Представник НСЖУ, що тривалий час був у Бердянську, поділився своїми враженнями, як місто на березі Азовського моря переживає скрутні часи.
Бердянськ майже два місяці в окупації, весь цей час ставленики агресора намагаються за допомогою сили, підкупу та агітації схилити на свій бік місцевих мешканців. У окупантів чимало ресурсів для відвертого зомбування людей, але, на щастя, здебільшого бердянці, що залишилися у місті, незламні і не ведуться на недолугу агітацію руського міра.
Колись медійне місто
Бердянськ колись був медійним містом. Для тих, хто не знав або забув, нагадаємо: комунальне та приватне телебачення; декілька друкованих ЗМІ; десяток всеукраїнських радіостанцій, одна місцева – «Азовська хвиля»; ще більше інформаційних сайтів та тематичних сторінок у соціальних мережах; працювали незалежні блогери, які відверто, часто не добираючи слів і переходячи межі дозволенного, критикували владу. Тобто, у бердянеців була альтернатива, що читати, дивитися та слухати. Все це інформаційне різноманіття майже зникло у лютому-березні 2022: телевежу та редакції ТБ захопили окупанти, незалежні блогери покинули місто, як і більшість журналістів місцевих ЗМІ.
Наразі залишилися у соцмережах інформплатформи, на кшталт BRD24, контент якої наповнюють місцеві мешканці, чи «Локатор медіа», яким опікуються волонтери. Колись одне з найпопулярніших медіа «pro.berdiansk» транслює лише «офіціоз» облдержадміністрації, який не завжди відповідає дійсності – дається взнаки те, що адміністратори каналу виїхали з міста та не володіють достовірною інформацією.
Ті щасливці, що мають супутникові антени, можуть дивитися українські телеканали, але там дуже мало інформації про регіон. Стабільний Інтернет у місті – розкіш, тому про IPTV можна й не мріяти. Т2 окупанти перетворили на зомбо-ТБ.
«Несвободный» Бердянськ
Одна з фішок окупаційної пропаганди у місті – радіо «Свободный Бердянск» (колишнє «Азовська хвиля»). Якщо слухати цю хвилю, то може здатися, що живеш у СРСР, тільки інколи сучасний російський репертуар повертає у 2022 рік. До речі, більше у FM-діапазоні не знайти радіостанцій – глушать окупанти.
Бердянці, що мають Т2-тюнери, приречені дивитися лише російські зомбо-ТБ. Окупанти у перші дні березня захопили телевежу та транслюють на українському обладнанні свої канали – навіть не змогли перейменувати назви. Хоча, треба зазначити, що сигнал навіть кращий ніж був до війни і пропагандистське ТБ можна дивитися без нормальної антени.
⁃ Т2 стало краще показувати, – ділиться своїми враженнями бердянець. – В мене не було антени, сусід порадив підключити лише провід – вуаля і працює. Але дивитися нічого – суцільна гидота та брехня.
Представники нової влади намагаються створювати свої ресурси у соцмережах та месенджерах, але популярністю серед населення вони не користуються. Наприклад, «Бердянск завтра» – така собі текстова трансляція радіо «Свободный Бердянск» та підбірка оголошень про підвіз російської гуманітарки та формування колон до окупованого Криму.
Пропаганда «для галочки»
І до головної теми – недолугої пропаганди окупантів. Представники руського міра роблять все «для галочки», тому їх медіапродукти викликають здебільшого усмішку, а іноді навіть огиду. Таке враження, що вони працюють за старими радянськими методичками, роблячи низькопробний продукт для російських каналів. Невідомо, що у голові споживача цього відвертого лайна, який навіть не звертає уваги га граматичні помилки у сюжетних підписах. Крім того, ставленики нового режиму не те, що не володіють ситуацією у місті, а й не знають справжніх назв вулиць та мікрорайонів міста.
Звісно, у зомбування населення росія вкидає чималі кошти, але, на щастя для українців, реалізують поставлені завдання дилетанти та хапуги, тому на виході – треш. Яскравий приклад – проведення та висвітлення мітингу з нагоди дня народження Леніна.
Звісно, сучасні та адекватні люди в шоці від такого заходу, але справжня дикість – його інформаційний супровід: за тиждень на мітинг запрошували ведучі радіо «Свободный Бердянск» та модератори проросійських телеграм-каналів, а 22 квітня це збіговисько показали на зомбо-ТБ.
⁃ Як можна показувати таку «дич»? Невже, прихильники руського міра такі недолугі та вірять в те, що хтось з адекватних бердянців піде на цей спіритичний сеанс – Ілліча, – пише один з бердянців.
Незламні бердянці
Як вже писалося вище, здебільшого бердянці, що залишилися в окупації, фільтрують інформацію, хоча це дуже важко через багато перепон: часткова або повна відсутність Інтернету, блокада українських ЗМІ та інше. Часто людям доводиться у чергах за хлібом чи пальним, яких наразі дуже багато, ділитися останніми новинами.
Видна свідомість містян у соцмережах та тематичних групах у месенджерах по типу «Бердянск перекличка», де вони обмінюються останніми новинами та своїми враженнями від того, що відбувається. Бердянці у таких чатах часто зазначають, що головне в цій ситуації, щоб українці, чи земляки, які виїхали з міста, не навісили на них тавро зрадників.
Свідомих дуже багато. Навіть є приклади, коли бабуся на остані кошти купує супутниковий тюнер з антеною, щоб дивитися українські канали. Повірте, це для неї задоволення не дешеве.
⁃ Дідусь дивиться Росію-24, я не можу це терпіти! За 5 тисяч гривень купила стареньку антену з тюнером, хай завтра й зламається, але почую рідну мову. Дякую волонтерам, які безкоштовно встановили та підключили все. Якщо старенький тюнер зламається завтра, то мій дід мене з’їсть, бо вся пенсія пішла на це, – розповідає бабуся
Сподіваємося, що цей матеріал вкотре приверне увагу українців до того, що війна ведеться й у інформаційному полі. Ворог на пропаганду руського міру кидає чимало ресурсів, аде все одно програє. Мешканцям окупованих територій, як свіже повітря, потрібна всебічна та адекватна інформаційна підтримка.
