На фейсбук-сторінці газети «Колос», що виходить у Тальному на Черкащині, раптом з’явилися яскраво-червоні мітки – «BANNER», «Заблоковано за невиплату заробітної плати найманим працівникам». Перша думка – невже таке вчинив хтось з редакції, коли не зміг вирішити питання заробітної плати цивілізованим шляхом? Виявляється, що це не так.
Головна редакторка «Колоса» Ірина Рогова пояснила:
«2 вересня вночі нам таким чином заблокували не тільки сторінку на фейсбуці, а й електронну пошту. І скоїли цю підлість якісь сторонні зловмисники. Нас дивує така ситуація, адже у редакції ніколи не було заборгованості ні з виплати заробітної плати, ні зі сплати всіх податків. Усі платежі здійснюються вчасно і в повному обсязі.
Самі ми розблокувати чийсь недолугий «жарт» не можемо. Тому звернулися із заявою до правоохоронних органів, до кіберполіції, разом із заявою передали необхідні для розслідування фінансові документи. Тепер чекаємо результатів розслідування».
Сьогодні тижневик «Колос» має 2100 передплатників. До широкомасштабної російської агресії виходили на восьми сторінках, тепер, коли різко знизилися обсяги реклами, а разом з цим і надходження в бюджет, перейшли на чотири сторінки.
Активно наповнюється сторінка у фейсбуці, де щоденно подається інформація з життя громади, в яку вплітаються розповіді про захисників України та їхні сім’ї. Призупинило цю роботу тільки ось це злочинне блокування.
Тижневик виходить безперебійно і без затримок. Виняток становили кілька тижнів у березні 2022 року, коли з початком широкомасштабного віроломного наступу російського війська виникли проблеми в друкарні і кілька березневих випусків довелося пропустити.
Проблеми з децентралізацією «Колос» не зачепили: змінився тільки статус – газета стала не районною, а виданням Тальнівської громади, що увійшла до Звенигородського району Черкащини. Тоді втрати передплатників не сталося. Не відбулося різкого зменшення тиражу і після 24 лютого 2022 року. В редакції пояснюють це тим, що в громаді не було відтоку населення, люди практично не виїжджали в інші краї і залишилися вірними своєму виданню.
В редакції працюють п’ятеро співробітників – троє журналістів, включно з головною редакторкою, дизайнер і бухгалтерка. Зараз, коли трохи підвищилася вартість друку, фінансово стало складніше, вирішили на кілька місяців перейти на роботу на половину ставки.
«Ми не можемо дозволити, щоб газета, яка була заснована в 1930 році і має багату історію, припинила своє існування, – каже Ірина Рогова. – Читачі нам довіряють, кажуть, що поважають нас за правдолюбство, і ми не можемо цих людей підвести, коли вони особливо потребують інформації з життя громади».
А далі в нашій розмові звучить те, про що чуєш кожного разу при спілкуванні з редакторами місцевих видань, – «Укрпошта» своїми «реформами» руйнує пресу.
В редакції добре знають своїх передплатників, багато з ними спілкуються щодо газетних матеріалів. А коли запрошують до передплати, чують: «Ми передплачуємо, але часто отримуємо наш «Колос» через тиждень після виходу в світ». І навіть якщо в село привозять газету вчасно, як правило, пересувні відділення залишають її в старостатах або сільських адміністраціях, куди передплатник не завжди може прийти, щоб її забрати.
Головна редактора «Колоса» розповіла:
«Починаючи з включення до Каталогу видань, «Укрпошта» – це знущання над друкованими ЗМІ. Газета, що з року в рік виходить без змін, багато років включається в каталог, змушена двічі на рік подавати купу документів і платити за включення в каталог 550 гривень. Скільки років порушуємо це питання, але «Укрпошта» кожного разу залишає його без вирішення.
Також щороку ми наперед платимо «Укрпошті» за вчасну доставку 60 – 70 тисяч гривень. За угодою, пошта повинна доставляти газету передплатникам, а не старостатам і адміністраціям. Виходить, що гроші беруть, а умови доставки не виконуються.
З керівницею місцевої дирекції «Укрпошти» Аллою Соколовською у нас складаються нормальні ділові стосунки, вона відразу реагує на наші прохання розібратися з черговою невчасною доставкою газети. Але й у самої пошти є проблеми: стаціонарне відділення зашилося тільки в Тальному, по селах листонош, які мали добрий контакт з людьми і були нашими помічниками, не залишилося.
На пересувних відділеннях через малі зарплати при великих обсягах роботи люди не затримуються, щоразу приходять нові, не обізнані з роботою, і знову не затримуються. Виходить, що й спитати немає з кого».
Та попри всі негаразди, в редакції «Колоса» вірять, що все лихе пройде, і головне на сьогодні – зберегти видання і читача. Тільки б держава звернула увагу, що «Укрпошта» руйнує не тільки місцеву пресу, а вже руйнує саму себе.
Ольга Войцехівська, «Журналіст України»
