Про це не можна мовчати: росія викрадає, тримає у тюремних застінках, катує і судить українських журналістів. Так, сімферопольський окупаційний «суд» 6 жовтня засудив на 13 років позбавлення волі за «шпигунство» журналіста та громадського діяча з Нової Каховки, що на Херсонщині, Сергія Цигіпу.
Сергій на своїй сторінці у фейсбуці викладав інформацію про події на Херсонщині, бо люди були розгублені й боялися самі про це писати. Після викрадення журналіста, яке сталося торік у березні, родина довгий час не знала, де він перебуває, і лише у жовтні 2022 року довідалася, що Сергія Цигіпу утримують у СІЗО №1 Сімферополя.
Під час пресконференції 10 жовтня у НСЖУ, присвяченій темі ув’язнення Сергія Цигіпи, дружина медійника Олена Цигіпа розповіла про цей процес, та про жахливий тиск, який чинили загарбники на журналіста. За її словами, спочатку прокурор вимагав дати Сергію 19 років…
«Я патріот своєї країни, – сказав Сергій в останньому слові на «суді». – Ви викрали мене із моєї країни. Я робив те, що вважаю за потрібне! Про те, що ви оголосили «СВО», я дізнався лише через півроку, вже в Криму. Мені байдуже, скільки ви мені дасте – два роки чи двадцять. Я розумію, що це для вас показова справа, ви намагаєтеся залякати людей. Для мене єдиний варіант стати вільним – дочекатися ЗСУ».
Олена Цигіпа розповіла, що Сергій не визнав своєї провини й намагався довести до «суду», що його права порушено.
За словами пані Олени, журналіст не мав можливості скористатися послугами адвоката, якого знайшла родина. Більше того, вона отримала копії нібито відмов Сергія від правозахисника, написані нерівним почерком. І розповіла, що графологічна експертиза встановила, що це писав Сергій Цигіпа, але духе схоже, що під тиском.
Перша секретар НСЖУ Національної спілки журналістів України Ліна Кущ висловила солідарність із полоненим росією журналістом Сергієм Цигіпою, та від імені НСЖУ висловила йому підтримку.
– Ми переконані, що навіть за ґратами він дізнається про те, що ми його підтримуємо. Ми висловлюємо солідарність Олені Цигіпі й хочемо запевнити, що ви не на одинці боретеся за визволення вашого чоловіка. Цивільні полонені, якими є журналісти, не є комбатантами, й, відповідно до міжнародного права, вони мають бути звільнені безумовно, без жодних обмінів. Проте українська правова система та міжнародні інституції виявилися неготовими до вирішення проблем цивільних полонених в Україні. На прикладі Сергія Цигіпи та інших заручників ми бачимо, що ця проблема є системною, – сказала Ліна Кущ.
Правозахисниця, журналістка Людмила Гусейнова під час пресконференції в НСЖУ висловила обурення ставленням російських окупантів до цивільних полонених. Вона назвала вирок Цигіпі страшним і розповіла, що це не єдиний випадок, коли людей б’ють, щоб вони відмовились від адвоката. За словами Людмили Гусейнової, Сергій Цигіпа та інші полонені – це герої, які не продають свою країну й не зраджують. Правозахисниця нагадала також, що в Сніжнянській колонії Донецької області 2-3 роки в полоні перебувають жінки.
Про ставлення росіян до українських журналістів у Криму розповів секретар Національної спілки журналістів Микола Семена, у якого в 2017 році був «досвід кримського правосуддя». Ві розповів, що заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров назвав кримські «суди» «процесами, в яких зрадники судять патріотів».
– Недаремно Сергія Цигіпу судили саме в Криму, тому що всі кримські «суди» мають досвід фальсифікації будь-яких справ. Це характерна риса всіх цих «судів». Судді-зрадники, — сказав Микола Семена.
Інформаційна служба НСЖУ
