Українські редакції нерідко використовують емоційний тиск та залякувальні заголовки на своїх YouTube-каналах заради переглядів. Експерти попереджають: гонитва за алгоритмами та доходами вбиває професійні стандарти та притуплює чутливість аудиторії до реальних загроз. Інститут масової інформації (ІМІ) презентував результати моніторингу «YouTube як диверсифікація. Як монетизують контент українські редакції». Дослідження виявило системне використання «емоційних гойдалок» у роботі топових онлайн-медіа.
Нагнітання та гіперболізація: хто в лідерах
Згідно з даними ІМІ, майже половина проаналізованих ресурсів (8 із 18) активно застосовують маніпулятивні прийоми. Найбільшу кількість емоційних «жахалок» та драматичних обкладинок зафіксовано на каналах: УНІАН, Oboz.ua, «24 канал», «Новини.live», «РБК-Україна», ТСН, «Главред» та «Гордон».
Чому медіа обирають шлях клікбейту?
Медіааналітикиня Яна Машкова зазначає, що редакції стають заручниками алгоритмів YouTube. Шокуючий контент поширюється швидше і приносить вищі прибутки від монетизації.
«Редакції працюють за правилами платформи, але забувають, що вони – медіа, які мають дотримуватися етичних стандартів. Надмірна драматизація призводить до того, що люди перестають відрізняти реальну небезпеку від чергової вигаданої “сенсації”», – наголошує експертка.
Топ-теми та візуальні маніпуляції
Дослідники виділили чотири основні напрямки, на яких журналісти найчастіше «накручують» емоції:
- Перебіг війни та сценарії бойових дій;
- Енергетична безпека;
- Внутрішні проблеми Росії;
- Образи світових політиків (зокрема Владіміра Путіна та Дональда Трампа) з навмисно спотвореними або емоційними виразами обличчя на прев’ю.
Про дослідження. Для аналізу було обрано YouTube-канали 20 найпопулярніших медіа України за рейтингом Similarweb (зокрема «Українська правда», «Суспільне», NV, «Цензор.нет» та інші). Повний звіт ІМІ охоплює період моніторингу станом на початок 2026 року.
Раніше ми розповідали про те, як розпізнати фейки і маніпуляції, як, перебуваючи в безперервному інформаційному потоці, не стати жертвою дезінформації та пропаганди.
