Працювати на фронті ніколи не було легко – на це звернула увагу експертка з безпеки журналістів мережі Центрів журналістської солідарності, медійниця з майже 30-річним стажем Тетяна Уралова, розповідаючи редакторам газет про особливості роботи журналістів у зоні бойових дій під час дводенного офлайн-тренінгу у межах навчально-просвітницького проєкту «Кроки до сталого розвитку» для локальних медіа з прифронтових і деокупованих територій».
Медійників турбує проблема взаємодії цивільних журналістів-воєнкорів з військовими, зі штабами, з пресофіцерами, яка ніколи не буває простою з огляду на воєнний час. До всього, додається людський чинник. Насамперед, це стосується акредитації, і не лише безпосередньо в зону бойових дій із безліччю своїх нюансів.
Тетяна Уралова зазначила, що під час опитування ТОП-воєнкорів виокремилися проблеми, з якими найчастіше зіштовхуються медійники.
Зокрема, це:
– нелегко отримати акредитацію у ЗСУ;
– нерідко від подачі заявки до отримання акредитації минає багато часу;
– подекуди військові надають перевагу іноземним ЗМІ перед українськими.
І хоч алгоритм акредитації чітко прописаний у наказі Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного №73 від 3 березня 2023 року, у багатьох випадках відбуваються збої через людський чинник.
Медійники поділилися своїми думками з цього приводу, і, з’ясувалось, що в низці випадків наштовхуються на досить нестандартні ситуації. Зокрема, головний редактор херсонської газети «Новий день» Анатолій Жупина розповів, що в Херсоні його швидше пропустять у необхідну точку, якщо він представиться просто як місцевий житель, не афішуючи приналежність до журналістської спільноти. Бо медійникам важче потрапити у той чи інший куточок міста.
– Я не беру захисного спорядження, щоб не привертати уваги до того, що я медійник. А загалом наші спроби налагодити систематичну комунікацію з військовими не увінчалися успіхом, ми навіть не отримуємо відповідей на наші листи, – пояснив Анатолій Жупина.
Головний редактор Краснопільської газети «Перемога», що на Сумщині, Олександр Моцний, зауважив, що йому навіть військові розповіли, що журналісту з місцевою реєстрацією акредитація тільки заважатиме. І хоч знайомство Олександра Моцного із захисниками почалося з непорозуміння, нині вдалося налагодити добру співпрацю.
– Вони навіть передплатили 300 примірників газети, – розповів Олександр Моцний. А ще порадив медійникам, які їздять у відрядження у небезпечні зони, вести себе коректно, бо поведінку одного журналіста військові можуть екстраполювати на всю медійну спільноту.
Редакторка газети «Путивльські відомості» із Сумщини Тетяна Каушан наголосила, що дехто з пресофіцерів не готовий спілкуватися з медійниками, бо вважає, що для суспільства досить тієї інформації, що військові викладають у фейсбуку.
Більше пощастило головній редакторці газети «Трудова слава» Світлані Карпенко з прифронтового міста Оріхів Запорізької області. Їй удалось налагодити комунікацію з військовими.
– Можливо, нам пощастило з пресофіцером, який розуміє значення місцевої преси, тож є відгук на наші запити. Уже вийшов перший матеріал у «Трудовій славі» про наших військових, – розповіла Світлана Карпенко.
Втім, редактори медіа звернули увагу ще на одну проблему, пов’язану з оприлюдненням інформації про наших військових. Зокрема, Анатолій Жупина зазначив, що є випадки, коли пресофіцери розповідають про загиблих військових, родичі яких перебувають на окупованих територіях, можливо, й не знаючи про це. Таким чином є ризик наразити людей на додаткову небезпеку.
А з іншого боку – редактори медіа помітили й іншу тенденцію, і говорили про те, що не лише пресофіцери, а й інші військові стали закритішими у спілкуванні з журналістами.
– Хочеться, щоб пресофіцери приділяли медіа більше уваги. Адже ми знаємо, як краще донести інформацію про військових нашим читачам. Втім, нині помітили таку тенденцію, що загалом військові неохоче спілкуються з журналістами, – зазначила Тетяна Каушан.
Водночас, захисники радіють, коли отримують газети в окопи з матеріалами про них. На це звернув увагу головний редактор лиманської газети «Зоря» Олександр Пасічник.
Тобто, вимальовується проблема: з одного боку – бажання військових читати про себе, у тому числі й у локальній пресі, а з іншого – небажання комунікувати з медійниками. Як розв’язати цю проблему?
За словами першої секретаря НСЖУ Ліни Кущ, насамперед треба все ж вирішити питання з отриманням акредитації. Адже встановленого порядку потрібно дотримуватись. Зі свого боку, НСЖУ планує здійснити низку кроків для налагодження ефективнішої комунікації пресофіцерів з медійниками.
– НСЖУ комунікує і з ЗСУ, і з СБУ щодо взаємодії відомств з журналістами, тож ми бачимо, що проблема є, і необхідно виробити алгоритм для її розв’язання. Ми бачимо, що відповідне навчання потрібне не лише журналістам, а й пресофіцерам – щодо того, як правильно, чітко і коректно подавати інформацію, як взаємодіяти з пресою. Один з перших кроків – започатковуємо пряму лінію щодо комунікації ЗМІ з представниками військових. Вестиме її Тетяна Уралова, – повідомила Ліна Кущ.
Зі свого боку, Тетяна Уралова порадила редакторам:
– акредитацію від ЗСУ варто отримати кожному журналісту, який працює у будь-якій зоні під час дії воєнного стану;
– потрібно налагоджувати співпрацю з пресофіцерами підрозділів, що перебувають на ротаціях в прифронтових зонах;
– якщо немає можливості самому зібрати матеріал на місці, то можна взяти інформацію у пресофіцера;
– щоб швидше отримати акредитацію, варто у запиті чітко виписати, для якого медіа журналіст збирає інформацію, з якою метою, надати посилання на публікації медіа.
Також редактори внесли свої пропозиції щодо ефективної роботи на прифронтових територіях. Зокрема, медійники були одностайні в тому, що потрібно якомога більше розповідати про наших захисників та захисниць, про їхні вчинки, про непростий та жертовний шлях українців до Перемоги. Наприклад, Олександр Пасічник розповів, що йому вдається налагодити особисті контакти з армійцями, і ті завжди дають згоду на інтерв’ю.
Окрім того, редактори запропонували проводити регіональні зустрічі пресофіцерів підрозділів, у зоні відповідальності яких перебуває прифронтова дільниця з журналістами, які саме там і працюють. На думку медійників, тільки, так би мовити, контакт «очі в очі» зможе зробити роботу регіональних ЗМІ ефективною, а співпрацю з силами оборони взаємовигідною та конструктивною.
Перша секретар НСЖУ Ліна Кущ подякувала редакторам газет з прифронтових та деокопуваних територій, за те, що попри все вони тримають свій інформаційний фронт і продовжують виконувати свої професійні обов’язки.
Інна Косянчук, інформаційна служба НСЖУ
