Ціную медіафоруми за можливість побачитися з друзями й колегами. Політична ситуація в світі і війна в Україні негативно впливають на медіаринок, українські учасники в кулуарах Lviv Media Forum говорили про те, як перебудовують свою роботу і підлаштовуються під мінливі умови. Перевозять редакції, шукають нові джерела фінансування, навчаються і тримають звʼязок із аудиторією.
– Без паніки, але з постійною адаптацією до нових і нових викликів. Навіть якщо йдеться про просування в соцмережах (ох, ці мінливі алгоритми).
– Оцінювати обстановку потрібно щодня, а змінювати підходи – ледь не щотижня. І безпекові – в тому числі (про це, до речі, говорили під час презентації дослідження Truth Hounds про обстріли прифронтових готелів, де живуть журналісти)
– В таких умовах важко будувати далекі плани (точніше, важко реалізувати побудовані плани), але важливо зберегти довіру й репутацію.
– Довіра й репутація – головний капітал журналістів, який накопичується десятиліттями. Тому я скептично ставлюся до закликів обʼєднувати редакції і робити одне-два потужних медіа на весь регіон: новоствореним редакціям ще довго буде потрібно працювати на власне імʼя.
– Іноземні партнери питали про безпеку українських журналістів, особливо в умовах загострення на фронті, а також про те, чи залишилися на окупованих територіях українські журналісти, які продовжують працювати на незалежні медіа.
– Ця тема викликає запитання, на яке немає однозначної відповіді: як ми повертатимемо українців із окупованих територій і яка в цьому роль медіа сьогодні? Чи взагалі можливе повернення тих людей, які понад 11 років перебувають під впливом потужної російської пропаганди? Яку роль можуть зіграти місцеві медіа в цьому процесі повернення?
– І про гроші. Ситуація з фінансуванням місцевих медіа сумна, але більшість із тих, з ким спілкувалася у Львові, оговталися від шоку. Знайшли варіанти на 3-5 місяців, далі буде видно. В більшості редакцій провели скорочення, не скорочували лише там, де вже урізали штат максимально.
Тим, хто залишився, доведеться працювати більше, але за ті ж гроші. Або менші.
Ліна Кущ, перша секретар НСЖУ
