• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
Понеділок, 8 Вересня, 2025
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    «Вісник» Криворізького району, хоч і на межі, але тримається

    «Вісник» Криворізького району, хоч і на межі, але тримається

    Газета прикордоння: у Великобурлуцькій громаді цінують друковане слово

    Газета прикордоння: у Великобурлуцькій громаді цінують друковане слово

    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

  • Юридична допомога
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    «Вісник» Криворізького району, хоч і на межі, але тримається

    «Вісник» Криворізького району, хоч і на межі, але тримається

    Газета прикордоння: у Великобурлуцькій громаді цінують друковане слово

    Газета прикордоння: у Великобурлуцькій громаді цінують друковане слово

    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

    Ювілей у День журналіста відзначає лиманська газета «Зоря»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

    Світлана Томаш: «Я не маю права боятися, працюючи на кордоні, який під обстрілами. Бо там все ще живуть люди»

  • Юридична допомога
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Новини

«Хотіли зробити з мене шпигуна», — Владислав Єсипенко про 4 роки катувань і боротьби в полоні

Степанов Максим Степанов Максим
8 Вересня, 2025 / 15:57
рубрика Новини, Головна
0
«Хотіли зробити з мене шпигуна», — Владислав Єсипенко про 4 роки катувань і боротьби в полоні
Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail
Владислав Єсипенко — журналіст-фрілансер проєкту «Крим.Реалії» (Радіо Свобода) та телеканалу ICTV, колишній бізнесмен із Кривого Рогу. У березні 2021 року в окупованому Криму його затримали російські спецслужби, звинувативши у «шпигунстві» та нібито зберіганні вибухівки. За версією правозахисників — він політичний в’язень, за вироком російського суду — «злочинець». Єсипенко провів чотири роки й три місяці в колоніях, де його катували струмом і били, намагаючись вибити зізнання у тому, чого він не робив. Попри численні міжнародні кампанії та заклики звільнити його, на волю він вийшов лише після відбуття майже всього терміну.

Пов'язанітеми

«Світ має підтримати Україну», – сказав делегації НСЖУ чоловік, що пережив атомне бомбардування Нагасакі

Пішов із життя медійник і воїн із Кропивниччини Валерій Демещенко

Наприкінці серпня журналіст завітав до Національної спілки журналістів України, де голова НСЖУ Сергій Томіленко показав і розповів про Центр журналістської солідарності, виставки з воєнними злочинами Росії, зафіксованими українськими воєнкорами, а також про солідарність із полоненими колегами, зокрема кримчанами. Він ознайомився з журналами й буклетами, виданими на підтримку законно ув’язнених журналістів і спрямованими на привернення уваги міжнародної спільноти.

Найбільше Владислава зворушила листівка з малюнком доньки Стефанії — символ незламності та надії, створений до конкурсу дитячих ілюстрацій «Я — з родини журналістів» .

«Хотіли зробити з мене шпигуна», — Владислав Єсипенко про 4 роки катувань і боротьби в полоні 1
Фото: НСЖУ
«Хотіли зробити з мене шпигуна», — Владислав Єсипенко про 4 роки катувань і боротьби в полоні 2
Фото: НСЖУ

Ми зустрілися з Владиславом, аби зафіксувати його свідчення для майбутньої документальної стрічки про полонених журналістів, створюваної у співпраці з Міжнародною комісією зниклих безвісти. У розмові він згадав про тортури, тиск і спроби ФСБ зробити з нього «шпигуна», про підтримку, яку дарували листи з України, та про складну адаптацію після звільнення.

Сьогодні він поступово відновлюється й наголошує, що планує повернутися до журналістики та правозахисту. Головне його послання — не залишати без уваги тих, хто досі перебуває у неволі: «важливо повернути всіх — цивільних, політв’язнів, журналістів».

«Хотіли зробити з мене шпигуна», — Владислав Єсипенко про 4 роки катувань і боротьби в полоні 3
Фото: НСЖУ
«Хотіли зробити з мене шпигуна», — Владислав Єсипенко про 4 роки катувань і боротьби в полоні 4
Фото: НСЖУ

– Багато міжнародних організацій зверталися із закликом звільнити Вас, серед них One Free Press, Партнери Платформи захисту журналістів при Раді Європи, українські парламентарі. Були подані петиції про Ваше звільнення в міжнародні установи, такі як ООН. Чи не погіршувало це ставлення росіян, чи навпаки, покращувало?

– Насправді на моє становище це майже не впливало. Росіяни чудово знали, що є міжнародна кампанія, знали про заяви ООН, Ради Європи, різних правозахисних організацій. Але їм було байдуже. Їхнє головне завдання полягало в іншому – зробити з мене «шпигуна», щоб використати в пропаганді та дискредитувати українські медіа.

Росіяни хотіли не звільнити, не обміняти мене, а використати як інструмент для своєї пропаганди. Вони прагнули показати: ось, дивіться, навіть журналісти працюють на спецслужби.

Тому підтримка світу була важлива морально, але на ставлення ФСБ чи тюремників це не впливало. Вони виконували свою роботу.

– Яким був перший контакт із родиною після затримання? Чи була можливість листування?

– Перший дзвінок мені дозволили лише після тортур і «слідчих дій». Це був дуже короткий контакт, скоріше для галочки, ніж для спілкування. Потім дозволили листування, але воно проходило через сувору цензуру. Частину листів просто не передавали, інші доходили з великими затримками.

А коли приїжджали міжнародні перевірки чи моніторингові групи, мене спеціально ховали. Не тому, що боялися показати умови, а тому що побоювалися: я можу сказати щось зайве, розповісти про катування чи про справжнє ставлення до політв’язнів. Тому просто виводили з колонії чи замикали окремо.

«Хотіли зробити з мене шпигуна», — Владислав Єсипенко про 4 роки катувань і боротьби в полоні 5

– В Україні періодично відбуваються акції “Листи до вільного Криму”. Чи доходили до Вас ці листи? Що Ви відчували, коли їх отримували?

– Так, я отримував листи. Не всі, але достатньо, щоб відчути: мене пам’ятають. Це справді була підтримка, яка допомагала триматися. Уявіть собі, що ви сидите за ґратами, ізольовані від світу, і раптом вам передають листа, написаного дитиною чи колегою-журналістом. Це як ковток повітря, як нагадування, що ти не один.

Я навіть отримував листи від людей, яких зовсім не знав – звичайних українців і навіть деяких росіян, які не підтримували війну. Це давало сили.

«Наші жарти були зброєю проти ФСБ»

– Пам’ятаю першу зустріч із Наріманом Джелялем у колонії. Він потрапив туди пізніше за мене і вже знав про моє перебування. Коли впізнав, підійшов і сказав кілька теплих слів підтримки. Це було дуже важливо — бо коли ти опиняєшся сам на сам із системою, будь-який дружній жест має величезне значення. З того моменту ми трималися разом.

Ми сиділи на різних поверхах, але знаходили спосіб перекликатися. Часом це були прості слова: «Друже, як ти там?» — «Тримаюсь». Часом — жарти. Іноді ми сміялися з речей, які сторонній людині здалися б безглуздими, але саме це нас рятувало.

У в’язниці навіть гумор стає формою спротиву. Якщо ти здатний жартувати, вони бачать: тебе не зламали. Це дратувало адміністрацію, бо ламало очікувану «мовчазну покору».

«Хотіли зробити з мене шпигуна», — Владислав Єсипенко про 4 роки катувань і боротьби в полоні 6
«Хотіли зробити з мене шпигуна», — Владислав Єсипенко про 4 роки катувань і боротьби в полоні 7

«Навіть простий рух там міг бути заборонений — усе рахувалося як потенційна спроба втечі»: про умови в колонії.

– Я ходив по 10–15 кілометрів за добу на дуже обмеженій площі — 40 метрів туди і 40 назад. Це була єдина можливість рухатися. Для тренування я використовував сходи, металеві стільці, робив по 5–10 підходів, щоб підтримувати фізичну форму. Робити це було складно через обмежене харчування.

Їжа була дуже бідна і неповноцінна. Коли приїжджали перевірки, накривали білі скатертини, давали більш смачну їжу, а після від’їзду комісій усе поверталося до звичайного дефіциту.

Медичне обслуговування майже не існувало. Якщо у когось було хронічне захворювання, щоб відвезти його до цивільної лікарні, треба було збирати підписи багатьох людей, навіть генерала. У нас був випадок, коли молодому хлопцеві з діабетом нічого не дали вночі, і лише зранку його перевели до медичної частини. А десь о 14-й годині він помер. Це показує, наскільки тяжкими були умови: фізично та психологічно виживати там було надзвичайно складно.

– Що допомагає Вам відновлюватися фізично та психологічно після полону?

– Чесно кажучи, адаптація дається непросто. Ти повертаєшся в інший світ: інші технології, інші темпи життя. У колонії ми були відрізані навіть від простих речей, на кшталт смартфона чи інтернету. Довелося вчитися заново — від купівлі квитка в метро до спілкування в месенджерах.

Пережите в полоні для Владислава змінило сприйняття дому та рідних — тепер навіть найпростіші моменти разом із сім’єю набувають глибокого значення. Він відчуває особливу вдячність за близьких, розуміючи, що справжня цінність дому проявляється у підтримці та безпеці.

– Першим, що я зробив, коли повернувся, було просто пройтися вздовж Дніпра, відчути свободу та побачити своїх близьких

– Чи плануєте Ви продовжувати журналістську діяльність?

– Так, обов’язково. Це для мене принципово. Я бачив, як росіяни намагалися використати мій випадок, щоб дискредитувати українську журналістику, але я вважаю, що саме зараз ми маємо ще більше працювати, щоб показувати правду.

