікторія Плахта, координатор Івано-Франківського центру), адреса: вул. Січових стрільців, 25.
Вікторія Стрільчук
Дискусія з цього приводу: