«Розповідаю світові про незламність українців» — під таким гаслом проходив ХІІІ всеукраїнський конкурс учнівських творчих робіт «Я — журналіст!». 28 квітня в Києві нагородять його переможців. Це — діти війни: старшокласники, які своїми творами, фотографіями і відео прагнуть донести світові правду про війну в Україні.
«Моєї квартири просто немає. На її місці тільки порох і пил від пожежі та ракети, яка влучила ще навесні, — розповідає 15-річна Анна Зубрейчук із Харкова. Вона — з Північної Салтівки. У своїй роботі дівчина розповідає про те, як двічі впродовж року війни відвідувала свій рідний район.
«Все це нагадувало зону відчуження, нібито життя покинуло цю частину міста, — пригадує Анна першу поїздку влітку 2022-го. — Там було моторошно, сумно і тихо. Ця тиша лякала, навіть попри те, що зрідка було чутно вибухи з області і прикордонних районів Харкова, які досі нагадували, що ворог близько, а зло ще існує. Тоді я думала, що, можливо, вже більше не повернуся на свою рідну Північну-3… Восени їхала на Салтівку вже з менш веселим настроєм. Я знову боялася побачити те саме, що бачила влітку. Заїхавши на свій район і побачивши перші будинки, які розташовані на Північній-3, я дуже зраділа, бо виявила світло у деяких вікнах. Проїхавши далі і не повірила своїм очам, побачивши автобус. Його пустили зовсім нещодавно. Так, звичайно, людей там не так багато, як було раніше, до війни, але все ж таки вони живуть і пересуваються громадським транспортом, їдучи на роботу або до магазинів…»
Інший харків’янин, Олексій Озеров, розповідає про те, як з 24 лютого 2022 року живе разом із батьками, акторами театру ляльок, у будівлі театру. Він пригадує перші враження від нового житла:
«Я бачу, як на сцені замість декорацій з’являються пакунки, ящики. Дорослі, які ще недавно вирішували, як прогодувати всіх на цьому “Ноєвому ковчезі”, починають активно діяти, створюють гуманітарний хаб «Л.ОБ». Разом з батьком та його друзями ми розвантажуємо, складаємо, пакуємо та відправляємо за адресами такий необхідний гуманітарний вантаж. Місто здригається від вибухів, ввечері стає безлюдним, але на вулицях висаджують квіти. Я радію, що можу теж хоч чимось допомогти. Пізно ввечері мама годує мене та батька, а очі у неї блищать. Ні, вона не плаче, вона сильна. Засинаю я в гримерці, де ми тепер мешкаємо…»
Олександр Кононенко із Миколаєва втратив на війні батька. Він загинув на Донбасі ще до початку повномасштабного вторгнення. Торік Сашко присвятив йому свою конкурсну роботу. Не думав, що повномасштабна війна змусить повернутися до теми під новим кутом… Ось як він про це розповідає.
«Мій батько, Володимир Кононенко, загинув у зоні АТО 2 лютого 2019 року. Він служив на посаді старшого бойового медика. Роки без батька пролетіли в турботах про маму та маленьку сестричку, якій виповнилося на день його загибелі 7 місяців. Мені тоді було 12. Я намагався жити так, щоб тато там, далеко, не хвилювався. Я не кинув спорт, готувався до вступу в будівельний коледж, адже так хотів батько. І навіть війна не змогла зруйнувати моє життя, я хотів бути сильним заради нього. Не міг подумати про те, що мої друзі колись теж отримають жахливі звістки про загибель рідних, а я буду їх підтримувати. Доля родини моєї подруги з гуртка журналістики Маргарити Купченкової схожа на долю моєї родини. Звістку про загибель Олександра Максутова, батька Маргарити, його родина отримала через місяць після початку повномасштабної війни…»
Незламність військовослужбовців, волонтерів, освітян, медиків, енергетиків, журналістів, усіх, хто спільними зусиллями наближає нашу перемогу — в центрі кожної конкурсної роботи. Серед переможців — учні з усієї України, від Бахмута до Ужгорода. Разом з учителями та батьками вони приїдуть до Києва 28 квітня.
Особлива родинна атмосфера відзначення переможців і душевні життєві історії його учасників і героїв — “фірмова” риса конкурсу “Я — журналіст!”. Це всеукраїнське змагання для юних авторів творів, фото і відеоробіт проходить з 2009 року. Цьогоріч учасниками конкурсу стали 808 старшокласників із усіх областей України, які нині проживають в Україні та ще 12 країнах світу — від Норвегії до Туреччини, від Грузії до Сан-Маріно.
Засновник конкурсу журналіст Віталій Голубєв каже: підтримуючи юних колег, прагне показати їм: їхня праця потрібна в Україні, і ці діти мають перспективу в нашій державі. “Сам був юнкором і знаю, як важливо у віці 14-15 років відчути підтримку, розуміння суспільства, отримати поштовх до подальшого розвитку”, – пояснює Віталій, який нині є секретарем Національної спілки журналістів України. На його переконання, нині, коли чимало дітей не мають можливості повноцінно навчатися, вживу спілкуватися з однолітками і вчителями, залучення школярів до таких конкурсів, де вони мають можливість осмислити власний травматичний досвід і водночас розповісти про приклади незламності своїх співвітчизників — це не просто ще один освітній проєкт. Це складова зміцнення українського інформаційного простору, посилення національної інформаційної безпеки.
“Я — журналіст!” за 14 років пройшов шлях від обласного (з “пропискою” в місті Рівне) до регіонального, а згодом — всеукраїнського конкурсу. Це суто волонтерський проєкт: жодної копійки бюджетних коштів на його проведення за всі 14 років не використано. Так само конкурс не фінансується політичними силами, він є позапартійним і некомерційним. Левову частку витрат на проведення конкурсу несе його засновник. Допомагають меценати. А цього року до нагородження переможців долучились усі бажаючі завдяки збору, який відкрили з власної ініціативи переможці минулих років, які нині вже не беруть участі у змаганні.
Запрошуємо колег-журналістів висвітлити цю подію — цим ви не лише підтримаєте обдаровану молодь, а й зробите свій внесок у творення добра в українському суспільстві, поширення позитивних прикладів незламності українців. Нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу учнівських творчих робіт “Я — журналіст!” відбудеться у конференц-залі Національної спілки журналістів України за адресою м.Київ, вул. Хрещатик, 27 а, другий поверх, 28 квітня (п’ятниця) об 11 годині. Тривалість заходу — 2 години. Ви зможете поспілкуватися з учнями-переможцями конкурсу нинішнього та минулих років, їхніми вчителями і батьками, отримати коментарі від засновника та партнерів проєкту.
Контакти засновника конкурсу:
Віталій Голубєв
050 339 39 85 (також телеграм)
098 500 47 60 (також вайбер)
