Журналісти обмінялися думками про стан українських друкованих видань, діяльність місцевих медіа, функціонування інформаційних телеграм-каналів, фінансування, а також про найболючіші та найважчі теми матеріалів у медіа
Про все це йшлося під час круглого столу, який відбувся у стінах Львівської обласної організації Національної спілки журналістів. У зустрічі взяли участь понад 20 медійників.
Сьогодні в українському інформаційному просторі є чимало істотних проблем. Серед них – численні маніпуляції в медіа, клікбейтні заголовки у матеріалах та низький рівень професійної підготовки журналістів. Доводиться визнати, що, на жаль, і серед локальних медіа, і серед всеукраїнських є такі, які не якісно виконують свою роботу та забувають головну місію – належним чином інформувати суспільство.
Учасники круглого столу обговорили основні прогалини в інформаційному просторі України, а також шукали можливі шляхи розв’язання проблем. Йшлося про функціонування телеграм-каналів, які часто викривлюють інформацію, але попри те мають величезну авдиторію, про стан друкованої преси та діяльність Укрпошти, яка значно ускладнила розповсюдження друкованих ЗМІ.
Також під час круглого столу йшлося про тематику місцевих видань та найболючіші теми, зокрема, як писати про загиблих Героїв та розповідати їхні історії. Серед пропозицій – створити Книгу пам’яті, що вміщуватиме історії усіх Захисників, які загинули.
Також журналісти звернули увагу на тему інформаційної політики України та підготовки кваліфікованих кадрів. Журналістика як професія повинна зберігати свій престиж, а журналісти мають якісно інформувати суспільство.
Дискутували й про те, як писати про наші невдачі й втрати так, щоб не демотивувати аудиторію.
– Дуже важливо говорити людям правду, якою б вона не була. Районні газети – найближчі до людей, адже вони є частиною громади. Вони мають показувати, що і як відбувається сьогодні. Писати про наших загиблих Героїв, розповідати, що коїться на лінії фронту. Потрібно не боятися казати людям правду. Ми маємо підтримати українську армію і говорити людям правду, – зазначив журналіст Микола Пасько.
Важливо, аби читач/слухач/глядач розумів, що медіа відстоює, перш за все, інтереси народу та розповідає йому правду. Тільки тоді воно матиме свою постійну авдиторію, яка буде вірити й довіряти.
Учасники круглого столу обговорили і плани на 2024 рік. Координатор Львівського центру журналістської солідарності НСЖУ Наталія Войтович зауважила, що Центр та Спілка й надалі організовуватимуть круглі столи, тренінги, воркшопи та зустрічі, до яких закликала долучатися медійників.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти об’єднаного Центру журналістської солідарності Львів-Чернівці – 097 907 97 02 (Наталія Войтович, координатор Львівського центру, Володимир Бобер – асистент), адреса: вул. Соломії Крушельницької, 5.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Аліна Штемпель
