Дружина фрілансера Радіо Свобода Владислава Єсипенка виступила на Першому парламентському саміті «Кримської платформи», який зараз проходить у Хорватському місті Загреб.
Саміт організований спільно Україною та Хорватією, яка має досвід повоєнного відновлення країни. «Ми як держава розуміємо, що досвід різних країн у питаннях амністії, люстрації, повоєнного відновлення країни для нас дуже важливий». У дискусіях беруть участь експерти, які працювали в уряді Хорватії та займалися повоєнним відновленням країни.
«Також ми сьогодні презентуємо перші практичні кроки, які ми робитимемо після деокупації. Що ми робитимемо з російськими громадянами, які приїхали та незаконно живуть у Криму? Що ми робитимемо в питаннях амністії та люстрації? Певну правову рамку ми хочемо задати», – сказала Представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева в коментарі проєкту «Радіо Свобода» «Крим.Реалії».
Катерина Єсипенко розповіла парламентарям Європи, учасникам саміту, що її чоловік уже 19 місяців незаконно утримується в російській в’язниці, будучи звинуваченим у повністю сфальсифікованій політичній справі. Вона розповіла, що Владислав спеціально їздив до Криму, щоб інформувати суспільство про ті процеси, які відбуваються на півострові, та про злочини окупаційної влади проти кримчан. Вона відзначила, що арешт і звинувачення Владислава Єсипенка російською владою відбирає у всього суспільства шанс знати правду про те, що таке окупований Крим.
«Я поважаю роботу Владислава. Він і зараз не мовчить, передає на свободу листи, в яких розповідає про будні російської тюрми. Я буду робити все від мене залежне, щоб його робота тривала», – заявила Катерина Єсипенко.
Разом з тим, слід відзначити, що на саміті, в якому активну участь беруть журналісти, обговорювалось завдання відновлення свободи слова після деокупації Криму.
Зокрема, у рамках Першого парламентського саміту міжнародної «Кримської платформи» відбулася презентація документального фільму про першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу, одного з кримських журналістів Нарімана Джеляла, якого підконтрольний Росії Верховний суд Криму 21 вересня засудив до 17 років позбавлення волі за сфальсифікованою справою про вибух на газопроводі. Документальний фільм «The Voice of Crimea. Nariman Dzhelyal» («Голос Криму. Наріман Джелял») – це 45-хвилинна стрічка, присвячена історії Нарімана Джеляла. Зйомки фільму тривали до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Картина базується на інтерв’ю з родичами, друзями, соратниками та захисниками Нарімана, розповідає про політичні переслідування в анексованому Криму.
На презентації фільму була присутня дружина засудженого в Криму фрілансера «Крим. Реалії» Владислава Єсипенка Катерина Єсипенко та режисер картини Ганна Цигима. «Ми не змогли знайти в Криму оператора, бо їх нема. Хтось поїхав, хтось сховався, когось уже забрали. І ця історія там усюди така. Це дуже важко», – сказала Цигима під час презентації.
Також у рамках Парламентського саміту «Кримської платформи» в будівлі Національної університетської бібліотеки Загреба відкрилася фотовиставка про життя кримських татар під час окупації Криму Росією. Як передає кореспондент сайту «Крим.Реалії», на виставці представлено близько двох десятків фоторобіт, присвячених життю кримських татар в умовах репресій. Це фотороботи журналістів Аліни Смутко, Олени Савченко та Тараса Ібрагімова, які раніше співпрацювали з проєктом Крим.Реалії.
Олена Савчук працювала в Криму до 2018 року, допоки ФСБ не заборонила їй в’їзд до Криму на 10 років. 2019 року ФСБ заборонила Аліні Смутко в’їзд до Криму до 2028 року. 2020 року ФСБ заборонила в’їзд до Криму Тарасу Ібрагімову на 34 роки.
Презентувала виставку одна із співавторів, Аліна Смутко. За її словами, інформування світової аудиторії про те, що насправді відбувається в Криму, залишається одним із найважливіших завдань в умовах інформаційної ізоляції анексованого півострова.
«Будь-який професійно створений продукт із Криму чи про Крим дуже важливий у питанні повернення Криму до порядку денного загалом. Зараз туди взагалі немає доступу, і все, завдяки чому ми можемо судити про ситуацію там, – уривки приватних розмов та свідчень. Ми іноді не маємо уявлення про те, із чим там зараз змушені жити люди», – вважає фотограф.
Крім того, документальні кадри з Криму можуть допомогти сфокусувати увагу на темі політв’язнів у Криму, можливий обмін яких виглядає як ніколи ілюзорним на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
На думку Аліни Смутко, презентація фоторобіт на саміті Кримської платформи дозволить залучити ще більше людей до дискусії про права людини в анексованому Криму. «Такі майданчики допомагають не лише привернути більшу уваги до теми, а й залучити до цього інформаційного простору людей, яких важко було б залучити іншими каналами комунікації», – каже журналістка.
Інформаційна служба НСЖУ
