Інформаційний спротив у боротьбі з фальсифікацією вітчизняної історії ворогом – цю проблематику обговорили учасники круглого столу, який відбувся у Запорізькому Центрі журналістської солідарності НСЖУ. У ній взяли участь медійники, письменники, дослідники, дипломати, військовослужбовці ЗСУ, волонтери, інші небайдужі люди.
Журналіст, письменник, верховний отаман Українського патріотичного козацтва Дмитро Сухінін, який багато років досліджує ці процеси, наголосив, що ця справа є стратегічною у боротьбі за Незалежність України, тому представники Українського козацтва брали участь у розробці цієї стратегії. Тут були задіяні також журналісти, письменники, історики, воїни ЗСУ. Нині всі вони охоплені інформаційним спротивом поневолювачу – російській федерації. За десять років створені інформаційні сайти, сторінки в інтернеті. Долучилися до цієї справи багато солдатів і офіцерів. Вони й тепер ведуть роботу в цьому руслі.
– Країна-агресорка росія намагається приховати воєнні злочини, що вчиняють її військові, – зауважив Дмитро Сухінін. – Відвертою брехнею, неправдою, брудним поданням інформації забамбулюють російський народ та й деяких наших співвітчизників. Ми ж почали збирати інформацію про наших козаків, журналістів, котрі перебувають у лавах Збройних сил України, борються за нашу незалежність.
За його словами, Рух інформаційного спротиву народився на майдані Гідності в Києві, активно працює в Запоріжжі. Поточного року відзначається перше десятиліття з початку цієї важливої роботи. Верховний отаман презентував книги «Вогняні роси», «Українське козацтво – новітня історія», «Козацький самовидець», «Десять років Українського патріотичного козацтва» та інші, створені за цей час.
– Наші історики Костомаров, Яворницький, Кащенко та інші намагалися зробити все, щоб ми не забули історію нашого народу, роль української Гетьманщини, Війська Запорозького Низового, видатних козаків і керівників, які поклали життя на олтар свободи й державності, – сказав він. -Адже без цього не може бути повноцінного розвитку самої нації. Саме тому протягом останніх 300 років росією, радянським союзом знищувалася культура, мова, звичаї й традиції нашої країни. Тепер ми, сучасні діячі, повинні зібрати й підготувати матеріали про діяльність нинішніх козацьких організацій. Тобто, написати новітню історію Українського козацтва, показати всьому світові, що проти агресора воює зараз весь український народ – за свою свободу, незалежність і власну державу.
Дмитро Сухінін запропонував долучити до цієї справи державні органи – міністерства й відомства, для цього підготувати звернення. Слід підключити сюди всі інституції, яким не байдужий інформаційний спротив, Міжнародний конгрес Українського козацтва й Міжнародну спілку українських козацьких письменників, журналістів, включаючи друзів із діаспори. Він подякував Запорізькій обласній організації Національної спілки журналістів за багаторічну підтримку руху.
Воїн ЗСУ Микола Григоряк зазначив, що тема інформаційного спротиву дуже важлива. Адже вороги подають інформацію так, як вигідно їм.
– Запущена величезна інформаційна машина з їхнього боку, – сказав він. – Рашисти уміють усе поставити з ніг на голову, все переінакшити, перекрутити. Дещо їм удається. Наприклад, тема мобілізації. Вони добилися того, що черг біля військкоматів тепер немає. Більшість повідомлень нині – в мережах інтернету. Тому треба показувати події, які є, правдиво. Наша молодь працює переважно в інтернеті, черпає звідти новини. Хотілося б, щоб і держава до цього долучилася.
Ветеран російсько-української війни Артем Сахаров підкреслив, що москалі для інформаційних диверсій не шкодують коштів. Завдяки цьому відшукують в Україні людей, які здатні продатися. За час війни після повномасштабного вторгнення деякі стали колаборантами, яким шлях вказали наші вороги.
Також виступили консул Латвії в Україні Юрій Підгорний, доктор історичних наук Георгій Шаповалов, проректор Таврійського аграрного університету Олександр Ломейко, членкиня Міжнародного козацького волонтерського штабу Вікторія Дехтерук, директор Федорівського центру профтехосвіти Андрій Зеленцов, заступник верховного отамана Українського патріотичного козацтва Лернід Собокар, керівник Всеукраїнської федерації козацьких бойових мистецтв Олександр Притула та інші.
Журналісти, члени Національних спілок журналістів і письменників України Валентин Терлецький та Іван Кушніренко поділилися з учасниками круглого столу творчими задумами. Переселенка-медійниця з Якимівки Антоніна Букреєва зауважила, що про діяльність козацтва дуже мало інформації в соцмережах. Тому, мабуть, потрібно козакам менше сподіватися на владні органи, а робити свої індивідуальні виступи в «Тік-ток», «Ю-тубі», на «Фейсбуку» тощо.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 152.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Пилип Юрик