– Як досвід полону вплине на Ваші теми та підхід у журналістиці?

– Я тепер точно знаю, наскільки важливо говорити про полонених. Бо публічність рятує життя. У колоніях і СІЗО нас ховали, але коли про тебе пишуть, коли є листи підтримки — тюремники бачать, що ти не зник.

Тому я хочу працювати саме над темами, які стосуються бранців, воєнних злочинів, прав людини.

Моя журналістика тепер буде про свободу — і про тих, хто її ще не має.

«У тюремних стінах народжується особлива дружба — та, що рятує, коли більше нічого немає»

Попри те, що Владислав повернувся додому наприкінці червня, він уже активно працює над тим, щоб допомогти іншим українцям, які досі перебувають у полоні.

– У тюрмі я познайомився з людьми, які стали для мене важливими. Однією з них була Галина Довгопола. Вона вже літня, на момент нашої крайньої зустрічі ходила з милицями, але її сила духу вражала. Вона не здавалась, підтримувала інших — і цим сама давала приклад. Я зрозумів: навіть у колонії можна знайти людину, яка допоможе вистояти. На жаль, деякі так і не повернулися, їх убили.

Головним джерелом інформації для мене зараз залишається Фейсбук, де я розповідаю про зустрічі з різними людьми та правозахисними організаціями, а також висвітлюю справи тих, хто досі перебуває у в’язниці.

– Підтримка, яку отримують полонені через публічність, листи та медіа, реально рятує життя. Саме це я бачив на власному досвіді. Тому головне моє послання — не залишати без уваги тих, хто ще не повернувся додому. Важливо повернути всіх — цивільних, політв’язнів, журналістів.

«Хотіли зробити з мене шпигуна», — Владислав Єсипенко про 4 роки катувань і боротьби в полоні 8
Фото: НСЖУ

Бесіду вела Валерія Пархоменко

Попереднє

Пішов із життя медійник і воїн із Кропивниччини Валерій Демещенко

Наступне

«Світ має підтримати Україну», – сказав делегації НСЖУ чоловік, що пережив атомне бомбардування Нагасакі

Схожі новини

«Світ має підтримати Україну», – сказав делегації НСЖУ чоловік, що пережив атомне бомбардування Нагасакі
Новини

«Світ має підтримати Україну», – сказав делегації НСЖУ чоловік, що пережив атомне бомбардування Нагасакі

08/09/2025
Пішов із життя медійник і воїн із Кропивниччини Валерій Демещенко
Новини

Пішов із життя медійник і воїн із Кропивниччини Валерій Демещенко

08/09/2025
Не сплутати професійне вигорання зі звичайною втомою: як повернути енергію?
Новини

Не сплутати професійне вигорання зі звичайною втомою: як повернути енергію?

08/09/2025
Чи можна підготуватися до війни? Досвід та висновки українських журналістів
Новини

Чи можна підготуватися до війни? Досвід та висновки українських журналістів

08/09/2025
Наступне
«Світ має підтримати Україну», – сказав делегації НСЖУ чоловік, що пережив атомне бомбардування Нагасакі

«Світ має підтримати Україну», – сказав делегації НСЖУ чоловік, що пережив атомне бомбардування Нагасакі

Дискусія з цього приводу:

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • Дім «Щедрика», фармація «на дотик», кава… з часником, дивовижна історія Поділля: вінницький ретрит для медійників

    Дім «Щедрика», фармація «на дотик», кава… з часником, дивовижна історія Поділля: вінницький ретрит для медійників

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Журналіст Руслан Ганущак, чиї кадри були доказами у справах Майдану, тепер сам став частиною історії

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • На війні загинув журналіст і воїн Олександр Голяченко

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

«Світ має підтримати Україну», – сказав делегації НСЖУ чоловік, що пережив атомне бомбардування Нагасакі

«Світ має підтримати Україну», – сказав делегації НСЖУ чоловік, що пережив атомне бомбардування Нагасакі

08/09/2025

«Хотіли зробити з мене шпигуна», — Владислав Єсипенко про 4 роки катувань і боротьби в полоні

«Хотіли зробити з мене шпигуна», — Владислав Єсипенко про 4 роки катувань і боротьби в полоні

08/09/2025

Пішов із життя медійник і воїн із Кропивниччини Валерій Демещенко

Пішов із життя медійник і воїн із Кропивниччини Валерій Демещенко

08/09/2025

Не сплутати професійне вигорання зі звичайною втомою: як повернути енергію?

Не сплутати професійне вигорання зі звичайною втомою: як повернути енергію?

08/09/2025

Чи можна підготуватися до війни? Досвід та висновки українських журналістів

Чи можна підготуватися до війни? Досвід та висновки українських журналістів

08/09/2025

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: [email protected]

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична допомога
  • Навчання