Кількість друкованих видань в Україні стрімко скорочується, і значну роль у цьому відіграє політика керівництва «Укрпошти», переконаний медіаексперт Сергій Чернявський. Станом на початок 2024 року в країні видавалося майже 1200 найменувань друкованих медіа, а зараз – менше тисячі, не враховуючи видання вищих навчальних закладів.
Особливо критична ситуація з щоденними газетами – в Україні не залишилося жодної, крім офіційних видань Верховної Ради та Кабінету Міністрів. Під загрозою опинилися і міські газети у найбільших містах – Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі та Львові.
За словами експерта, які він оприлюднив під час міжнародної онлайн-конференції НСЖУ «Українські медіа під час війни», після 2014 року понад 500 видань припинили вихід через окупацію, з них 96 – після повномасштабного вторгнення. Ще 51 видання виходило до окупації в Автономній Республіці Крим.
Сергій Чернявський навів тривожну статистику щодо інфраструктури поширення друкованих медіа: кількість стаціонарних поштових відділень скоротилася з 11 тисяч у 2017 році до 4698 у 2023 році. Кількість листонош зменшилася на 75%. У структурі доходів «Укрпошти» передплата і доставка видань зараз становить менше 3%.
Експерт також звернув увагу на фінансові показники підприємства. За його даними, з 2017 по 2024 рік загальний збиток «Укрпошти» становить понад 2,4 мільярда гривень. При цьому зарплата генерального директора Ігоря Смілянського зросла з 1,8 мільйона гривень на рік у 2016 році до понад 11,5 мільйонів у 2023 році.
– Місячна зарплата генерального директора порівняно з середньою зарплатою в «Укрпошті» – це майже 221 зарплата співробітника, – підкреслив Чернявський.
За оцінкою експерта, така політика керівництва «Укрпошти» становить серйозну загрозу для майбутнього друкованих медіа в Україні, особливо регіональних видань, які залежать від системи поштової доставки.
3 лютого 2025 року з нагоди третьої річниці повномасштабної російської агресії Національна спілка журналістів України провела міжнародну онлайн-конференцію «Українські медіа під час війни: виклики, досвід, майбутнє».
Захід зібрав понад 130 учасників та 20 провідних спікерів з України та з-за кордону. Серед спікерів – координаторка програм для Європи і Центральної Азії Комітету захисту журналістів (CPJ) Гульноза Саїд, виконавчий директор Міжнародного прес-інституту Скотт Гріффен, президентка Європейської федерації журналістів Майя Север, представниця Глобального форуму з медіарозвитку Ліза Безушко, медіаментор фундації Hirondelle Сабра Аєрс, голова комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Академії української преси Андрій Коваленко та інші. Модерували конференцію голова НСЖУ Сергій Томіленко і перша секретар Спілки Ліна Кущ.
Конференція охопила широке коло питань: від трансформації медіа та міжнародної солідарності до проблем ментального здоров’я журналістів та особливостей висвітлення подій війни для міжнародної аудиторії. Окремі панелі були присвячені роботі жінок-журналісток на передовій та викликам для регіональних медіа.
За підсумками заходу підготовлено резолюцію з рекомендаціями щодо підтримки українських медіа, яка включає пропозиції щодо забезпечення ментального здоров’я журналістів, підтримки локальних медіа та впровадження тривалих програм допомоги українським ЗМІ.
Інформаційна служба НСЖУ
