Координатор ГО «Платформа визволення політв’язнів» Ігор ГРИБ як і інші учасники проведеного в НСЖУ круголого столу «Як збільшити присутність Криму в інформаційному просторі України в 2022?» наполягає: в Україні має діяти програма протистояння російській агресії не тільки у військовому та інформаційному плані. Зокрема, він підтримує відповідальну секретаря Українського ПЕН-центру Тетяну Терен в тому, що поряд з інформаційним спротивом велике значення у донесенні світові інформації про Україну і її боротьбу з агресором мають заходи культури.
Ігор Гриб добре знає, що таке російський полон і російська в’язниця, бо це його син Павло Гриб був підступно заарештований російським КДБ на території Білорусі, зазнав усіх жахів ув’язнення. Павла звільнили 7 вересня 2019 року в рамках обміну між Україною і РФ.
Сьогодні координатор ГО «Платформа визволення політв’язнів» Ігор Гриб каже:
- У 2019 році відбувся останній великий обмін полоненими між Україною та Росією. Відтоді тема політв’язнів Кремля зведена нанівець. Про це я можу в повною відповідальністю сказати як людина, яка займається цим питанням від 2017 року.
Ми не маємо права забувати, що йдеться про долі багатьох людей, які незаконно утримуються силовиками Російської Федерації і їхніми приспішниками. І сьогодні ми просто зобов’язані повернути цю тему в порядок денний політики нашої держави.
Так сталося, що протягом останніх років на перший план вийшли проблеми з пандемією covid-19. Минають місяці і нічого не міняється, а разом з тим зменшується запас оптимізму щодо швидкого визволення бранців Кремля з неволі. Як не боляче про це говорити, але до теми полонених втрачений інтерес і в засобах масової інформації. Це було особливо помітно, коли ми у вересні 2020 року до річниці масового обміну полоненими готували заходи стосовно визволення бранців Кремля.
Минуло сім років від початку війни в Україні. Зрештою вже має бути створена державна програма протистояння російській агресії і не тільки у військовій сфері. У першу чергу це має бути вплив на уми людей, коли маємо дати достойну відсіч агресору в інформаційній війні усіма доступними способами і методами.
Російська Федерація давно і успішно використовує можливість впливати на свідомість людей по всьому світові. Як вони це роблять? Наприклад, це російський балет, який гастролює по багатьох країнах. Мовляв, дивіться, які ми гарні, який у нас балет, які проводимо вистави, як розвиваємо культуру. І люди в світі мають уяву про Росію, не як про агресора, а як про відкриту світові країну високої культури.
Така державна підтримка має бути і в Україні, має діяти державна програма. Бо ми всі можемо багато говорити і планувати, але на аматорських засадах нічого не зрушиться з місця. Аматорство і голий ентузіазм можуть діяти і мати силу рік-два, але не не на восьмому році боротьби з таким потужним ворогом, як Російська Федерація. Люди втомлюються, у людей відбувається вигоряння, ми починаємо програвати. Втомлюються й журналісти, бо просто нереально писати весь час про одне й те саме.
В Україні створено Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Як людина, яка там працювала, можу стверджувати, що державна підтримка можлива, але не у всіх чиновників є бажання добросовісно і з душею працювати.
У 2020 році було виділено 126 мільйонів гривень, з яких 60-70 мільйонів можна було б виділити на деокупаційні заходи – спланувати виставки, поїздки, інші культурні заходи. Але це в силу різних причин цього зроблено не було. На жаль.
Нагадаємо, що за участі відомих громадські діячів, правозахисників і журналістів Національна спілка журналістів України провела круглий стіл на тему: «Як збільшити присутність Криму в інформаційному просторі України в 2022?». У ході дискусії виступили голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат кількох скликань Рефат Чубаров, голова НСЖУ Сергій Томіленко, перша секретар НСЖУ Ліна Кущ, кримський журналіст, секретар НСЖУ Микола Семена, голова Правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко, голова Правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, координатор «Платформи звільнення політв’язнів» Ігор Гриб, голова Правління ГО «Лабораторія журналістики суспільного інтересу» Наталія Гуменюк, виконавча директорка Українського ПЕН-центру Тетяна Терен, голова Правління ГО «Кримськотатарський ресурсний центр» Ескендер Берієв, головний редактор сайту судової журналістики «Ґрати»; Антон Наумлюк, ведуча Першого кримськотатарського телеканалу ATR Гульсум Халілова.
Також під час цього заходу НСЖУ презентувала «Рекомендації для журналістів «У фокусі – КРИМ» за підсумками спеціального онлайнового курсу для українських медійників. Авторами Рекомендацій є відомі журналісти, активісти НСЖУ Ліна Кущ та Микола Семена.
