Кібербезпека – наразі одна з ключових тем у журналістиці. У сучасному світі медійникам доводиться щодня працювати у цифровому просторі й використовувати для роботи десятки онлайн-сервісів. Вони й справді полегшують виконання певних задач, проте інколи необачність загрожує втратою даних чи викраденню файлів з важливою інформацією. Саме зараз розуміння основ кібербезпеки — необхідна складова сучасної журналістської роботи. Про це говорили львівські журналісти разом з координаторкою Центру журналістської солідарності Наталією Войтович. У рамках практичного тренінгу вона поділилася з учасниками фаховими порадами, як убезпечити свої пристрої, акаунти та робочі матеріали від кібератак і зловмисників.
Під час зустрічі медійники обговорювали найпоширеніші види загроз – від фішингових листів і вірусних посилань до спроб зламу месенджерів і соціальних мереж.
–Ця тема надзвичайно важлива, особливо у часі війни. Ми бачимо, що відбуваються хакерські атаки на офіційні сайти міськрад, обласних військових адміністрацій, і те саме може стосуватися наших телефонів та акаунтів. У телеграмі часто надходять вірусні посилання, які допомагають зламати сторінку. Важливо пам’ятати про двофакторну авторизацію, якісні й надійні паролі, які потрібно регулярно змінювати. Тоді ми зможемо уберегти себе від зловмисників, — наголосила Наталія Войтович.
Окрім теоретичної частини, журналісти використали отриманні навики на практиці. Зокрема, спершу перевірили свої налаштування безпеки в присторях, а ще протестували кілька корисних інструментів для захисту особистих акаунтів.
–Це окрема, ультраделікатна тема, яка живе у наших гаджетах. З часом ми розлінувались, повністю їм довіряючи, але тепер це дуже підла тема, особливо з невідомими посиланнями. Не варто втрачати пильність, адже кібербезпека для журналіста – це не опція, а частина професійної етики. Це стосується і підключення до безпарольних WiFi, і обережного використання носіїв інформації. Наприклад, флешок. Паролі, двофакторна автентифікація та регулярні оновлення — базовий щит від більшості атак. Після зустрічі я зрозуміла, що усі робочі файли потрібно зберігати захищено й перевіряти метадані, щоб не розкрити джерела. Безпека журналіста в цифровому просторі напряму впливає на безпеку його героїв і правду, яку він захищає, — поділилася враженнями після зустрічі журналістка Христина Яким.
Подібні навчання у Центрі журналістської солідарності допомагають у розвитку цифрових навичок і кібергігієни для безпеки, стійкості й професійності українських журналістів.
За словами Наталії Войтович, попри те, що Центр багато говорить на зустрічах різноманітних, і неодноразово готує матеріали, як захистити себе і свої гаджети від зловмисників, тема постійно є актуальною. Адже медійники повинні з особливою увагою ставитися до своєї цифрової безпеки й пам’ятати про надійний захист.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності Львів-Чернівці – 097 907 97 02 (Наталія Войтович, координатор Львівського центру, Володимир Бобер – асистент), адреса: вул. Соломії Крушельницької, 5.
Дар’я Маркова
Дискусія з цього приводу: