Ніхто так не може показати правду про війну в Україні, як журналісти регіональних медіа. Бо вони найкраще знають місцевість, атмосферу, людей. Іноді навіть дуже досвідчені воєнні кореспонденти міжнародних ЗМІ, які мають величезний досвід роботи, не розуміють усіх тонкощів так, як розуміють місцеві медійники. Таку думку висловила журналістка Associated Press, продюсерка фільму «20 днів у Маріуполі», лауреатка Пулітцерівської премії Василіса Степаненко під час вебінару «Правда проти дезінформації в умовах війни».
«Я сама починала з регіонального медіа. Вже якось під час роботи в інформаційному агентстві один колега сказав: «Перестань думати як регіональний журналіст». А я відповіла, що це моя перевага», – поділилася журналістка.
Вона зауважила: інтерес світової спільноти до України зараз дуже важко тримати. Зачепити аудиторію найкраще допомагають людські історії. Місцеві журналісти якраз і можуть показати ці історії світові. «Кожен із нас у цій війні став історією», – додає Василіса Степаненко та зауважує: саме досвід роботи в регіональному медіа допомагав знайти спільну мову з усіма героями, коли це було складно, бо допоміг розуміти людей.
«Зараз для мене найголовнішим у моїй професії залишається людяність. Треба знаходити баланс між тим, щоб задокументувати інформацію і залишатися людиною. Важливо розвивати в собі людину, щоб бути гарним журналістом. Тому що навряд чи людина буде тобі відкриватися, якщо ти її не поважаєш, не слухаєш… Треба зі щирою повагою ставитися до людини та її історії. Для мене – величезна честь, що людина погоджується на розмову зі мною», – поділилася журналістка.
Попри велике емоційне навантаження, продовжує робити свою роботу, бо вважає це своєю метою та відповідальністю перед суспільством.
«Які б емоції я не переживала разом з героями, але розумію, наскільки важливо, щоб їхні історії були почуті. Напевно це мене і тримає – що треба боротися за цю правду».
Кілька порад за підсумками вебінару з Василісою Степаненко
Використовувати свої знання місцевості і людей як перевагу – показувати людські історії, щоб привернути увагу до війни в Україні.
Більше спілкуватися з людьми та бувати на місцевості – так можна дізнатися ексклюзивну інформацію.
Вказувати своє імʼя, бути відкритим до людей – це підтвердження достовірності інформації, яку подає журналіст.
Звертати увагу на візуальну складову: це найкраще привертає увагу до матеріалу.
Приділяти увагу деталям: репортажні моменти додають достовірності та допомагають аудиторії краще зрозуміти реалії.
Шукати баланс між тим, щоб дізнатися інформацію і залишатися людиною. Жодна історія чи сюжет не варті того, щоб образити людину чи порушити її особисті кордони.
Розвивати в собі людину, щоб бути гарним журналістом – жоден герой не буде розкриватися перед вами, якщо ви його не поважаєте чи не слухаєте.
Не нехтувати засобами захисту, якщо працюєте в зоні обстрілів.
Вебінар «Правда проти дезінформації в умовах війни» відбувся у межах проєкту «Зміцнення стійкості прифронтових медіа як інструменту боротьби з дезінформацією», що фінансується Посольством Литовської Республіки в Україні в рамках Програми Співробітництва з Метою Розвитку та Сприяння Демократії.
Дискусія з цього приводу: