Повніше зрозуміти регіональну журналістику й побачити її з кращого боку допомогла столичному медіаменеджеру, головному продюсерові видання Gazeta.ua та журналу «Країна» Олександрові Харченку участь у творчому проєкті НСЖУ «Близько до нуля»
– Я переконався, наскільки журналісти в регіонах мотивовані, – сказав він у коментарі НСЖУ. – Навіть у тій ситуації, яка сьогодні є в країні, вони намагаються виконувати роботу якомога професійніше. Їхні історії вражають.
У проєкті, який із метою підтримки прифронтової преси запровадили Національна спілка журналістів України та нідерландська міжнародна організація Free Press Unlimited (FPU), Олександр Харченко виступив творчим куратором. У межах проєкту найкращі матеріали регіональних журналістів, які живуть на прифронтових територіях, публікуються в усеукраїнських виданнях – на інтернет-сайті Gazeta.ua та в журналі «Країна».
– В роботі кожного автора є своя родзинка, – помітив Олександр Харченко. – Приміром, Василь Мірошник із Золочева не лише пише в газету і редагує її, а ще й доправляє наклад у різні населені пункти читачам. А чернігівські журналісти навчилися робити класні мультимедійні продукти, поєднавши друковане медіа із відео та сучасною фотографією. Мультимедійність стає нормою для регіональних журналістів.
Столичного медіаменеджера, зокрема, вразила розповідь про американську і українську жінок, які втратили синів на фронті війни з росією. Їхня історія лягла в основу статті Юлії Семенець із чернігівського видання «Весть».
Про те, як подружжя з Авдіївки виживало під російськими градами і бомбами, розповідає Максим Забєля з мирноградської (Донеччина) газети «Рідне місто». Історію трагічної загибелі 24-річного агронома господарства з Гуляйполя Запорізької області Євгена Коростельова, який став на захист Вітчизни, розповіла Тетяна Велика із «Голосу Гуляйпілля». Щоб ушанувати пам’ять героя і продовжити його справу, родичі Євгена створили благодійний фонд його імені. Розмову з підприємцями, які на харківському прикордонні з росією вирощують екопродукцію, виклав Василь Мірошник із золочівської «Зорі». А розповідь про те, як жителі прикордонного села на Сумщині під обстрілами снарядів вибиралися у більш безпечні райони, створила Тетяна Каушан із «Путивльських відомостей»…
– Загалом у межах проєкту ми опублікували 11 матеріалів журналістів із прифронтових регіонів. Ще в роботі 6 матеріалів, – розповів Олександр Харченко. – Готуємо їх до публікації, спілкуємося з колегами. Щось підкориговуємо, щось доопрацьовуємо. Але в результаті в нашому редакційному портфелі з’являються надзвичайно цікаві публікації!
Як зазначає голова НСЖУ Сергій Томіленко, проєкт «Близько до нуля» став логічним продовженням системної роботи команди НСЖУ із залучення міжнародної допомоги для місцевих газет із прифронтових та деокупованих регіонів. Така допомога має стати передумовою зміцнення їхньої економічної стійкості. Партнером Спілки в цьому проєкті стала міжнародна організація Free Press Unlimited з офісом в Амстердамі, яка співпрацює з більш ніж 300 партнерами, реалізовуючи медіапроєкти в більш ніж 50 країнах світу. Free Press Unlimited із перших днів російського повномасштабного вторгнення у 2022 році розпочала масштабну програму екстреної підтримки українських журналістів, які опинилися в біді. Зокрема, за поданням НСЖУ весною 2022 року надала фінансову допомогу понад 150 журналістам Маріуполя, Харківщини, Херсонщини, Чернігівщини, Київщини, Запоріжжя та інших регіонів.
Пілотний проєкт з підтримки місцевої преси на прифронтових територіях «Близько до нуля» передбачає підтримку місцевих друкованих видань, які не мають стабільного фінансування, але виконують важливу місію інформування місцевого населення на прифронтових територіях, де інтернет і мобільний зв’язок часто відсутні або нестабільні.
Публікація матеріалів регіональних журналістів у столичних виданнях – не єдина складова проєкту. В його межах, зокрема, 5 газет отримали тримісячне фінансування, а ще 8 — технічну допомогу (смартфони).
– На переконання команди НСЖУ, подальша стійкість місцевих медіа на прифронтових та деокупованих територіях залежатиме від низки факторів: запровадження дієвих цільових програм державної підтримки, продовження надання різних видів донорської допомоги міжнародними організаціями, готовності самих медіа до цифрової трансформації, їхньої відкритості до нового досвіду та здатності його запроваджувати, – твердить секретар НСЖУ, медіадослідник Віталій Голубєв. – Тому важливо періодично досліджувати динаміку трансформації локальних медіа з прифронтових та деокупованих територій, стан їхньої адаптації до безпекових та економічних викликів як передумову зміцнення стійкості й переходу на шлях сталого розвитку.
Отже, у лютому-березні 2024 року проведено серію глибинних інтерв’ю з керівниками редакцій-учасниць проєкту «Близько до нуля», результати якого лягли в основу доповіді, яку незабаром буде оприлюднено. Автори дослідження радять загальнонаціональним медіа активізувати співпрацю з локальними колегами шляхом створення коаліцій, входження в проєкти, розвитку інших форм співпраці. Це дозволить національним медіа отримувати якісний контент, а регіональним — вийти на ширшу аудиторію, посилити свою видимість, репутаційні бонуси. В ідеалі це дозволить обом сторонам збільшити й донорську підтримку.
За словами Олександра Харченка, його загальне враження від проєкту – дуже хороше.
– Дуже хотілося б у якійсь формі продовжити цей проєкт, – каже медіаменеджер. – Більше того, є думка його розвинути. В мене є деякі ідеї – їх треба буде обговорити з керівництвом НСЖУ.
Інформаційна служба НСЖУ