Чи може держава системно підтримувати регіональні медіа і яким має бути механізм такої підтримки? Це питання стало центральним на онлайн-нараді НСЖУ та Міністерства культури України з редакторами прифронтових медіа.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко повідомив, що понад половина учасників ще під час реєстрації порушила одне й те саме питання: потрібна окрема постійна бюджетна програма підтримки медіа. Він нагадав і про нещодавнє звернення до міністерства Комітету Верховної Ради з питань свободи слова. Сергій Томіленко запитав представників Міністерства культури, чи бачать вони можливість створити таку програму і яка інституція могла б її реалізувати.
Віцепрем’єрміністерка – міністерка культури Тетяна Бережна відповіла, що механізм залежить від того, яка саме підтримка потрібна.
– Десь краще гранти, десь краще закупівля послуг, десь бюджетна підтримка. Тому просимо вас сформулювати пропозиції за результатами цієї наради, а ми найближчим часом опрацюємо їх із колегами й запропонуємо рішення, – сказала міністерка. Вона також пообіцяла подумати, як забезпечити підтримку медіа в межах «Тисячовесни» у 2027 році.
Секретар НСЖУ, головний редактор «Обріїв Ізюмщини» Костянтин Григоренко наголосив, що державний бюджет є програмно-цільовим. Тому, на його думку, Міністерство культури разом із Держкомтелерадіо могло б створити державну програму підтримки та розвитку регіональних медіа, і зробити це саме зараз, під час формування бюджету на 2027 рік.
– Ми п’ятий рік поспіль говоримо про створення фонду розвитку медіа. Такі фонди існують практично в усіх європейських країнах, – зазначив він.
НСЖУ вивчала досвід Латвії та Литви й адаптувала його до українських реалій. У чаті наради Костянтин Григоренко додав, що в країнах Балтії такі фонди створили одразу після анексії Криму 2014 року. Як інший приклад він навів Данію, де парламент перенаправив частину коштів на підтримку локальних медіа.
Головний редактор «Вістей» (Слов’янськ) Олександр Кульбака розповів, що газети Донеччини, які беруть участь у проєкті НСЖУ та Шведської асоціації медіабізнесу, виходять фактично лише завдяки цій підтримці.
– Ми, редакції друкованих газет, потрібні шведам. А рідній державі, виходить, не потрібні, – з гіркотою зауважив він. Олександр Кульбака звернув увагу, що на програму «Тисячовесна» цього року виділили 4 млрд грн, а наступного року планують 5,4 млрд грн. Загалом фінансування Міністерства культури зростає на 37%. Він сподівається, що частина цих коштів піде на програми підтримки прифронтових і локальних медіа.
Сергій Народенко («Вісник Ч», Чернігів) нагадав, що будь-яку програму гальмує законодавство. Закон про державну підтримку медіа дозволяє адресну підтримку лише окремим категоріям видань: для дітей і юнацтва, для людей з інвалідністю, наукових видань, медіа національних меншин і літературно-художніх видань. Поки цю норму не змінено, будь-яка програма залишатиметься вразливою для аудиторських перевірок.
Головна редакторка «Новин Городнянщини» Світлана Томаш поставила пряме запитання: «Війна триває вже п’ятий рік. Чому досі нічого не зроблено, щоб зберегти регіональні газети?» Вона нагадала, що в 2017 році прикордоння Чернігівщини було повністю покрите сигналом російського телебачення, а змінювати ситуацію почали лише після 2022 року. «Зараз ми наступаємо на ті самі граблі», – наголосила редакторка.
Секретар НСЖУ Володимир Данилюк запропонував провести міжвідомчу нараду за участю органів влади, парламенту, Офісу Президента, сил безпеки й оборони та НСЖУ. За його словами, зараз підтримка місцевих медіа залежить від волі конкретного керівника: один підтримує, інший ні.
– Має бути чіткий нормативно-правовий документ, який усі зобов’язані виконувати, – наголосив він.
Заступниця міністра культури Наталія Мовшович зазначила, що Держкомтелерадіо вже має цільову програму, яка поки не наповнена. На думку міністерства, ініціатива її наповнення має йти від профільного органу. Керівниця профільного департаменту Ганна Красноступ розповіла, що суб’єкти у сфері медіа вже перемагають у «Тисячовесні» в кожному з семи напрямів, і закликала редакції подаватися. Проте вона пояснила, що це підтримка окремих проєктів, а не інституційна.
Народний депутат Олександр Качура, ініціатор наради, визнав, що чинні критерії підтримки неможливо виконати в умовах, у яких працюють прикордонні та прифронтові видання. Він запевнив, що готовий підтримати законодавчі зміни:
– Якщо ви бачите несправедливість щодо журналістської спільноти, звертайтеся. Я завжди буду на вашому боці.
За підсумками розмови НСЖУ узагальнить пропозиції учасників щодо механізму державної підтримки і передасть їх Міністерству культури.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: