Відійшов у Вічність Микола Кузьмович Довнич, відомий радіожурналіст, Заслужений журналіст України, чий голос пів віку звучав на хвилях Українського радіо.
Двадцять років тому він поділився своїми спогадами про те, як прийшов у журналістику, озаглавивши їх «Життя прожив би знову так». Його шлях у професію і до заслуженого визнання в ній почався із заміток в армійських виданнях під час служби в авіаполку. Вони й стали головними рекомендаціями до вступу в 1967 році на факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка.
Ще навчаючись на факультеті, він почав второвувати шлях на Хрещатик, 26. На Українському радіо не могли не звернути увагу на його репортерський талант, старанність і наполегливість. Відтоді він не випускав з рук мікрофона. Змінювались хіба що посади, які йому доводилося обіймати. Особливі сторінки в його професійній кар’єрі – праця спеціальним кореспондентом у колективі широко відомої і популярної загальноукраїнської радіостанції «Колос», керівництво одним із підрозділів Київського обласного телерадіокомітету, відрядження в зону Чорнобиля в найбільш напружені дні ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, радіорепортажі з Криму, де на початку дев’яностих років з’явилась серйозна небезпека для молодої Української держави з боку російських шовіністів.
Микола Довнич був самовідданим у роботі, нетерпимим до фальші, чуйним до людських тривог і бід, надійним товаришем та другом для близьких і рідних йому людей. За його словами, він намагався працювати і жити так, щоб не було соромно перед тими, з ким ставав на стежку неспокійної, несолодкої, але загалом корисної і необхідної для народу професії, якою є журналістика. Таким він і був у своєму житті й професійній діяльності аж до останнього свого подиху.
Вічна йому пам’ять.
Національна спілка журналістів України, Київська організація НСЖУ, колеги, друзі
