Національна спілка журналістів України (НСЖУ) прагне бути ефективним посередником між Національною радою з питань телебачення і радіомовлення з одного боку і українськими медіа з іншого, в тому числі в питаннях імплементації нового закону «Про медіа».
На цьому наголосив голова НСЖУ Сергій Томіленко під час галузевої наради (семінару) «Реєстрація друкованих медіа», яку Спілка провела 4 березня за участю фахівців Нацради з питань телебачення і радіомовлення.
Понад півтори тисячі друкованих медіа зареєструвала Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, відколи закон «Про медіа» набув чинність – від 31 березня 2023 року.
– Зареєстрували 1513 друкованих медіа. Найбільша кількість — із Києва (365 медіа), Волинської області (235), Львівської — (125), Харківської – (131). В інших областях цифра менша за 100. До того ж, на опрацюванні перебувають іще близько 400 заяв, – про таку статистику розповіла начальниця управління ліцензування та реєстрації Національної ради Людмила Запорожець.
Працівники апарату медіарегулятора нагадали, що 29 лютого були внесені зміни до форми заяви, яку заповнюють суб’єкти для реєстрації. А тому ті, хто надсилатиме свої документи після цього терміну, мають використовувати оновлену форму.
У березні закінчиться не сам процес реєстрації друкованих і онлайн-медіа, а перереєстрація тих ЗМІ, що існували до набуття чинності Закону «Про Медіа», зазначив член Національної ради Олександр Бурмагін.
– Ідеться про супутникові, кабельні аудіовізуальні медіа, провайдерів аудіовізуальних сервісів, які за попереднім законом працювали на підставі ліцензій, і друковані медіа, що мали свідоцтво про реєстрацію, яке видавало Міністерство юстиції України, – цитує Олександра Бурмагіна сайт Нацради. – До цього часу ці суб’єкти можуть пройти реєстрацію безкоштовно на підставі раніше виданих ліцензій чи свідоцтв. Після цього терміну Національна рада реєструватиме суб’єктів у сфері медіа, але це відбуватиметься зі сплатою реєстраційного збору.
Також було зазначено, що для цих медіа (супутникових, кабельних аудіовізуальних, друкованих медіа, провайдерів аудіовізуальних сервісів) реєстрація є обов’язковою умовою для діяльності. Тобто ті, хто не пройдуть реєстрацію до 1 квітня і далі провадитимуть свою діяльність, порушуватимуть закон.
Олександр Бурмагін також зосередив увагу представників друкованих медіа на передбаченому Законом інституті спільного регулювання. Зокрема, він розповів, що цей механізм дає змогу спільно з регулятором напрацювати критерії для контентних обмежень і їх застосування – щодо важких випадків мови ворожнечі, дискримінаційних проявів тощо. Ці органи, крім того, можуть брати участь у розгляді справ про порушення конкретними медіа Закону і надавати свій висновок, чи було порушення, чи ні.
– Тобто, таким чином, – балансувати дискрецію повноважень регулятора в конкретній справі стосовно конкретного медіа. Звісно, є обмеження, що таку експертизу зможуть проводити тільки ті медіа, які стали учасниками органу спільного регулювання, – пояснив він.
Створити такий орган спільного регулювання у сфері друкованих медіа можна лише за ініціативи самих медіа. Поки що друковані медіа не ініціювали створення цього органу, а тому відстають тут від аудіальних, аудіовізуальних та онлайн-медіа.
– Друковані медіа поки що не ініціювали такого органу для себе. Це питання вартує обговорення. Ми готові, в комунікації зі Спілкою чи Нацрадою, надавати будь-яку допомогу в цьому процесі, — додав Олександр Бурмагін.
Також спікерами вебінару НСЖУ були Валентин Коваль – перший заступник голови Національної ради і Тетяна Коваль – начальниця відділу реєстрації Національної ради.
Онлайн-семінар залучив майже сотню учасників, частина з яких — колеги з деокупованих та прифронтових територій.
Семінар «Реєстрація друкованих медіа» організували Національна спілка журналістів України спільно з Національною радою з питань телебачення і радіомовлення за підтримки Проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні».
Інформаційна служба НСЖУ
