Потужне краматорське поліграфічне підприємство, яке свого часу друкувало 27 газет регіону, після багатьох місяців простою знов випускає пресу. Так, за сприяння НСЖУ в Краматорську побачили світ лиманська «Зоря» і бахмутський «Вперед».
Юрій Мельник із працівником друкарні
– У 2014 році в Краматорську теж було важко, навіть окупація була, але зараз, ясна річ, на порядок важче, – сказав у коментарі пресслужбі НСЖУ директор ТОВ «Краматорський друкарський дім» Юрій Мельник. – Але сподіваємося на подальшу роботу і на те, що все буде Україна.
Значна частина жителів Краматорська, не витримавши життя під постійними обстрілами, вирішила за краще виїхати з небезпечного міста. Друкарня – не виняток. Із 63 працівників підприємства зараз у місті залишилися і працюють лише 14. Решта – в неоплачуваних відпустках, виживають завдяки гуманітарній допомозі або роз’їхалися по всій Україні та Європі.
– Нам важливо, щоб колектив зберігся, щоб усі зібралися знов. Можливо, зараз роботи немає, але коли закінчиться війна… Коли буде оголошено вибори – треба ж буде комусь працювати, – сподівається Юрій Мельник.
Зараз, після звільнення Лимана, обстріли трапляються не так часто, як раніше, але, як і скрізь в Україні, спокійного життя в Краматорську годі й чекати.
– Народ, однак, став почуватися спокійніше. На роботу ходять охочіше, – каже очільник друкарні. – Точніше, я сам вожу працівників, щоб зменшити небезпеку. Відновили друк деяких газет, друкуємо бланки для лікарень, книжково-журнальну продукцію… Тобто, життя помалу відновлюється, бо з квітня (відколи зупинили друк більшість газет, крім мирноградського «Родного города») донедавна ми практично простоювали. Дякуємо голові НСЖУ Сергієві Томіленку, який сприяв наданню фінансової допомоги лиманській «Зорі» і бахмутській газеті «Вперед». На жаль, поки що немає можливості відновити випуск наших «Краматорских новостей» – всі працівники редакції роз’їхалися.
Юрій Володимирович дякує місцевій владі, яка підтримує колектив, у тому числі й виділяючи гуманітарну допомогу.
– Була затримка із виплатою заробітної плати нашим працівникам. Ми платили те, що отримували від випуску небагатьох газет, але цього замало, тож заборгованість накопичувалася. Тепер, на щастя, активізувалися замовлення канцелярської продукції. Налагодили також виробництво на території Києва: друкуємо постери, банери, паперові стаканчики, медичні маски. Звісно, шкода, що преса в регіоні майже не входить: ми друкували аж 27 газет! – зітхає директор друкарні.
Головний редактор лиманської газети «Зоря» Олександр Пасічник каже, що знайомий із Юрієм Мельником 43 роки.
– Це людина, яка достойно, професійно робить свою справу, до роботи якої я не маю жодних претензій. Наш номер, який нещодавно вийшов уперше після визволення Лимана, надрукували вчасно і добре, незважаючи, що зараз підприємство має кадрові проблеми, – сказав журналіст у коментарі НСЖУ.
Тієї ж думки – і головна редакторка бахмутської газети «Вперед» Світлана Овчаренко.
– В умовах, коли фронт проходить зовсім недалеко від Краматорська, місто регулярно обстрілюють, робота будь-якого підприємства – це свого роду подвиг. Для нас, місцевих ЗМІ, це дуже важливо, тому що після захоплення ворогом Донецька і Горлівки краматорське підприємство залишилося єдиною друкарнею на весь наш регіон, – зазначила в коментарі НСЖУ Світлана Овчаренко. – Сподіваюся, що ми й надалі виходитимемо, наша газета – друкуватиметься.
На переконання Юрія Мельника, час для того, щоб відмовитися від друкованої преси на користь інтернету, ще не настав.
– Добре, що це розуміють у столиці: ми періодично отримуємо замовлення на друк загальноукраїнських газет для нашого регіону, – каже Юрій Мельник. – Крім того, ринок явно потребує друкованої преси. Я спостерігаю за дрібними торгівцями, які в людних місцях раніше поширювали наші газети. Зараз вони торгують столичною пресою, кросвордами… І люди купляють! Купують люди старшого віку, купує й молодь. Хоча в місті є і телебачення, і інтернет. Приміром, інформацію про купівлю і продаж можна знайти в інтернеті, а все одно люди віддають перевагу друкованій пресі. Це факт! Звісно, тиражі вже не такі, як раніше… Але багато залежить від змісту газети – зуміла редакція зацікавити читача чи ні, професійні в ній працюють журналісти чи менш професійні.
Крім того, Юрій Мельник каже, що відчувається потреба в газетах на деокупованих територіях, де інтернет часто не працює, і людям гостро бракує інформації.
Традиційно підприємство активно наймало на роботу людей з інвалідністю.
– Можу з упевненістю сказати: людина з інвалідністю – більш відповідальний працівник, ніж хтось інший. Можливо, тому що дорожить робочим місцем, – каже Юрій Мельник.
Співпрацювали із міжнародними організаціями, які на вигідних умовах виділяли кредити для закупівлі обладнання. Зокрема, цьогоріч мало розпочатися виробництво екологічних пакетів із кукурудзяного крохмалю. Тепер із цим проблеми: змінився курс долара, ускладнилася логістика доправлення вантажів.
– Але надії на краще не втрачаємо, – каже директор друкарні. – Ось зараз осінь, людям потрібні календарі на наступний рік. Це – теж заробіток. Можливо, запустимо й свою газету «Краматорские новости»…
Інформаційна служба НСЖУ