Українські медіа, особливо регіональні, опинилися у складній фінансовій ситуації та потребують державної підтримки для виживання в умовах війни, незалежно від форми власності, переконаний генеральний директор Івано-Франківської ТРК «РАІ» Андрій Русиняк.
– Наша медіакомпанія, окрім телебачення, має вісім радіостанцій по Івано-Франківській області. Це – величезний інформаційний ресурс Прикарпаття.
Ми працюємо як незалежне медіа в усіх районах, наш сигнал звучить і у віддалених населених пунктах Верховинського району та інших. Медіа інформує всіх і про все. Протягом повномасштабного вторгнення у нас не було жодної хвилини зупинки. Працюємо 24 години на добу. Нашу компанію я б порівняв з доменною піччю, у яку постійно потрібно підкидати паливо, а його все менше й менше.
Як буде далі, поки що невідомо. У нас практично всі локальні медіа пройшли процес роздержавлення, тобто зараз усі вони приватні, і ведуть комерційну діяльність. Коли лунають думки про те, що держава не має права надавати фінансування приватним структурам, то у мене виникає питання: а яким же чином фінансується телемарафон Єдині новини? Там теж задіяні приватні телеканали.
Але зараз хочу сказати про інше. Ми живемо у такий час, коли потрібно розглядати питання підтримки медіа. Ми знаємо, який ворог зараз ходить по нашій землі, що відбувається в інформаційному просторі, скільки коштів у свої медіа вкладає загарбниця-росія.
Однозначно, що прифронтові та прикордонні газети потребують державної підтримки, аби держава повернулася до них обличчям. Але теж потребують допомоги і медіа в інших регіонах країни. У нас працюють обласні військові адміністрації, обласні ради, органи місцевого самоврядування і вони можуть виділяти кошти на висвітлення своєї діяльності. Є факти, коли у нас на одне медіа може закладатися 22 мільйони гривень (комунальне медіа), а другому немає нічого. Але потрібно, аби спрацьовував здоровий глузд, можливо варто підтримати більше медіа хоч і невеликими сумами.
Якщо, наприклад, будь-яка газета матиме підтримку від ОВА, чи від обласної ради, чи від органів місцевого самоврядування у громадах, то це дасть можливості для подальшої роботи. Тим часом владні структури зробили свої сторінки у Фейсбуці, де викладають всю інформацію, що стосується проведення сесій, виконавчих комітетів та інше. Хоча вони не мають права цього робити, вони повинні надавати свою звітність в офіційних засобах масової інформації. Але вдаються до такого механізму, економлячи кошти, які б можна спрямувати на широке інформування населення. Дійшло до того, що у штатний розпис беруть журналістів, які на фейсбучних сторінках вихваляють діяльність регіональної влади, органів місцевого самоврядування. Але ще раз повторюся: так не повинно бути. Державна програма підтримки має бути розроблена з урахуванням того, що коли медіа пройшло реєстрацію, то таке медіа є офіційним, якому ніхто не має права відмовити в інформації. Й інформація має бути оплаченою.
У нашій медіакомпанії, на телеканалі ми даємо велику кількість інформацій на теми культури, пенсійного забезпечення, роз’яснення соціальних питань, показуємо діяльність військових. Соціальної реклами у десятки разів більше, ніж комерційної. І говорити зараз про якусь комерцію не варто, бо її практично немає ні для друкованих видань, ні для офіційних телеканалів і радіомовлення.
Зараз багато соціальної реклами йде по рекрутингу, тривають патріотичні проєкти, аби зміцнювався дух і посилювалася єдність народу, висвітлювалася робота ТЦК. Все ці питання медіа охоплюють, виконують важливу інформаційну роботу за власні кошти, тому що нас ніхто не підтримує. Складається враження, що це не потрібно.
Вважаю, що можна зробити аудит будь-якої телекомпанії на її спроможність: технічну, творчу, чи є у штаті журналістів. Що ж стосується комунальних медіа, то все політично вмотивовано. А не спрямовано на прозорість і незалежність.
Наступне питання, яке б хотів озвучити, це – бронювання. Умова про середню зарплату в 20 тисяч гривень для бронювання працівників далеко не всім медіа під силу. Наша компанія має статус критичного підприємства у своєму сегменті, але ще раз наголошу, що такі умови можуть виконати не всі. Але ж медійники в інформаційному просторі борються проти наволочі, яка топче нашу землю.
Всі ці питання потребують вирішення на державному рівні, говорю це не лише від себе. У мене був великий ефір з керівниками, журналістами медіа, який тривав півтори години. Під час ефіру представниками медіа озвучувалося все, що наболіло. Зараз йдеться не про розвиток, а про виживання. Ще один напрямок розмови стосувався роботи молодих журналістів і журналісток. Що ми можемо їм запропонувати для майбутнього, аби вони лишалися у професії? Аби не шукали кращої долі де-інде, у тому числі і за кордоном. А потім говоримо про складну демографічну ситуацію…
У мене таке враження, що роздержавлення провели для того, аби позбутися газет, інших медіа. Якщо б їх не було, то багато чиновників у кабінетах обласних та інших рад почувалися б дуже добре.
На мою думку, зараз не той час, коли потрібно розмежовувати медіа на комерційні, роздержавлені, комунальні. У нас немає конкуренції, живої, нормальної конкуренції. Її не існує. Бо хтось має дуже багато, а комусь нічого не дають. Можливо варто роздержавити всі медіа, і хай усі виживають у рівних умовах.
Але усім потрібна державна підтримка, хоч і невелика. Якщо вести мову про газети, то, маючи допомогу від держави, редакція б могла вдатися до послуг водія, можливо, пенсійного віку, який би вчасно доставляв газети до читачів, і тоді б газетярі могли відмовитися від партнерства з «Укрпоштою», яке нікого не задовольняє. Та для такого кроку у редакцій просто немає коштів.
У медіа є десятки проблем, з ними, образно кажучи, в усі двері стукає НСЖУ. І добре, що медійники мають можливості висловити свої думки і побажання, сподіваючись, бути почутими. Бо ж питання інформаційної безпеки сьогодні є вкрай важливим у нашій державі.
Виступ генерального директора Івано-Франківської ТРК «РАІ» Андрія Русиняка на спеціальній онлайн-нараді з керівниками місцевих медіа, яку провели Міністерство культури та стратегічних комунікацій спільно з Національною спілкою журналістів України 3 березня 2025 року. Участь у зустрічі взяли заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос, перша секретар НСЖУ Ліна Кущ, директорка департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки МКСК Ганна Красноступ та понад 80 медійників. Обговорювалися можливості вирішення проблем, які накопичилися у медіа сфері в умовах війни та призупинення американської допомоги.
Підготувала Людмила Мазнова, інформаційна служба НСЖУ
