Юридична гаряча лінія для журналістів та медіасервіс, який запустила Національна спілка журналістів України у межах діяльності мережі Центрів журналістської солідарності, стали вагомою правовою підтримкою для медійників. Особливо важливим сервіс є для локальних медіа, які не можуть собі дозволити мати у штаті юриста, а питань правового характеру у них вистачає. Тож вони можуть звернутися по консультацію і допомогу на юридичну гарячу лінію.
– Національна спілка журналістів України ще в 2022 році запустила таку ініціативу мережі центрів журналістської солідарності. Нагадаю, у нас діють шість центрів у містах України, в тому числі три – це в містах, наближених до зони бойових дій – це Харків, Дніпро і Запоріжжя, а також центри у Києві, у Львові і в Івано-Франківську. Всі вони надають понад 12 видів різних послуг і сервісів для журналістів. Один із них – це безплатна юридична допомога для журналістів. У нас є різні форми роботи із допомогою журналістам і редакціям. Для медійників сервіс є безкоштовним та доступним із будь-якого регіону чи країни, де перебувають журналісти, – звертає увагу перша секретар НСЖУ Ліна Кущ.
Важливість цього сервісу обумовлена не лише тим, що під час повномасштабного вторгнення рф в Україну медіа зіштовхуються з викликами, непритаманними мирному часові, і потребують додаткових роз’яснень у тих чи інших правових питаннях, а й тим, що у цей час допомога юристів стала істотною складовою правової безпеки діяльності медіа, яким доводиться перебудовувати свою роботу з огляду на обставини воєнного часу. До того ж, під час зміни законодавства, зокрема, прийняття Закону «Про медіа», змін до податкових нормативних актів у медійників виникає немало питань, які потребують додаткових роз’яснень тощо.
Сервіс набуває популярності
Голова НСЖУ Сергій Томіленко зауважує, що ключовими пріоритетами НСЖУ є безпека журналістів і захист свободи слова, і в багатьох випадках допомога юристів медійникам безцінна.
Адже, до всього, законодавство змінюється так швидкоплинно, і обростає такими нюансами, у яких без допомоги фахівців важко встигнути зорієнтуватися.
Напрямки діяльності юридичної гарячої лінія для журналістів та медіа:
- консультації за конкретними запитами редакцій та журналістів;
- просвітницькі вебінари за актуальною проблематикою;
- публікація на ресурсах НСЖУ роз’яснень щодо новацій законодавства;
- за потребою, індивідуальна робота з медійиками чи керівниками редакцій з питань, що їх турбують.
За час своєї діяльності сервіс набув популярності серед журналістів. Надійшло понад 300 запитів від медійників щодо різноманітної правничої допомоги. Консультували журналістів фахівці юридичної компанії «IBC Legal Services» доктор юридичних наук, адвокат Михайло Кочеров та юрист Даніл Сербін. Вони є висококваліфікованими фахівцями, які щиро вболівають за свою справу в цілому та за кожного клієнта зокрема. Журналісти використовували різні канали, аби поставити запитання юристам: Google-форму юридичної гарячої лінії НСЖУ, електронну пошту, месенджери або запити під час зустрічей і заходів, організованих НСЖУ.
– У нас весь час держава приймає певні постанови про дерегулювання діяльності. І ось, сьогодні приймають одні постанови про дерегулювання, а завтра – інші. Наприклад, візьміть той же Податковий кодекс, ви побачите, за той рік було, якщо не помиляюсь, 10 змін до нього. Тобто щомісяця щось вносили, щось змінювали. Про яку стабільність регулювання ідеться? Так само важко підрахувати, скільки змін вносять до Цивільного кодексу. Тож у законодавстві спостерігається дуже велика динамічність. Динамізм, взагалі, це позитивна риса, бо це значить, що наше законодавство намагається якось сприяти суспільству в регулюванні, щось з’являється нове. Тож приводів для консультацій і роз’яснень у нас не бракує. І ми прагнемо допомогти медійникам, – каже Михайло Кочеров.
Запити стосуються різної проблематики
У кожному регіоні – свої особливості для діяльності медіа, тож запити журналістів є різноплановими. Оскільки багато з них є такими, що стали б у пригоді багатьом медійникам, консультації публікуються й на ресурсах НСЖУ.
Зокрема, журналісти цікавляться, яку інформацію не можна розміщувати в медіа під час воєнного стану і яким документом це регулюється, про юридичні особливості відряджень у зону бойових дій, про нюанси пересування медійників вулицями під час комендантської години тощо.
Керівники медіа стурбовані й тим, що в результаті мобілізації співробітників редакції, особливо локальних медіа, залишаються без фахівців, яких ніким замінити. Тож питання щодо бронювання медійників також надходять на гарячу юридичну лінію. Зокрема, редактори запитають, чи можна зарахувати районне медіа до критичної інфраструктури, як відбувається бронювання працівників редакцій під час воєнного стану.
Цікавлять редакторів і питання, які були чіткими і зрозумілими у мирний час, але в умовах воєнного стану мають свої особливості. Зокрема, як звільнити працівника, який перебуває за кордоном, за його ініціативою, Багатьох медійників цікавлять нюанси державних правових гарантій журналістської діяльності. А ще – як оформити декретну відпустку штатній журналістці, коли медіа під час воєнного стану перебуває «у простої» тощо.
Окрема тема – стосунки з Укрпоштою, яка, внаслідок своєї реорганізації, зазначають керівники медіа, погіршила доставку друкованої преси передплатникам. Тож просили надати юридичну консультацію щодо запропонованої угоди Укрпошти на продаж і доставку друкованих медіа. Втім, редакції продовжують передплату і попросили за запитом читачів розповісти, як за кошти «Зимової єПідтримки» можна передплатити періодику.
Звісно, не бракує й питань загального характеру. Так, журналісти цікавляться, як діяти, коли інший ресурс використав уже опублікований матеріал чи фото без зазначення джерела, порушивши авторське право, якою має бути тривалість відпустки власкора, як правильно звільнити журналістів у зв’язку зі скороченням штату суб’єкта у сфері медіа тощо.
Робота на випередження
Окрім власне відповідей на запити журналістів і редакторів, фахівці гарячої юридичної лінії тримають у фокусі уваги усі законодавчі новинки медійної сфери і публікують на ресурсах НСЖУ актуальні роз’яснення з нормативної проблематики, так би мовити, на випередження, розуміючи, що вони викличуть запитання у медійників.
Зокрема, свого часу своєчасно було оприлюднене роз’яснення про те, як здійснювати реєстрацію суб’єктів у сфері друкованих медіа відповідно до нового закону «Про медіа», як торкнуться редакцій зміни до податкового законодавства, як доцільніше оформлювати журналіста на роботу – за трудовим чи цивільно-правовим договором тощо.
Про плюси та мінуси ФОП для медійників журналісти дізнались під час вебінару «Особливості діяльності журналістів як ФОП», який за запитами журналістів відбувся на цифровій-платформі Національної спілки журналістів України.
А нещодавно відбувся вебінар «Основи договірного права для медіа. Вчимось правильно укладати договори, необхідні в роботі», у якому взяли участь понад 85 медійників.
– Можливість прочитати поради від юристів на сайті – це ще один з важливих пунктів про які ми можемо зазначити. Таким чином журналісти можуть отримати відповіді не лише на питання, які турбують їх, а й на ті, що цікавлять їхніх колег. який функціонує у центрі, – підкреслює координаторка об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності НСЖУ Наталія Войтович.
Відповіді завжди корисні та вичерпні
Допомагають у наданні юридичних консультацій та роз’яснень Центри журналістської солідарності. Бо хоч кожен медійник може звернутися на гарячу лінію зі своїм запитом, заповнивши форму, однак немало журналістів йдуть за порадами саме до ЦЖС, а їхні співробітники взяли на себе допомогу у спілкуванні з юристами. Так, у минулому році особливою активністю відзначився об’єднаний Західноукраїнський Центр журналістської солідарності.
– Юридична лінія є надзвичайно корисним сервісом. Хочу зауважити, що журналісти, які зверталися у Львівський Центр журналістської солідарності, надзвичайно позитивного відгукуються про цей сервіс. Адже відповіді, які їм надавали, завжди були корисні та вичерпні. І найголовніше – відповіді на їхній запитання приходили оперативно. Медійники, які зверталися на гарячу юридичну лінію надзвичайно вдячні за корисний сервіс, – зауважує Наталія Войтович.
Окрім того, Центри також залучають до правничої допомоги журналістам регіональних юристів – проводячи семінари і зустрічі, сприяючи професійному спілкуванню медійників і юристів. Притому немало питань, які порушуються на таких заходах, є такими, що цікавлять широке коло медійників з усієї України. Так, Дніпровський ЦЖС провів захід на тему «Пошкодження житла чи майна унаслідок ракетних обстрілів: протокол дій», де юристи роповіли, як діяти у випадку пошкодження житла чи майна внаслідок обстрілів та як отримати компенсацію за пошкоджені чи знищені речі.
Запроваджено рубрику «Правовий інсайт»
НСЖУ запустила корисну рубрику «Правовий інсайт» – серію відеоконсультацій від експертів юридичної гарячої лінії. У кожному випуску юристи детально розбирають актуальні кейси із практики звернень журналістів та надають покрокові інструкції з вирішення типових правових питань – від оформлення документів для роботи в прифронтових зонах до захисту своїх професійних прав. Завдяки простій та зрозумілій подачі, навіть складні юридичні аспекти роботи медійників стають більш доступними для розуміння. Відеоролики публікуються на YouTube-каналі НСЖУ та дублюються у Telegram-каналі Спілки, що робить правову допомогу ще більш доступною для журналістів у будь-який час.
Нагадуємо, що для журналістів працює безкоштовна гаряча лінія юридичної допомоги НСЖУ. Українські медійники та медійниці можуть отримати консультації від висококваліфікованих фахівців юридичної компанії «IBC LEGAL SERVICES» – адвокатів та юристів із великим досвідом.
Ми гарантуємо:
● повну конфіденційність;
● професійну, кваліфіковану допомогу;
● якісну та швидку відповідь на поставлене питання.
Для звернення необхідно заповнити спеціальну форму: http://surl.li/evrmg. Сервіс є повністю безкоштовним і доступним із будь-якого регіону чи країни.
Юридична гаряча лінія працює під егідою мережі Центрів журналістської солідарності НСЖУ за підтримки ЮНЕСКО та Міжнародної і Європейської федерацій журналістів.
Про мережу Центрів журналістської солідарності
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Про компанію «IBC Legal Services»
«IBC Legal Services» – компанія з багаторічним досвідом сильного колективу професіоналів: юристів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінювачів, судово-економічних експертів. Широка спеціалізація та багаторічні партнерські стосунки із фахівцями різних галузей та напрямів, дозволяють компанії забезпечувати комплексну підтримку клієнтів у будь-яких складних ситуаціях.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: