«Багато людей, навіть багато журналістів, психологічно не були готові до повномасштабного вторгнення… І хоча вони закликали нас «не думати про погані сценарії», ми свій перший план розробили за кілька місяців до великої війни». Про те, як Національна спілка журналістів України готувалася діяти в разі, якщо росіяни зважаться на повномасштабну агресію, під час асамблеї «Свобода медіа в контексті війни, демократії та фундаментальних прав ЄС» розповіла перша секретар НСЖУ Ліна Кущ.
Важливі питання безпеки журналістів, права на отримання та поширення інформації, специфіки роботи у зоні бойових дій, а також інші виклики, з якими стикаються медіа в умовах війни, обговорили під час сесії «Війна і право журналістів на поширення інформації». Ліна Кущ поділилася досвідом українських журналістів та наголосила на необхідності завчасної підготовки до надзвичайних ситуацій, психологічної підтримки, планів евакуації, технічного забезпечення та реорганізації редакцій.
– Я б хотіла закликати вас про всяк випадок мати план дій і оцінювати ситуацію навколо себе, – сказала Ліна Кущ. – Створюючи план, ми працювали над різними кейсами, передбачали різні види загроз і можливих впливів на нашу роботу. Ми думали, що основними ризиками для нас будуть цифрова безпека, відсутність зв’язку або відсутність електроенергії в деяких регіонах. Але ми не очікували, що всі українські регіони опиняться під російськими ракетами, ми не очікували такого серйозного удару в один момент. Тож, навчайтеся на наших помилках.
Ще один важливий аспект – не чекайте офіційного оголошення або евакуації. Ви повинні ухвалити власне рішення раніше. Кілька тижнів тому Сумська обласна організація журналістів попросила нас розробити план евакуації журналістів із Сум. Ми зустрілися з ними і пояснили, як це можна зробити, тому що після оголошення офіційної евакуації кілька категорій людей матимуть переваги в отриманні місць у транспорті, наприклад, діти, люди похилого віку, але не журналісти в першу чергу. Місто буде закрите для в’їзду транспорту ззовні, але, натомість, весь транспорт буде виїжджати.
У 2022 році в Маріуполі ми допомагали колегам і зіткнулися з ситуацією, коли нас просили надати транспорт і поїхати за певною адресою, щоб забрати людей. Це було неможливо, тому що люди в Маріуполі намагалися знайти укриття від обстрілів і змінювали своє місце перебування. Отже, важливо розробити ці плани евакуації перш ніж ситуація погіршиться.
Плани щодо себе теж важливі. Спочатку треба прийняти рішення, поки ситуація не погіршилася. Ти збираєшся продовжувати працювати журналістом? Чи підеш до армії?
Багато українських медіа припиняли роботу через те, що головного редактора призивали в армію, або він йшов добровольцем. Зараз, наприклад, в українських телекомпаніях відсоткове співвідношення між жінками і чоловіками приблизно 70% на 30%, а в деяких медіа це співвідношення жінок зросло до 80%. Ми маємо приклади минулого року, коли дві групи жінок пройшли спеціальний курс для операторів, і на порядку денному є курс для жінок-звукорежисерів. Тож не чекайте цієї надзвичайної ситуації, а проводьте такі курси і розробляйте плани, як перебудувати процес всередині редакції. Це важливо, щоб уникнути кризових ситуацій, пов’язаних із призовом до армії. Або, скажімо, ситуації браку кадрів, коли деякі журналісти з України змінили роботу або взагалі залишили журналістську професію.
Щодо підготовки до відключень електроенергії та технічних моментів, то зазначу, що редакції також необхідно мати оптоволоконний інтернет, генератор, зарядну станцію чи павербанк. Для невеликих редакцій найкраще підійде зарядна станція.
Також багато викликів існує зокрема для жінок-журналісток та колег, які залишаються на тимчасово окупованих територіях.
Психічне здоров’я є дуже важливим для кожного журналіста, і я хотіла б поділитися нашим власним досвідом. Наприклад, член нашої команди, яка відповідала за евакуацію та пошук журналістів з Маріуполя працювала 24-7, була на зв’язку з великою кількістю людей. Їй вдавалося знаходити житло, транспорт, паливо тощо. Але через два місяці вона в один день відмовилася від роботи, тому що була перевантажена та відчувала вигорання.
Другий приклад: це сталося з членом нашої комунікаційної команди. Він готував довгу історію про вбитих журналістів. Історія була бездоганною і передруковувалася багатьма ресурсами. Але наш колега сказав, що вона викликала у нього психологічні проблеми, тому нам довелося знайти для нього психолога і надати професійну допомогу.
Тому, будь ласка, звертайте увагу на ці проблеми з перших кроків.
Бо ж підготовка до «поганого сценарію» колись здавалася зайвою формальністю. Сьогодні саме ці завбачливі кроки дозволяють зберегти життя, команду й медіа в цілому.
Підготували Ольга Шугніло, Лариса Портянко
