Під бомбардуванням, психологічним тиском і кремлівською пропагандою українські журналісти продовжують свою місію інформування. Через чотири роки після початку широкомасштабного вторгнення Росії “Репортери без кордонів” (RSF) зібрали свідчення чотирьох із них, що показують екстремальні умови, в яких вони здійснюють свою професійну діяльність під час війни.
“Фільми, які ми колись дивилися просто в своєму житті, стали реальністю”. Як і мільйони українців, журналістка Альона Яцина побачила, як її повсякденне життя перевернулося з ніг на голову 24 лютого 2022 року. За кілька годин директорка та співзасновниця місцевого видання “Кордон.медіа” в Сумській області та її колеги стали воєнними репортерами.
“Дуже важко підготуватися до війни”, – каже Мстислав Чернов, журналіст і режисер-документаліст, який у 2024 році отримав “Оскар” за свій репортаж “20 днів у Маріуполі”, що описував початок російської окупації міста.
“В перші місяці війни взагалі ніхто не розумів як бути і у них не було захисного обладнання”, – згадує Наталія Виговська, журналістка із Запоріжжя. Шоломи, бронежилети та тренінги з безпеки в небезпечному середовищі (HEFAT) довелося швидко організувати. Зйомка евакуацій, документування дитячих майданчиків, перетворених на поля битв, – окрім загрози російського вогню, є також психологічним тягарем.
Проте робота триває: “Ми не можемо зупинити війну на передовій, але можемо її задокументувати”, – каже Альона Яцина.
“Ці свідчення, зібрані RSF, показують екстремальні умови роботи, з якими щодня стикаються журналісти в Україні, які зазнають нападів, що не припиняються навіть через чотири роки після початку широкомасштабного вторгнення. З 2022 року щонайменше 175 українських та міжнародних журналістів стали жертвами російських зловживань. Голоси наших українських колег мають бути почуті на міжнародному рівні, а винні в цих злочинах повинні бути притягнуті до відповідальності”, – каже Полін Мофре, регіональна менеджерка RSF з питань України.
Репортажі є захистом від кремлівської пропаганди. “Росія дуже багато вкладає кошти в медіапростір”, – каже кримський журналіст Владислав Єсипенко, якого звільнили в червні 2025 року після більш ніж чотирирічного ув’язнення Росією. В умовах поширення дезінформації на окупованих територіях, роль незалежних репортерів є надзвичайно важливою, каже він, щоб “нагадати людям на окупованих територіях, що вони не залишені самі”.
Документальний фільм RSF доступний українською мовою з французькими та англійськими субтитрами.
Дискусія з цього приводу: