У світі говорять про те, що після анексії Криму та витіснення з півострова незалежних журналістів, на півострові народився новий громадський рух – громадянських журналістів, які брали на себе висвітлення тих подій та процесів, які влада забороняла надавати гласності. Цей рух залишається активним до сьогодні, про всі важливі події в Криму так чи інакше стає відомо світовій громадськості.
Наразі репресовано 15 кримських журналістів: двох професійних (це Владислав Єсипенко і Олексій Бессарабов), одного громадського діяча – досвідченого журналіста, заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла, і 12 громадянських журналістів.
Що це за люди – громадянські журналісти? Як окупаційна влада та силові і судові органи переслідують їх? Разом з правозахисними організаціями ми узагальнили відомості про цих людей честі і обов’язку, які ризикнули власною свободою заради свободи слова і постраждали. Проте, ані Спілка журналістів, ані правозахисні організації не забули про них, не полишають зусиль щодо їх визволення або ж обміну, підтримують зв’язок з ними, допомагають їх сім’ям і рідним.
Це дуже важливо тому, що, як відзначають правозахисні організації, після повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну на території окупованого Криму різко погіршилася ситуація у сфері прав людини. Сьогодні там відновилася практика викрадення людей, влада тисне та переслідує незалежних адвокатів, правозахисників та журналістів, зокрема і громадянських. Стало жорсткішим і незаконне адміністративне переслідування за проукраїнські і пацифістські погляди, відбуваються з новою силою мілітаризація освіти, незаконна мобілізація, переслідування громадських організацій. Але громадянські журналісти не припиняють доносити до світу правду.
Амет Сулейманов
Громадянський журналіст, стрімер громадського об’єднання «Кримська солідарність», перебуває під домашнім арештом з політичних мотивів у тимчасово окупованому Криму з березня 2020 року. За фахом – менеджер з продажу в салоні мобільного зв’язку.
Живе в Бахчисараї. Висвітлював обшуки та арешти кримських татар, за що його двічі затримувала окупаційна влада у 2017 і 2019 роках. Останніми роками був змушений обмежити свою діяльність через хворобу серця.
Навесні 2020 року російські силовики заарештували його за сфабрикованим обвинуваченням про участь у діяльності терористичної організації. 2021-го був засуджений до 12 років позбавлення волі, триває апеляційний розгляд. Тюремне ув’язнення загрожує його життю, оскільки він потребує заміни серцевого клапана. З моменту обшуку перебуває під домашнім арештом, але прокурор вимагає реального ув’язнення.
«Сьогодні Крим став не «розплідником тероризму», як деякі хочуть це подати, а розплідником відважних чоловіків та жінок, готових казати правду і відстоювати справедливість навіть під страхом позбавлення волі, катувань та викрадень», — говорить Амет Сулейманов.
Марлен Асанов
Громадянський журналіст, стрімер громадського об’єднання «Кримська солідарність», ув’язнений з політичних мотивів у Російській Федерації з жовтня 2017 року. За фахом – викладач турецької та кримськотатарської мови та літератури.
Жив у Бахчисараї. 2002 року заснував караван-сарай «Салачик» — кримськотатарський культурно-етнографічний центр. Від початку анексії надавав допомогу родинам кримських політв’язнів, висвітлював судові процеси та проблеми родин політв’язнів.
Восени 2017 року російські силовики прийшли з обшуком до нього додому за сфабрикованим обвинуваченням в організації діяльності терористичної організації та підготовці до насильницького захоплення влади. У вересні 2020 року засуджений до 19 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. 14 березня 2022 року його апеляційна скарга була відхилена. 8 вересня 2022 року його дружина Айше Асанова повідомила, що Марлена Асанова етапували з Ростова-на-Дону, де він перебував у період всього судового процесу, до російської колонії суворого режиму на території Республіки Мордовія.
«Сьогодні в Криму багато людей зазнають переслідувань. Влада намагається це показати як «боротьбу з тероризмом». Але хай знають, що брехня приречена на загибель. Кримські татари та міжнародна спільнота не повірять у ці брехливі звинувачення», – каже Марлен Асанов.
Осман Аріфмеметов
Громадянський журналіст, стрімер громадського об’єднання «Кримська солідарність», ув’язнений з політичних мотивів у Російській Федерації з березня 2019 року. За фахом – учитель інформатики.
Жив у Сімферополі. З 2015 року висвітлював порушення прав людини в Криму, допомагав організовувати передачі в СІЗО кримськотатарським в’язням. 2019-го отримав особливу відзнаку літературного конкурсу «Кримський інжир/Qırım inciri» «Слова свободи», а його оповідання «Моя депортація» увійшло до фіналу в номінації «Проза українською мовою».
В березні 2019 року російські силовики заарештували його в місті Аксай Ростовської області, а у домівці провели обшук. Осману Аріфмеметову висувають сфабриковане обвинувачення – участь у діяльності терористичної організації та підготовка до насильницького захоплення влади. Йому загрожує до 20 років позбавлення волі. Поки триває так зване досудове розслідування, його утримують у СІЗО в Ростові-на-Дону.
«Моя боротьба помітна у відкритому доступі на сторінці у фейсбуці. Я висвітлював несправедливість, і за це мене назвали терористом. Кримські татари, мусульмани показали свою політичну позицію. Вони не підтримали утискувачів. Цей режим боїться політичної єдності», – говорить Осман Аріфмеметов.
Ремзі Бекіров
Громадянський журналіст об’єднання «Кримська солідарність», кореспондент видання Grani.ru, ув’язнений з політичних мотивів у Російській Федерації з березня 2019 року. За фахом – учитель історії.
Жив у Сімферопольському районі Криму. Після анексії став громадянським журналістом «Кримської солідарності», а згодом кореспондентом інтернет-видання Grani.ru. Висвітлював порушення прав людини в Криму, вів стрім-трансляції у багатьох справах: «Веджиє Кашка», «26 лютого», «справа Володимира Балуха», «Хізб ут-Тахрір», за що його двічі затримували у 2017 році.
В березні 2019 року російські силовики затримали його в місті Аксай Ростовської області, а вдома провели обшук. Йому висунули сфабриковане обвинувачення в організації діяльності терористичної організації. 10 березня 2022 року його було засуджено до 19 років ув’язнення. Поки триває апеляційний розгляд, його утримують у СІЗО в Новочеркаську.
«РФ переслідує кримських татар, кримських мусульман за їхнє інакодумство. За нехіть думати так, як говорить влада, за нехіть бути рабами на своїй землі. А ще плюс до цього, за версією слідства, мій злочин у тому, що я насмілився висвітлювати це беззаконня, ставши спершу громадянським журналістом, а згодом кореспондентом», – говорить Ремзі Бекіров.
Руслан Сулейманов
Громадянський журналіст, стрімер громадського об’єднання «Кримська солідарність», ув’язнений з політичних мотивів у Російській Федерації з березня 2019 року. За фахом – учитель фізики.
Жив у Сімферопольському районі Криму. Висвітлював порушення прав людини в Криму, за що його затримували в 2017 та 2019 роках. Викладав фізику для дітей політичних в’язнів. Його трирічний син Муса трагічно загинув за нез’ясованих обставин у 2020 році.
В березні 2019 року російські силовики заарештували його під час обшуку в нього вдома. У липні 2019-го примусово проходив психіатричну експертизу. Йому висувають сфабриковане обвинувачення в організації діяльності терористичної організації. Загрожує позбавлення волі до 20 років або довічне ув’язнення. Поки триває так зване досудове розслідування, його утримують у СІЗО в Ростові-на-Дону.
«Після 2014 року активний прошарок у народі оголосили терористами та екстремістами, з’явилися безвісти зниклі, до смерті закатовані за свою позицію. Це Решат Аметов. Це Веджиє Кашка – затримання літніх активістів призвело до її смерті. Численні кримінальні справи й тиск на активістів, кримських татар нас не зламають», – каже Руслан Сулейманов.
Рустем Шейхалієв
Громадянський журналіст, стрімер громадського об’єднання «Кримська солідарність», ув’язнений з політичних мотивів у Російській Федерації з березня 2019 року.
Жив у Сімферопольському районі Криму і працював підприємцем. З 2015 року висвітлював порушення прав людини в Криму. Відвідував судові засідання, допомагав сім’ям політв’язнів та організовував закупівлю передач ув’язненим.
У березні 2019 року російські силовики заарештували його під час обшуку в нього вдома. Рустему висувають сфабриковане обвинувачення – участь у діяльності терористичної організації. Йому загрожує позбавлення волі до 20 років або довічне ув’язнення. Поки триває так зване досудове розслідування, його утримують у СІЗО в Ростові-на-Дону.
«Багато хто дивуються, яка підтримка в нашого народу, і кажуть: «Я такого ще не бачив». Я відповів: узяли одного — прийдуть десятеро, візьмете десятьох — прийдуть сто, а якщо візьмете сто — прийде тисяча. Такий у нас народ, як єдиний організм, такі традиції підтримки», – каже Рустем Шейхалієв.
Сервер Мустафаєв
Громадянський журналіст, координатор та стрімер громадського об’єднання «Кримська солідарність», правозахисник, ув’язнений з політичних мотивів у Російській Федерації з травня 2018 року. За фахом — інженер систем газопостачання.
Жив у Бахчисараї. Співзасновник об’єднання «Кримська солідарність». Публічно виступав на захист жертв політичних переслідувань, висвітлював порушення прав людини в Криму. У 2019 і 2020 роках отримав особливу відзнаку літературного конкурсу «Кримський інжир/Qırım inciri» «Слова свободи», а його вірш «Альхамдулиллях, мусульманмыз» та оповідання «Земаневий Юсуф медресеси» увійшли до фіналу в номінаціях «Поезія кримськотатарською мовою» та «Проза кримськотатарською мовою».
У травні 2018 року російські силовики заарештували його під час обшуку в нього вдома за сфабрикованим обвинуваченням — участь у діяльності терористичної організації та підготовка до насильницького захоплення влади. У вересні 2020 року засуджений до 14 років позбавлення волі в колонії сурового режиму. 14 березня 2022 року його апеляційна скарга була відхилена. З вересня 2022 року політв’язень перебуває у транзитно-пересильному пункті Тамбовської області. Звідти він очікує на етапування в колонію суворого режиму, повідомила його дружина Майє Мустафаєва.
«Незважаючи на винесені строки й несправедливість, яка триває, ми не опускаємо рук та не падаємо духом. Ми всі є свідками того, що обов’язок кожного з нас — очиститися від наклепу, який навісили на наш народ, релігію в наші дні та протягом нашої історії», – говорить Сервер Мустафаєв.
Сейран Салієв
Громадянський журналіст, стрімер громадського об’єднання «Кримська солідарність», ув’язнений з політичних мотивів у Російській Федерації з жовтня 2017 року. Має неповну вищу освіту викладача кримськотатарської та турецької мови та літератури.
Жив у Бахчисараї і працював екскурсоводом. Після анексії Криму висвітлював обшуки в домівках кримських татар. Публічно закликав співгромадян до солідарності та підтримки жертв переслідувань мусульман, за що був оштрафований 2016 року.
Перший обшук у нього вдома пройшов у січні 2017 року. А вже у жовтні того ж року російські силовики заарештували його в ході обшуку за сфабрикованим обвинуваченням в участі у діяльності терористичної організації та підготовці до насильницького захоплення влади. У вересні 2020 року засуджений до 16 років позбавлення волі в колонії сурового режиму. 14 березня 2022 року його апеляційна скарга була частково задоволена, і термін позбавлення волі був зменшений до 15 років. Наразі його етапували до колонії суворого режиму в Тулі Російської Федерації.
«Наша вина була тільки в тому, що ми багато говорили про захоплення Криму Росією, про наклеп на наш народ. У тому, що не сиділи вдома, коли бачили несправедливість», – розповідає Сейран Салієв.
Тимур Ібрагімов
Громадянський журналіст, стрімер громадського об’єднання «Кримська солідарність», ув’язнений з політичних мотивів у Російській Федерації з жовтня 2017 року.
Жив у Бахчисараї. З 2015 року висвітлював обшуки в домівках кримськотатарських активістів та політично мотивовані судові процеси. З дитинства має інвалідність унаслідок травми ока.
У жовтні 2017 року російські силовики заарештували його під час обшуку в нього вдома за сфабрикованим обвинуваченням в участі у діяльності терористичної організації та підготовці до насильницького захоплення влади. У вересні 2020-го засуджений до 17 років позбавлення волі в колонії сурового режиму. 14 березня 2022 року його апеляційна скарга була відхилена. 22 серпня 2022 року стало відомо, що весь термін ув’язнення активіст «Кримської солідарності» відбуватиме в колонії суворого режиму в селі Клекотки в Рязанській області Російської Федерації.
«В 1944 році нас вже оголошували зрадниками і у вагонах вивозили в Азію. Ми, дякуючи Аллаху, повернулись. А сьогодні нас під різними приводами звинувачують в «екстремізмі» та «тероризмі». Залякують місцеве населення своїми «зеленими чоловічками». Відкрито кажуть: «якщо комусь не подобається — їдьте геть». Це дуже нагадує 1944 рік, тільки під новим, сучасним «соусом», – говорить Тимур Ібрагімов.
Асан Ахтемов
Громадянський журналіст громадської ініціативи «Нефес», кримськотатарської газети «Авдет», ув’язнений з політичних мотивів в тимчасово окупованому Криму з вересня 2021 року.
Жив у Сімферополі. Відвідував судові справи кримських татар, підтримував родичів заарештованих. Організовував проєкт про громадських активістів, які залишилися в Криму після анексії, займався соціокультурними проєктами.
Затриманий російськими силовиками у вересні 2021-го. Його катували, вибиваючи визнання співучасті нібито у скоєнні «диверсії», яка нібито сталася на газопроводі в селі Перевальне 23 серпня цього ж року. Адвоката допустили до нього лише через десять днів після затримання. Асана, його брата Азіза, як і заступника голови Меджлісу, теж журналіста Нарімана Джеляла, утримували в СІЗО в Сімферополі. «Суд» визнав підсудних у цій справі винними в злочинах, що інкримінуються, і призначив покарання у вигляді 17 років позбавлення волі зі штрафом 700 тисяч рублів і обмеженням волі 1,5 року для Нарімана Джелялова, 15 років позбавлення волі зі штрафом 500 тисяч рублів і обмеженням волі 1 рік для Асана Ахтемова, 13 років з аналогічним штрафом та обмеженням волі 1 рік для Азіза Ахтемова.
«Головна моя мрія в житті — жити в Криму і бачити мій народ у розквіті, щасливим. Я вірю, що так і буде. Безкінечно вдячний всім людям, які нас підтримують в ці важкі часи. Тільки завдяки вам я не здаюся», – каже Асан Ахтемов.
Ірина Данилович
Громадянська журналістка, співпрацювала з багатьма незалежними ЗМІ, зокрема медіапроєктом «INжир» та ініціативою «Кримський процес», ув’язнена з політичних мотивів в тимчасово окупованому Криму з квітня 2022 року.
Жила в селі Владиславівка біля Феодосії. Працювала медсестрою в Коктебелі. Займалася громадянською журналістикою і публікувалася анонімно. Висвітлювала теми прав медичних працівників, а також співпрацювала з виданнями, які висвітлювали політичні судові процеси в окупованому Криму.
29 квітня 2022 року її викрали четверо російських силовиків у цивільному, про що є відеозапис. В цей самий час в її домі провели обшук, вилучили всю техніку. Впродовж 13 днів з нею не було зв’язку. Як з’ясувалося, протягом 8 днів її утримували в будівлі ФСБ, де її тестували на поліграфі, їй погрожували та давали їсти лише один раз на день. На 13 день її родині повідомили, що вона перебуває в СІЗО Сімферополя. Їй висунули звинувачення в «незаконних діях з вибуховими речовинами». У липні 2022 року вона повідомила про побиття конвоєм ФСБ та психологічний тиск, який на неї здійснюють російські силовики. Їй загрожує до 8 років позбавлення волі та до 100 тис. російських рублів штрафу.
Вілен Темер’янов
Громадянський журналіст громадського об’єднання «Кримська солідарність», кореспондент видання Grani.ru, ув’язнений з політичних мотивів у тимчасово окупованому Криму з серпня 2022 року
Жив в селі Вільне Джанкойського району. Після анексії Криму висвітлював обшуки в домівках кримських татар та політично мотивовані судові процеси. Окупаційна влада неодноразово арештовувала його за сфабрикованими адміністративними справами. Зокрема, під час масового затримання кримських татар в листопаді 2021 року, які з квітами зустрічали адвоката Едема Семедляєва після відбування незаконного арешту.
Був затриманий російськими силовиками 11 серпня 2022 року у власному домі, в якому провели обшук. Наступного дня йому обрали запобіжний захід тримання під вартою і оголосили сфабриковане обвинувачення — участь у діяльності терористичної організації. Йому загрожує до 20 років ув’язнення. Поки триває так зване розслідування його справи, його утримують у СІЗО в Сімферополі.
ПРОФЕСІЙНІ КРИМСЬКІ МЕДІЙНИКИ, ЯКИХ УТРИМУЮТЬ ЗА ҐРАТАМИ ЧЕРЕЗ ВИКОНАННЯ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ ОБОВ’ЯЗКІВ
Владислав Єсипенко
Журналіст-фрілансер «Радіо Свобода», блогер, ув’язнений з політичних мотивів у тимчасово окупованому Криму з березня 2021 року.
На момент анексії Криму жив з родиною в Севастополі, а згодом переїхав до Кривого Рогу. 2016 року став позаштатним журналістом видання «Крим.Реалії» проєкту «Радіо Свобода». Готував матеріали на соціальні та екологічні теми в Криму, проводив опитування кримчан.
У березні 2021 року його заарештували російські силовики. Звинувачують у незаконному виготовленні та зберіганні вибухівки. Його довго катували та опублікували постановочне інтерв’ю, в якому він нібито зізнається у передачі інформації СБУ. 16 лютого 2022 року він був засуджений до 6 років позбавлення волі та штрафу в розмірі 110 тисяч російських рублів. Апеляційний «суд» зменшив покарання до 5 років позбавлення волі. Весь час слідства і суду він перебував в СІЗО у Сімферополі. Після оголошення вироку доставлений в колонію № 2 міста Керчі в Криму.
«Багатьох із нас катували, погрожували фізичним знищенням, шантажували рідними та близькими, аби ми тільки зізналися в тому, чого не робили… І зрадили рідну державу. Ми опираємося як можемо, спростовуємо сказане нами під тортурами, доносимо свою правду на судах і пишемо листи на волю, щоб ви знали: ми не здаємось», – говорить Владислав Єсипенко.
Олексій Бессарабов
Журналіст, заступник головного редактора часопису «Чорноморська безпека», аналітик, офіцер запасу Військово-морських сил України, ув’язнений з політичних мотивів у Російській Федерації з листопада 2016 року.
Жив у Севастополі. Займався публікаціями з питань безпеки та проблем Чорноморського флоту РФ в Криму. В минулому був кореспондентом інформаційного видання «Главред», під псевдонімом Олексій Стрелецький публікувася у виданнях «Судоходство», «Чорноморська безпека», «Дзеркало тижня».
В листопаді 2016 року був затриманий російськими силовиками, а згодом заарештований за сфабрикованим звинуваченням у підготовці диверсії на «об’єктах військової інфраструктури і життєзабезпечення півострова». Його катували, вибиваючи визнання вини. У квітні 2019 року засуджений до 14 років позбавлення волі в колонії суворого режиму та штрафу в розмірі 300 тисяч рублів. Після відхилення апеляційної скарги його утримують у виправній колонії Кочубеєвського (Ставропольський край).
«Основною темою (переговорів із російською владою, – ред.) має бути тема безумовного звільнення незаконно утримуваних Росією осіб з колоній на території РФ та Криму. Це не питання політики, це питання відновлення мінімального рівня довіри, честі й моралі лідерів націй ХХI століття», – вважає Олексій Бессарабов.
Наріман Джелял, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу
Кримськотатарський політик, викладач, політолог та журналіст, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, керівник інформаційно-аналітичного підрозділу, ув’язнений з політичних мотивів з вересня 2021 року.
Працював ведучим на телеканалі «ATR», кореспондентом республіканської газети «Авдет» та викладав історію і правознавство у Сімферопольській міжнародній школі. Окрім того займався політологією та входив до складу Меджлісу кримськотатарського народу.
3-4 вересня 2021 року представники окупаційної «влади» РФ у Криму провели серію обшуків та затримали Джеляла та чотирьох інших українців. Співробітники ФСБ утримували його у наручниках із мішком на голові, чинили психологічний тиск та поводились із ним особливо жорстоко. Згодом ФСБ РФ опублікувало заяву, що Джеляла підозрюють у підриві ділянки газопроводу, що стався 23 серпня 2021 поблизу Перевального біля Сімферополя.
21 вересня 2022 року у «Верховному суді Криму» Наріману Джелялу, а також Асану та Азізу Ахтемовим оголосили вирок. Нарімана Джеляла засудили до 17 років позбавлення волі з відбуванням у колонії суворого режиму, а також виплату штрафу в 700 тисяч рублів.
«Протягом восьми років я, як журналіст, фіксував, збирав, аналізував, коментував і повідомляв про численні факти порушень прав та свобод людини, кримських татар у Криму. У тому числі відвідував та висвітлював численні політичні судові процеси, які у незалежному журналістському середовищі отримали назву «кривосуддя». З досвіду знаючи, що домагатися справедливості в російському суді у політично мотивованій справі марно, я не хотів витрачати сили та енергію на доведення численних фактів порушень під час фальсифікації нашої кримінальної справи. Але, як ви пам’ятаєте, я журналіст-фрілансер. І я одержав завдання. Від себе. Дякую за промовистий репортаж. Впевнений: його результати чудово впишуться у загальну картину політичних репресій у Криму. А вашим діям буде надано правову оцінку», – сказав Наріман Джелял в останньому слові на своєму судовому процесі.
* * *
Колеги, друзі, рідні та члени родин, вся Україна пам’ятає їх і вірить, що Крим вже скоро повернеться в юрисдикцію України, а всі герої, що боролися проти окупантів з 2014 року, будуть звільнені і повернуться в сім’ї і до мирних справ.
Інформаційна служба НСЖУ.
НСЖУ висловлює щиру подяку активістам Громадського об’єднання «Кримська солідарність» та Центру прав людини ZMINA за допомогу у підготовці цієї інформації.
